 |
|
Дайте характеристику відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам і відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують
земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує
якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними
водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
НАДРА ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
Поняття надр як об’єкту використання і правової охорони. Державний фонд надр.
КпН визначає їх як частину земної кори, що розташована під поверхнею і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1). Проте не все, що знаходиться під земною поверхнею, можна вважати надрами. Так, не вважаються частиною надр підземні води. Відповідно до законодавства України вони є самостійним природним об'єктом. Зокрема, ВК України, визначаючи склад водного фонду, включає до нього підземні води та джерела (ст. 3).
Надра не мають чітко вираженої нижньої межі. Тобто юридично надра простягаються до центру Землі. Але фактично глибина їх використання визначається межами, що є доступними для геологічного вивчення та технічного освоєння цього природного об'єкта.
Об'єктом охорони та використання вважаються надра, що розміщуються під земною поверхнею в межах усієї території України. Разом вони утворюють державний фонд надр.
Відповідно до ст. 5 КпН державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ті ділянки, що не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і
виключної (морської) економічної зони. Отже, закон по суті ототожнює поняття «надра» і «державний фонд надр».