Право користування надрами. Гірничий відвід.

Право користування надрами вважається одним з видів приро-докористування. Воно є самостійним правовим інститутом права довкілля. Суб'єкти, що використовують надра, здійснюють лише два основні повноваження — володіння та користування ними. Право розпорядження надрами їм не належить. Ця ж норма зазна-чає, що угоди або дії, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Отже, користувачі надр не мають права передавати надану їм у користування ділянку надр іншим особам.

Користувачами надр відповідно до чинного законодавства мо-жуть бути підприємства, установи, організації, громадяни Ук-раїни, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Зазвичай це спеціалізовані підприємства, установи, організації та громадяни, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні й еко-номічні можливості для користування надрами. Використання надр належить до спеціальних видів природокористування, тому воно здійснюється на основі спеціальних дозволів. Водночас фізичні особи як власники земель та землекористувачі можуть ви-користовувати надра у порядку загального природокористування.

Об'єктом надрокористування є гірничий відвід. Це певна части-на надр, що надається користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуван-ням корисних копалин. Користування надрами поза межами гірничого відводу забороняється.

Користування надрами, за винятком передбачених законом ви-падків, є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Право користування надрами можна поділити на декілька видів за цільовим призначенням, суб'єктним складом та строками здійснення цього права.

За строками здійснення право користування надрами поді-ляється на постійне і тимчасове. Постійним визнається таке користування, що відбувається без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 25 років). У разі необхідності строки тимчасового користування можуть бути продовжені. Перебіг строку користування надрами розпочинається з дня одержання спеціального дозволу на їх користування, якщо у ньому не передбачено інше (ст. 15 КпН).

3. Види користування надрами:

За цільовим призначенням вирізняються такі види користування надрами:

— геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова роз-робка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

— будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

— створення геологічних територій та об'єктів, що мають важ-ливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

— задоволення інших потреб (ст. 14 КпН).

Така класифікація права користування надрами вважається найбільш прийнятною для цього виду природокористування, оскільки здійснюється на основі одного з провідних принципів екологічного права — використання природних ресурсів за цільо-вим призначенням. Про її важливість свідчить і те, що кожному із наведених видів надрокористування КпН присвятив окремий розділ.

а) Геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

Геологічне вивчення надр — це один із найбільш поширених видів користування надрами. Дуже часто воно є передумовою для здійснення усіх інших видів надрокористування.

Необхідно відзначити, що геологічне вивчення надр не завжди пов'язане з їх безпосереднім використанням. Зазвичай воно поля-гає у дослідженні надр, завданням якого є вивчення їх геологічної будови, пошуки і оцінка родовищ корисних копалин тощо. Стаття 37 КпН зазначає, що геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, ви-вчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних ко-палин і використання надр для цілей, не пов'язаних із видобуван-ням корисних копалин. Проведення робіт з геологічного вивчення надр організовується та координується спеціально уповноваже-ним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забез-печення раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

Роботи із геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку, які проводяться Державним інфор-маційним геологічним фондом України.

б) видобування корисних копалин;

Провідне місце серед інших видів користування надрами зай-має видобування корисних копалин. Вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення та сконцент-ровані в родовищах природного або техногенного походження.

Суб'єктами права користування надрами для видобування ко-рисних копалин є переважно спеціалізовані гірничодобувні підприємства, що мають спеціальні дозволи (ліцензії) для цього виду діяльності, а об'єктами — ділянки надр, що надані їм у межах гірничого відводу.

З метою запобігання негативним наслідкам інтенсивного видо-бутку корисних копалин установлюються квоти на видобування її окремих видів. Квотування здійснюється на підставі Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів ко-рисних копалин, що було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р.

Найбільш важливими вимогами, дотримання яких є обов'язко-вим при розробці родовищ корисних копалин, вважаються:

— застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення над-нормативних втрат і погіршення якості корисних копалин;

— облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;

— недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;

— безпечне для людей і навколишнього природного середовища ведення робіт тощо.

Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обґрунтуваннями подальша розробка родовищ чи їх частин є недоцільною або неможливою, гірничодобувні об'єкти або ділянки цих об'єктів підлягають консервації чи ліквідації.

Порядок користування надрами для цілей, що не пов'язані з видобуванням корисних копалин, теж закріплений відповідних статтях КпН. Таке використання надр здійснюється для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, зокрема, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод.

У статті 49 КпН йдеться також про те, що місця розташування підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, до початку проектних робіт погоджуються з органами дер-жавного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними радами та іншими заінтересованими органами.

в) будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У них повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню

у гірничі виробки, на земну поверхню та водні об'єкти. У разі порушення зазначених вимог скидання до надр стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва має бути обмежено, тимчасово заборонено або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, передбачає створення наукових полігонів геологічних заповідників заказників, пам'яток природи, лікувальних, оздоровчих закладів тощо.

КпН передбачає, що рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому порядку об'єктами природно- заповідного фонду.

У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінеральних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані припинити роботи на відповідній ділянці та повідомити про це заінтересовані державні органи.

г) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення;

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒