 |
|
Порядок класифікації надзвичайних ситуацій
З метою забезпечення організаційної взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями, ліквідацією їх наслідків та веденням державної статистики в Українівпроваджена Класифікація надзвичайних ситуацій.
Класифікація здійснюється на підставі «Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», затверджених наказом МНС України від 22 квітня 2003 року за № 119, Державного класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019-2010 та «Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року за № 368.
Залежно від причин походження подій, що зумовили або можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняють надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціального та воєнного характеру, а в залежності від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації надзвичайні ситуації класифікуються як державного, регіонального, місцевого та об'єктового рівня.
На рис.1.1 схематично показано алгоритм класифікації НС.
Він складається з трьох етапів:
– віднесення події за пороговим значенням до НС;
– класифікація НС за походженням;
– класифікація НС за рівнем.
При цьому враховується характер походження НС, ступінь поширення її небезпечних факторів та розмір людських втрат і матеріальних збитків. Розглянемо кожний з цих етапів.
1–й етап. Віднесення надзвичайної події до НС.Для віднесення надзвичайної події до НС необхідно порівняти фактичні наслідки події (кількість загиблих людей, масштаби порушення життєдіяльності населення, функціонування транспорту, об'єктів виробничої сфери, забруднення навколишнього середовища та ін.) з пороговими значеннями показників ознак НС, які затверджені наказом МНС України від 22 квітня 2003 року № 119 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій». При перевищенні фактичними показниками негативних наслідків події порогових значень надзвичайна подія вважається НС.
Рис. 1.1 – Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій
Якщо схематично розглянути сукупність усіх надзвичайних подій у вигляді трикутника, то надзвичайні ситуації займають його верхню частину, як це зображено на рис. 1.2.
Рис. 1.2 – Схема переходу надзвичайної події до НС
2–й етап. Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням.Якщо надзвичайну подію на першому етапі віднесено до НС, то вона в залежності від причин походження класифікується з використанням Державного класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019-2010.
За формою викладу ДК 019-2010 складається зблоку ідентифікації та блоку назв класифікаційних угрупувань. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівнями класифікації: клас, підклас і група та цифровим кодом довжиною 5 розрядів (рис.1.3). У класифікаторі прийнято метод послідовного кодування..
Рис.1.3 – Загальна структура кодового позначення НС
Кодування НС на нижчому класифікаційному рівні – «група» здійснюється за фасетною схемою, в якій вони структуровані, оскільки оперативні зміни об'єктів класифікації відбуваються на цьому рівні.
Слід зазначити, що об'єктами класифікації можуть бути лише надзвичайні ситуації, які поділяються на НС техногенного, природного, соціального та воєнного характеру.
Надзвичайна ситуація техногенного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
Уражальні чинники джерел НС техногенного характеру класифікують за генезисом (походженням) та механізмом впливу.
Уражальні чинники джерел НС техногенного характеру за генезисом розділяють на фактори: прямої дії або первинні; побічної дії або вторинні.
Первинні уражальні чинники безпосередньо викликаються виникненням джерела НС техногенного характеру.
Уражальні чинники джерел НС техногенного характеру за механізмом впливу розділяють на фактори: фізичного впливу та хімічного впливу.
До уражальних чинників фізичного впливу відносять:
– повітряну ударну хвилю;
– хвилю стиснення в ґрунті;
– сейсмовибухову хвилю;
– хвилю прориву гідротехнічних споруд;
– уламки та осколки;
– екстремальне нагрівання середовища;
– теплове випромінювання;
– іонізуюче випромінювання.
До уражальних чинників хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.
Надзвичайна ситуація природного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, пов'язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.
Перелік уражальних чинників деяких джерел НС природного характеру та характер їх прояву наведено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Перелік вражаючих факторів деяких джерел НС природного характеру та характер їх прояву.
| Джерело НС природного характеру | Найменування уражального чинника НС природного характеру | Характер дії, прояву ура жального чинника джерела НС природного характеру |
| 1. Небезпечні геологічні явища | ||
| 1.1 Землетрус | Сейсмічний | Сейсмічний удар |
| Деформація гірничих порід | ||
| Фізичний | Електромагнітне поле | |
| 1.2 Зсув | Динамічний. | Зміщення (рух) гірничих порід |
| 1.3 Обвал | Гравітаційний | Струс земної поверхні |
| Удар | ||
| 1.4 Карстові провалля | Хімічний | Розчинення гірничих порід |
| Гідродинамічний | Руйнування структури порід | |
| Гравітаційний | Зміщення (обвал) порід | |
| 2. Небезпечні гідрологічні явища | ||
| 2.1 Підтоплення | Гідростатичний | Підвищення рівня ґрунтових вод |
| Гідродинамічний | Гідродинамічний тиск потоку ґрунтових вод | |
| Гідрохімічний | Забруднення (засолення) ґрунтв | |
| 2.2 Сель | Динамічний | Зміщення (рух) гірничих порід |
| Гравітаційний | Удар | |
| Механічний тиск селевої маси | ||
| Гідродинамічний | Гідродинамічний тиск селевого потока | |
| Аеродинамічний | Ударна хвиля |
Продовження таблиці 1.1
| Джерело НС природного характеру | Найменування уражального чинника НС природного характеру | Характер дії, прояву ура жального чинника джерела НС природного характеру |
| 2.3 Повінь | Гідродинамічний. | Потік води |
| 2.4 Затор. | Гідродинамічний | Підйом рівня води. |
| 3 Небезпечні метеорологічні явища | ||
| 3.1 Сильний вітер. | Аеродинамічний | Вітровий потік. |
| Вітрове навантаження. | ||
| Аеродинамічний тиск. | ||
| 3.2 Злива | Гідродинамічний | Потік води.. |
| Затоплення території | ||
| 3.3 Снігові замети | Гідродинамічний | Снігове навантаження |
| 3.4 Ожеледь | Гравітаційний | Ожеледне навантаження |
| Динамічний | Вібрація | |
| 3.5 Град | Динамічний | Удар |
| 3.6 Сильний туман | Теплофізичний | Зниження видимості |
| 3.7 Дуже сильний мороз | Тепловий | Охолодження ґрунту, повітря. |
| 3.8 Гроза | Електрофізичний | Електричні розряди |
Надзвичайна ситуація соціального характеру– порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов'язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.
Надзвичайна ситуація воєнного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах. У класифікаторі НС воєнного характеру не подано в подробицях.
3-й етап. Класифікація надзвичайних ситуацій за рівнями. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» (далі – Порядок класифікації) встановлено чотири рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:
1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
2) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено;
3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175.
Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;
2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);
3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);
4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;
5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);
2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;
2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
3) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.
У таблиці 1.2 зведено порогові значення критерії рівнів надзвичайних ситуацій.
Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень наведених критеріїв.
Слід враховувати: якщо внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає встановлених значень, рівень надзвичайної ситуації приймається на ступінь менше, а для дорожньо-транспортних пригод – на два ступеня менше.
Таблиця 1.2 – Таблиця для визначення рівнів надзвичайних ситуацій за пороговими значеннями критеріїв надзвичайних ситуацій при класифікації за рівнями
| Рівень НС | Загинуло, осіб | Постраждало, осіб | Порушено умови житт–сті (> 3 доби), осіб | Збитки, мрзп |
| ДЕРЖАВНИЙ | > 10 | > 300 | > 50 000 | > 150 000 |
| > 5* | > 100* | > 10 000* | > 25 000 | |
| НС поширилась або може поширитися на територію інших держав | ||||
| НС поширилась на територію 2–х та більше регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше 1% видатків їх бюджетів | ||||
| РЕГІОНАЛЬНИЙ | Збитки склали 15 001 – 150 000 мрзп | |||
| 3–5* | 50–100* | 1 000 – 10 000* | > 5 000 | |
| НС поширилась на територію 2–х та більше районів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше 1% видатків їх бюджетів | ||||
| МІСЦЕВИЙ | Збитки склали 2 001 – 15 000 мрзп | |||
| 1–2* | 20–49* | 100– 999* | > 500 | |
| НС поширилась за територію ПНО, загрожує довкіллю, спорудам, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цього об’єкту | ||||
| ОБ’ЄКТОВИЙ | Критерії НС не досягають зазначених показників |
* Критерії обов'язково розглядаються з урахуванням збитків.