 |
|
Моніторинг надзвичайних ситуацій
Моніторинг і прогнозування НС здійснюється шляхом безперервного спостереження за станом техногенної та природної обстановки, прогнозування ймовірності виникнення НС та масштабів їх розвитку з метою прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання і організації ліквідації НС.
Об’єктами спостережень під час здійснення моніторингу і прогнозування НС є небезпечні чинники та явища, а також процеси, що характеризуються фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створюють загрозу життю та/або здоров’ю людини (далі – джерела НС).
Система моніторингу і прогнозування НС складається із сукупності систем спостереження, аналізу та оцінки стану джерел НС та створюється з метою розроблення та реалізації заходів із запобігання та ліквідації НС, мінімізації їх соціально-економічних і екологічних наслідків.
Основними завданнями системи моніторингу і прогнозування НС є:
– безперервне спостереження, збирання, оброблення та аналіз інформації про джерела НС;
– створення інформаційної бази даних про джерела НС та програмно-моделюючих комплексів прогнозування та оцінки наслідків окремих видів НС;
– прогнозування ймовірного виникнення та розвитку НС, а також розроблення переліку необхідних заходів щодо їх запобігання;
– забезпечення центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування інформацією про виникнення (загрозу виникнення) НС.
Система моніторингу і прогнозування НС функціонує на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях в межах Єдиної державної системи цивільного захисту.
До складу системи моніторингу і прогнозування НС на державному та регіональному рівнях входять:
– центри управління в надзвичайних ситуаціях, на які покладаються завдання з моніторингу і прогнозування НС;
– мережі моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування.
Місцевий та об’єктовий рівні включають лише мережу моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування.
Суб’єктами моніторингу і прогнозування НС на державному рівні є заінтересовані центральні органи виконавчої влади, які здійснюють спостереження за джерелами НС в межах своїх повноважень, зокрема:
– аварії на транспорті із небезпечними вантажами – Мінінфраструктури, Міненерговугілля, МВС, Міноборони, ДСНС, Укрморрічінспекція, Укртрансінспекція;
– аварії, пов’язані з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин на промислових об’єктах – Міненерговугілля, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінрегіон, Мінприроди, Міноборони, ДСНС України, ДКА, Держсанепідслужба, Держгірпромнагляд, Держекоінспекція;
– аварії, пов’язані з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин та забрудненням навколишнього середовища – Міненерговугілля, Мінприроди, Міноборони, ДСНС, Держсанепідслужба, Держатомрегулювання, ДАЗВ, ДКА, Держекоінспекція;
– пожежі та вибухи на потенційно небезпечних об’єктах – Міненерговугілля, Мінагрополітики, Мінпромполітики, Міноборони, Держгірпромнагляд, ДСНС України;
– аварії в електроенергетичних системах – Міненерговугілля, Держенергоефективності, ДСНС;
– аварії в системах життєзабезпечення – Мінрегіон, Мінагрополітики, Міненерговугілля, МОЗ, ДСНС;
– аварії на очисних спорудах – Мінрегіон, Мінагрополітики, Мінприроди, ДСНС, Держсанепідслужба, Держводагентство, Держекоінспекція;
– гідродинамічні аварії – Міненерговугілля, Мінрегіон, ДСНС, Держводагентство;
– небезпечні та стихійні гідрологічні явища – Мінприроди, Держводагентство, ДСНС;
– небезпечні геологічні явища – Міноборони, Мінприроди, Мінприроди, Міненерговугілля, Держгеонадра, ДКА, ДСНС;
– небезпечні та стихійні метеорологічні явища – Мінагрополітики, Мінприроди, ДСНС;
– пожежі у природних екосистемах – Мінагрополітики, Міноборони, Мінприроди, Держлісагентство, ДСНС, Держекоінспекція;
– інфекційна захворюваність людей та епідемії – МОЗ, Держсанепідслужба, ДСНС;
– епізоотії – МОЗ, Мінагрополітики, Держветфітослужба, ДСНС;
– ураження сільськогосподарських рослин і лісових масивів хворобами та шкідниками та епіфітотії – Мінагрополітики, Міноборони, Мінприроди, Держветфітослужба, Держлісагентство, ДСНС.
На державному рівні координацію функціонування системи моніторингу та прогнозування НС здійснює ДСНС. Функції зі збирання, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про НС за результатами моніторингу та прогнозування їх розвитку покладаються на державний центр управління в надзвичайних ситуаціях.
До суб’єктів моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування на державному рівні також входять відповідні науково-дослідні установи НАН, галузевих академій наук та відомчі науково-дослідні установи.
Суб’єкти моніторингу і прогнозування НС на регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, які оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації та здійснюють спостереження за джерелами НС в межах своїх повноважень.
На регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях координацію функціонування системи моніторингу та прогнозування НС здійснюють територіальні органи ДСНС. Функції зі збирання, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про НС за результатами моніторингу та прогнозування їх розвитку покладаються на відповідні центри управління в надзвичайних ситуаціях.
Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, що беруть учать у моніторингу і прогнозуванні НС, визначають за погодженням з ДСНС та її територіальним органами перелік оперативно-чергових, чергових або диспетчерських служб, лабораторій, центрів, відділів, станцій, інспекцій та постів, що беруть участь у моніторингу та прогнозуванні НС.
Cуб’єкти господарювання незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до виникнення або загрози виникнення НС, зобов'язані здійснювати контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно надавати дані і/або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення суб’єктам моніторингу на їх запити.
Аналіз і узагальнення інформації про стан об’єктів моніторингу здійснюються органами виконавчої влади та суб’єктами господарювання, що провадять моніторинг і прогнозування НС, відповідно до відомчих нормативних актів та методик.
Узагальнена інформація надходить до центрів управління в надзвичайних ситуаціях відповідного рівня з метою розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання виникненню НС.
Зміст інформації, необхідної для функціонування системи моніторингу і прогнозування НС, строки та порядок її надання визначаються ДСНС.
Система моніторингу та прогнозування НС ґрунтується на використанні існуючих організаційних структур суб'єктів системи моніторингу і прогнозування НС.
Центральні органи виконавчої влади, що є суб’єктами моніторингу та прогнозування НС, погоджують з ДСНС розроблені ними проекти нормативно-правових актів з питань проведення моніторингу і прогнозування НС.
Система моніторингу і прогнозування НС в частині обміну інформацією взаємодіє із системами моніторингу довкілля, соціально-гігієнічного моніторингу, сейсмічного моніторингу, що створені та функціонують в інших центральних органах виконавчої влади.
Обмін даними моніторингу між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, що беруть участь у його проведенні, здійснюється на безоплатній основі.
Органи державної влади, юридичні особи та громадяни України мають право безкоштовно отримувати від ДСНС, інших центральних органів виконавчої влади, що беруть учать у моніторингу і прогнозуванні НС, інформацію системи моніторингу і прогнозування НС.
Обмін інформацією системи моніторингу і прогнозування НС з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до чинного законодавства України, а також згідно із міжнародними договорами.