ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ВІДМІНКОВИМИ ФОРМАМИ ІНШИХ СЛІВ
Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків. Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками; всі інші можуть бути як з прийменниками, так і без них:
Прийменники вживаються з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників та інших частин мови, що використовуються у значенні іменника. Одні з них можуть поєднуватися з кількома відмінками (в мене, в небі, в яблучко), інші тільки з якимось одним (серед гір).
№42, 50 До цієї групи документів належать: заяви, скарги, пропозиції, накази щодо особового складу, автобіографія, характеристика, резюме, контракти з найму працівників, трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів, особова справа. Заява Заява — це офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому викладається певне прохання. За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні й зовнішні, які бувають від організацій, установ (службові) та особисті. У зовнішній особистій заяві обов'язково зазначається повна домашня адреса, а в службовій — повна поштова та юридична адреса установи, підприємства. У внутрішній заяві не є обов'язковими викладені вище вимоги. У заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності: · Праворуч вказується назва організації чи установи, куди подається заява. · Нижче у стовпчик — назва професії, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові, адреса того, хто подає заяву (якщо заява адресується до тієї організації, де працює автор, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду й місце роботи чи структурний підрозділ). · Ще нижче посередині рядка пишеться слово "заява" з великої літери й не ставиться крапка. · З великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням. · Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч — підпис особи, яка писала заяву. У складній заяві також подаються відомості про те, які саме документи додані до заяви на підтвердження правомірності виставленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом). Заява пишеться від руки в одному примірнику. Характеристика Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи. Текст викладають від третьої особи. Основні реквізити характеристики: · Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика. · Рік народження, освіта. · Текст, де зазначено, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться до виконання своїх службових обов'язків, який має рівень професійної майстерності, авторитет у колективі. · Дата складання. · Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику. Зразки характеристик: Характеристика Ткаченко Антоніми Андріївни, студентки музично-педагогічного факультету, 1974 року народження, освіта вища незакінчена. Ткаченко А. А. вчиться на V курсі музично-педагогічного факультету Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. До навчання ставиться сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання в університеті Ткаченко підготувала й провела відкриті уроки, організувала концерти для інвалідів - "афганців". З першого курсу працює над темою дипломної роботи, виступала на звітній науковій конференції студентів. Ткаченко А. А. виконує громадські доручення, успішно працює старостою 57-ої групи. Вимоглива до себе, вона користується повагою серед товаришів і викладачів факультету. Характеристика видана для... Декан музично-педагогічного факультету (підпис) С. А. Коваленко Автобіографія Автобіографія — це опис свого життя. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги під час його написання — вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов'язково зазначаються: · Назва документа. · Прізвище, ім'я, по батькові. · Дата народження. · Місце народження (місто, село, селище, район, область, країна). · Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися). · Відомості про трудову діяльність (стисло, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад). · Відомості про громадську роботу (всі її види). · Стислі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти). · Дата написання й підпис автора. Заголовок ("Автобіографія") пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора—праворуч. Автобіографія має дві форми: автобіографія — розповідь з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей і автобіографія — документ з точним поданням фактів. Автобіографія — обов'язковий документ особової справи. Зразок автобіографії: Автобіографія Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м. Києві. У1977 році пішов у перший клас середньої школи № 185 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю. У 1987 році вступив на фізико-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті був старостою групи. У 1992 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю "Математика та інформатика". Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію вчителя математики та інформатики. З вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199 м. Києва. Склад сім’ї: · дружина — Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106 м. Києва; · дочка — Шевченко Олеся Василівна, 1989 року народження. 18 листопада 1995 р. Підпис ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|