Главная | Обратная связь

М.М. Амосов, український учений-хірург

ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Тільки наука змінить світ. Наука в широкому розумінні:

і як розщеплювати атом, і як виховувати дітей…

М.М. Амосов, український учений-хірург

Актуальні науково-дослідні завдання психології вищої школи:

· психологічне обгрунтування професіограми сучасного фахівця вищої кваліфікації (юриста, педагога, психолога, менеджера тощо), на основі якої має розроблятися державний стандарт змісту спеціалізації професійної підготовки в системі ступеневої вищої освіти;

· виявлення соціокультурних, соціально-психологічний, індивідуально-психологічних і дидактичних чинників соціалізації особистості майбутнього фахівця, щоб проектувати індивідуальну траекторію професійного становлення кожного студента протягом усіх років його навчання;

· розробка психологічних засад формування у студентів і викладачів національної самосвідомості, активної громадянської позиції, ментально-духовних настанов стосовно «рідномовленнєвих обов’язків» (І. Огієнко), і розвитку українського освітнього простору;

· вивчення психологічних закономірностей діалогу студента і комп’ютера та розробка психологічних основ комп’ютеризації навчального процесу у вищій школі;

· дослідження психологічних проблем підготовки науково-педагогічних кадрів, станвлення особистості майбутнього викладача протягом навчання в магістратурі та аспірантурі;

· вивчення психологічних засад наукової творчості, вдосконалення професіоналізму й підвищення педагогічної майстерності викладачів.

До діагностично-корекційних завдань психології вищої школи належать:

· розробка методів професійної орієнтації старшокласників для свідомого обрання ними відповідного фаху та обгрунтування системи професійного відбору молоді до ВНЗ;

· діагностика настанов студентів щодо самих себе задля формування позитивної «Я-концепції» - ядра особистості майбутнього фахівця;

· визначення рівня психологічної готовності першокурсників до навчання у вищій школі та розробка передумов їхньої успішної адаптації;

· вивчення стану взаємин викладачів і студентів для налагодження оптимальної педагогічної взаємодії, конструктивного розв'язання можливих міжособистісних конфліктів.

Серед найважливіших практичних завдань психології вищої школив період реформування освіти в Україні є такі:

· розробка наукової, психолого-методичної бази для контролю за процесом, повноцінністю змісту та умовами психічного розвитку студентів, їхнім особистісним зростанням і професійним становленням (зокрема в умовах кредитно-модульної системи навчання);

· психологічна експертиза змісту робочих програм із вивчення навчальних дисциплін, які повинні вміщувати всю технологію опанування знаннями;

· обгрунтування оптимальних форм навчально-професійної діяльності та спілкування студентів, які сприяють засвоєння ними всього розмаїття професійних функцій і важливих соціальних ролей;

· розробка особистісно-орієнтованих технологій навчання студентів, психологічне обгрунтування інноваційних дидактичних проектів і педагогічних експериментів у вищій школі;

· пошук ефективних шляхів (методів і засобів) забезпечення фундаментальної психологічної підготовки студентів, підвищення рівня їхньої загальної культури та психологічної компетентності як передумови демократизації, гуманізації та гуманітаризації освіти;

· надання психологічної допомоги та підтримки всім учасникам педагогічного процесу, особливо в періоди особистісних криз і професійного самоствердження.

Завдання вивчення слухачами курсу «Психологія вищої школи»:

· інтеграція і систематизація набутих у процесі професійного навчання знань про психологічні передумови підвищення якості вищої освіти;

· опанування знань про психологічні особливості студентського періоду життя людини та усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;

· формування професійного мислення студентів, набуття ними досвіду творчого використання психологічних знань для вирішення конктретних завдань навчально-професійної та майбутньогї науково-педагогічної діяльності;

· сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності через усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та передумов її опанування.

Про важливість вивчення курсу «Психологія вищої школи» свідчать слова В.О. Сухомлинського:«Психологія мене цікавить більше, ніж педагогіка; власне без психології нема і педагогіки. Якщо педагогіку порівняти з майстернею, то психологія – це інструменти в майстерні; нема інструментів або вони нікуди не годяться – від майстерні залишаться самі стіни. Дуже часто так у школі і буває».