Главная | Обратная связь

Дослiдницъкi вмiння. Етика дослiдника

Якщо eкспериментатop прагне бути вapтuм цього iмeнi, вiн повинен бути одночасно теоретиком i практиком.

Клод Бернар, французький. учений-фiзiолог

На початку дослiдження дослiднику потрiбно встановити довiрливi, дружнi стосунки з пiддослiдними. Не можна займати позицiю того, хто перевiряє. На успiхи i невдачi треба реагувати стримано, емоцiйно ней­трально. Якщо хвалити, то за cтаранність i роботу. Краще не говорити про помилки (за винятком, коли це потрiбно за умовами експерименту).

Темп nроведення бесiди повинен вiдповiдати iндивiдуальним особли­востям пiддослiдного (давати час подумати, якщо це потрiбно). Уникати всього того, що вiдвертає увагу респондента.

Етuка наукового псuxологiчіного дослiдження, або принципи гуманізму дослідника:

1) Неприпустимо завдавати шкоди нi психiчному, нi фiзичному здо­ров'ю пiддослiдних.

2) Не посягати на основнi права людини, особливо коли дослiджують дiтей або людей поважного віку, тобто тих, хто надмiрно вiд когось за­лежний .

3) Дослiдник повинен спиратися на позитивне пiддослiдного, шукати резерви для його вдосконалення та створювати умови для реалiзацiї при­хованих можливостей. Haвіть коли результати негативнi, пiддослiдний повинен вiдчувати свою значущiсть, бути впевненим у досягненнi пози­тивного результату наступного разу.

4) Етика наукового дослiдження передбачає попередню згоду людини брати участь у дослiдженнi. Добровiльна участь i одер­жана вiд пiддослiдного iнформацiя нiяк не винагороджується.

5) Треба дотримуватися конфiденцiйностi виявлених результатiв, пе­редбачати можливi наслiдки дослiдження, особливо при негативному оцi­нюваннi, а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослiд­ження мають право отримувати iнформацiю про себе, але лише у формi, доступнiй їхньому розумiнню. Одночасно обережно треба ставитися до психiчного здоров'я.

6) Потрiбно органiзовувати дослiдження (особливо для молодших) цi­кавим, рiвним для вcix учасникiв та iнформативним (особливо для стар­ших).

7) Дiяльнicний пiдхiд до вивчення психiки полягає в дослiдженнi сту­дента в рiзних видах дiяльностi, особливо в навчально-професiйнiй дi­яльностi - провiднiй дiяльностi студентського віку.

Дослiдницькi вмiння викладача-дослiдника:

1) Здiбнiсть виокремити проблемну ситуацiю, побачити її. Для цього необхiднi знання тeopiї стосовно проявiв явища та критерiїв його оцiню­вання.

2) Умiння точно сформулювати питання вiдповiдно до проблемної ситуацiї до того ж уникати узагальнень на основі поодиноких фактiв, а також висувати пояснювальнi припущення для належного тлумачення фактiв, особливо якщо одержанi факти не вiдповiдають гiпотезi. Важли­во фiксувати суперечностi в отриманiй iнформацiї.

3) Знати понятiйний апарат науки, чiтко визначати змiст поняття, яке використовуеться в дослiдженнi, умiти аналiзувати i спiввiдносити рiзнi тлумачення термінів, знаходити пояснення суперечливим думкам.

4) Мати рiзний iнструментарiй пояснення (аналiз, порiвняння, узагальнення, конкретизацiя, систематизацiя тощо).

5) Наукова проникливiсть, здатнicть критично оцiнити здобутi резуль­тати та визначити перспективи подальшої розробки проблеми.

Отже, психологiя вищої школи як наукова галузь має необхiднi ме­тодологiчнi засоби (методи i прийоми) для дослiдження всього загалу психологiчних проблем, розв'язання яких сприяють вдосконаленню на­вчально-виховного процесу у ВНЗ i пiдвищенню якостi вищої освiти.