 |
|
МЕТОДОЛОГІЯ І ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Методологія (від грець – шлях, спосіб пізнання та слово) – вчення про методи пізнання та перетворення світу.
Одним із методологічних напрямів сучасної психологічної науки є системний підхід (Б.Ф. Ломов), який полягає в уявленні, вивченні та конструюванні психологічних явищ і об’єктів як системи. Системне дослідження характеризують так:
· підхід до досліджуваного явища, об’єкта як цілого;
· розкриття стійких компонентів і зв’язків між ними, які утворюють структуру системи, тобто забезпечують її впорядкованість і організацію;
· знаходження вертикальних і горизонтальних структур, перші з яких передбачають різні рівні та їхню ієрархію;
· управління, за допомогою якого розвивають систему, реалізують зв’язки між різними компонентами та рівнями.
Часто термін «методологія» використовують як еквівалент поняття «науковий метод», оскільки єдино прийнятою є наукова методологія, а провідним принципом дослідження – принцип науковості.
Які ознаки наукового підходу до вирішення проблем психологічного дослідження?
По-перше, проблема має бути визначено. Визначити проблему означає охарактеризувати її так, щоб вона стала доступною ретельному дослідженню. Вміння сформулювати проблемне питання залежить від спостережливості науковця, його допитливості, здатності помітити щось нове й цікаве, що виходить за межі відомого психологічного знання.
По-друге, проблема повинна бути викладена так, щоб її можна було пов’язати з сучасною психологічною теорією та відомими емпіричними фактами. Без урахування чинних підходів і наукових відомостей щодо її розв’язання результати дослідження не будуть становити ніякої цінності, адже психологія – це набагато більше, ніж зібрання «сирих» фактів. Вони повинні бути ще певним чином систематизовані та проінтерпретовані в ракурсі психологічної теорії і примножених знань. Для дослідника це означає опрацювання якомога повнішого обсягу наявних наукових джерел (наукова література, електронна база даних, архівні матеріали відомих експериментів тощо). Визначається предмет і мета дослідження.
По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, яка потребує перевірки. Гіпотеза має узгоджуватися з теоретико-методологічним підгрунтям і бути однозначно вираженою, щоб її можна було підтвердити або відхилити результатами дослідження.
По-четверте, мусить бути визначена процедура дослідження (етапи, конкретні методи і методика дослідження). Можливості дослідника безмежні до тих пір, доки він ретельно може здійснювати відповідний експериментальний контроль.
По-п’яте, збір фактів, їхній аналіз, узагальнення і пояснення. Важливо, щоб факти заслуговували довіри. Для цього треба знати, яка кількість фактів є достатньо. Та як їх можна перевірити на доказовість (це забезпечується методами математичної статистики).
По-шосте, формулюють висновки, які є теоретичним підґрунтям для визначення наукової новизни і практичної значущості результатів дослідження.