Та iнтерпретацiї емпiричних психологiчних фактiв. Поняття про методику психологiчного дослiдження
Нiякою кiлькiстю експерuментiв неможливо довести теорiю; але достатньо одного eкcпepuмeнтy, щоб заперечuтu її: Альберт Ейнштейн, нiмецький фiзик Реалiзацiя системного пiдходу при вивченнi проблем психологiї вищої школи передбачае розробку системи методiв науково-психологiчного дослiдження. Метод дослiдження (вiд гр. - шлях дослiдження, спосiб пiзнання) - нормативний обrpунтований спосiб проведення наукового дослiдження. Це шлях наукового пiзнання, який випливає iз загальних теоретичних уявлень про сутнiсть об'екта дослiдження. Розумiння, визначення i вибiр методiв дослiдження залежать вiд загальнонаукової та конкретнонаукової методологiї. Методи збору емпiричнux фактiвобирають за цiлями та завданнями дослідження: - описати факти: спостереження, аналiз продуктiв дiяльностi, бесiда, iнтерв'ю, анкетування, вивчення життевого шляху (бiографiчний метод) та iн.; - вимiряти психiчнi явища - тести; - визначити психологiчнi особливостi - констатувальний експеримент (природний або лабораторний); - знайти чинники, виявити психологiчнi умови розвитку та перетворити явище - формувальний психолого-педагогiчний експеримент. Для наукового вирiшення психологiчної проблеми зазвичай використовують комплекс методiв, розробляють i реалiзовують певну методику (сукупнiсть методiв). Методика дослiдження- конкретне втiлення методу дослiдження; вироблений спосiб органiзацiї взаемодiї суб'екта i об'екта дослiдження на основi конкретного матерiалу й визначеної процедури. У методицi дослiдження конкретизують мету, предмет дослiдження, а також показники вимiрюваного явища, умови проведення роботи, засоби фiксацiї експериментальних показникiв i процедуру аналiзу та iнтерпретацiї одержаних даних. На основi одного й того самого методу (наприклад, спостереження, бесiда тощо) може бути створена велика кiлькicть методик, адже вон а iснyє лише в логiцi конкретного дослiдження. У методику входить визначення тієї частини психiчної реальностi, яка має досліджуватися методами науки. Розробляючи план експерuментального дослiдження, можна обрати один iз трьох його шляхiв. 1. Лонгimюднuй план (шлях, зрiз): вивчають одних i тих самих пiддослідних протягом тривалого часу та поетапно проводять аналіз із порівнянням результатiв зрiзiв. Пiддослiдних порiвнюють iз самим собою через певний час у рiзнi перiоди життя, а тому їх не потрiбно групувати, зicтавляти за якимось параметрами. Проте це дослiдження потребує тривалого часу й чималих фiнансових витрат. Вiдоме масштабне лонгiтюдне дослiдження, проведене пiд керiвництвом Б.Г. Ананьєва, яке виявило великi потенцiйнi можливостi розвитку особистостi в студентський перiод життя. 2. Поперечнuй план реалiзовують методом порiвняння окремих груп пiддослiдних рiзного віку. Таке дослiдження нетривале в часi, дешевше, керованiше. Проте потрiбнi суворiшi вимоги до вибору пiддослiдних, до розроблення експериментальних завдань тощо. В основi лежить порiвняльний аналiз (наприклад, порiвнюють коефiцiент iнтелекту студентiв l-их i 4-их курсів). 3. Можна застосовувати комбiнованuй план, коли пiддослiдними є люди рiзних вiкових груп, але за однiєю з них (наприклад, одна експериментальна група студентiв) проводять тривале спостереження (лонгiтюдне дослiдження), а наприкiнцi порiвнюють результати з iншою (контрольна група). Такий комбiнований план застосовують, щоб виокремити ефекти хронологiчного часу вiд ефектiв iсторичного часу. Прикладом цього може бути дослiдження А.М. Прихожан, Н.М. Толстих «Пiдлiток у пiдручнику та в життя», в якому вони порівнюють сучаснихпідлітків із відпвiдними характеристиками, якi свого часу дала пiдлiткам Т.В.Драгунова та інші психологи. Для оброблення одержаного дослiдницького матерiалу застосовують вiдомi в психологiчнiй науцi статистичнi методи: кореляцiйнuй аналiз кiлькiсне спiввiдношення двох рiзних змiнних; факmорнuй аналiз- для визначення спорiдненостi окремих психолоriчних фактiв на основі порiвняння коефiцiентiв кореляцiї кожного з них. Ефективнiсть вимiрювання незалежно вiд умов проведення визначається поняттям «надiйнiсть» i «валідність» . Надiйнiсть- ступiнь узгодженостi результатiв, якi дослiдник одержує при багаторазовому застосуваннi методики вимiру. Надiйна Mipa заслуговує довiри, дає стiйкi результати, якi можна вiдтворити. Наприклад, тест художнiх (музичних) здiбностей мае оцiнювати конкретних людей саме так, як i ранiше, скiльки б разiв його не повторювали. Перевiренi методи застосовуються не одним поколiнням дослiдникiв. Якщо тест не надiйний, то на результати може вплинути навiть настрiй дослiдника або підсолідного. Валiднiсть- це показник точностi, з якою методика вимiрює те, для чого вона створена, а також aдекватність методу поставленому завданню дослідження.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|