 |
|
ТБ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ
З другої половини XIX століття в Кореї розпочався процес формування нової державної і політичної системи. Створення її основ, орієнтованих на капіталістичний шлях розвитку, відхід від політики ізоляціонізму відбувались в умовах входження країни в систему міжнародних відносин. Республіка Корея в своєму розвитку різко піднялась вгору.
Важливу роль у житті корейського суспільства відіграють ЗМІ, які формують світогляд, створюють привабливий образ Південної Кореї для власних громадян і жителів інших країн.
В останні роки інтерес до Країні ранкової свіжості стрімко зріс, і актуальність питань, пов'язаних з культурою і мовою, в даний час набуває небувалої гостроти. Підвищений інтерес до вивчення мови, конференції з питань культури та економіки, відкриття кафедри корейської філології в Київському національному університеті - все це свідчить про підвищення інтересу до Кореї.
Об'єкт даного дослідження – візуальні ЗМІ Республіки Корея як складова корейської культури. Предметом дослідження є програмна політика та продукція виробництва корейських телестудій.
Мета даної роботи – проаналізувати специфіку корейської культури та сучасних корейських візуальних ЗМІ як її складової.
В цьому і полягає наукова новизна, адже тема корейського телебачення є малодослідженою.
Відповідно до мети визначено наступні завдання:
- показати специфіку ЗМІ і культури Республіки Корея;
- з’ясувати причини економічного підйому Республіки Корея;
- показати вплив корейської масової культури на Південну Корею та інші країни („корейська хвиля”);
- дослідити сучасний ринок телебачення Південної Кореї;
- визначити роль держави у функціонуванні корейського телебачення;
Реалізація поставлених завдань здійснюється за допомогою дослідження стану вивчення даної теми загалом та виокремлення особливостей функціонування телекомпаній протягом досліджуваного періоду в контексті суспільно-політичних трансформацій з метою узагальнення спільних характеристик телеорганізацій. Такий підхід надає можливість визначити типові особливості візуальних ЗМІ.
Було проведено збір, обробку та аналіз багатьох текстових та відеоматеріалів, були опрацьовані програмні концепції передач окремих каналів. Для аналізу мною були обрані найбільш популярні розважальні програми програми „Star King”, „Strong heart” та інформаційні „OhmyNews” та „PD Note”.
Культурні традиції нерозривно пов'язані зі столицею Країни ранкової свіжості. Сеул є великим центром розвитку сучасної цивілізації, індустрії, економічного, політичного, культурного життя, урбанізації, нових технологій. Культурна спадщина Сеула безмежна”. У Сеулі зосереджена майже половина населення країни, тут протікає все політичне, ділове та культурне життя Кореї. Отже, провідні теле- та радіокомпанії, видавництва розташовані в столиці. Через величезну централізацію майже все вони державні.
В останні роки Південна Корея відчуває сильний вплив з боку інших країн, в основному з боку США. Безліч людей із задоволенням дивляться американські фільми. Подібний вплив так само змінив і їжу, звичну для корейців. Корейська мова відчуває сильний вплив з боку англійського, виділяють так званий „конгліш”.
Сучасна корейська журналістика розпочалася після відкриття Кореї в 1876 році.
Говорячи про радіо та телебачення, то у Південній Кореї на сьогоднішній день існує чотири провідних теле- і радіокомпаній. Це „KBS” („Korean Broadcasting System”), „MBC” („Munhwa Broadcasting Corporation”), „EBS” („Educational Broadcasting System”) і „SBS” („Seoul Broadcasting Station”).
„В середині 1990-х років в Кореї домінувала державна „Корейська радіомовна система” з трьома головними радіостанціями і 26 місцевими філіями. Крім того, діють 29 приватних радіостанцій. У 1992 року в країні було зареєстровано 43 телевізійних каналів (24 державних і 19 комерційних).
Телевізійне мовлення в Республіці Корея розпочалося в 1956 році з відкриттям приватної комерційної телекомпанії в Сеулі. Робота першої корейської телестанції розпочалося 12 травня 1956. Офіційно станція називалася „KORCAD”, але в побуті за нею закріпилася інша назва – „HLKZ-TV”. Корея стала 4 азіатською країною, в якій з'явилося телемовлення [1, с. 10].
„Південна Корея зробила феноменальний ривок і стала прецедентом для світового розвитку національних інформаційних інфраструктур. Вартість доступу до Інтернету в Південній Кореї, так само як у більшості розвинених держав, стрімко падає останні п'ять років на тлі зростаючої конкуренції між провайдерами високошвидкісного доступу. Значна підтримка національних мереж з боку держави має стратегічні економічні цілі. Корейські економісти прийшли до висновку, що завдяки розвитку інтернет - економіки можна підвищити конкуренцію і прозорість традиційних галузей економіки. Виконання стратегічної програми „Корейська інформаційна інфраструктура” дозволило країні досягти великих успіхів у галузі інформаційних технологій. Як і в багатьох інших країнах, телебачення є основним засобом отримання інформації для більшості корейців[2, с. 98].
Всю структуру корейського телебачення можна подати у вигляді таблиці:
| Види | # каналу | Канали-представники |
| Загальнонаціональні | KBS1(Korea Broadcasting Service, Public), KBS2, MBC(Munhwa Broadcasting Channel), SBS(Seoul Broadcasting Service), EBS(Education Broadcasting Service) | |
| Драма(CableTV) | FOX channel, SBS Plus, KBS Drama, OCN series, … | |
| Кіно(CableTV) | Channel CGV, OCN, CatchOn, XTM | |
| Розважальні(CableTV) | Mnet, tvN, MBC every1, KBS Joy, MBC music, SBS MTV… | |
| Спорт/Ігри | KBS N Sports, MBC Sports plus, SBS ESPN… | |
| Дитячі | AniMax, Disney Jr., Disney channel, Champ… | |
| Новини/економіка | SBS CNBC, YTN, Korean Economics TV… | |
| Дозвілля | Living TV, Baduk TV, Brain TV… | |
| Продажа товарів | CJ O Shopping, GS SHOP, Lotte homeshopping.. | |
| Мода | O’live, OnStyle, ELLE at TV… | |
| Іноземні | CCTV4, CNN headline news, Star Sports, NHK world, BBC, Eurosport… | |
| Релігійні | CBS TV, Buddhism TV.,,, | |
| Громадські | National Assembly Broadcast, Welfare TV, Army Broadcast, Arirang… | |
| Освітні | EBS Plus, EBS English, EduKids TV… | |
| Документальні | MBC LIFE, KBS Prime, Discovery, National Geographic,… | |
| Інформаційні | MBCNET, TBS, Medical TV, … | |
| Генеральна організація | JTBC, MBN, Channel A, TV Chosun |
Як зазначалось вище, історично склалося, що існує 4 загальнонаціональні канали. Вони діють і були створені на основі видавництв чотирьох найбільших газет. Іноді виділяють 5 загальнонаціональних каналів („KBS1” та „KBS2” визначають як два окремих канали). Вони є найбільш потужними, мають багато кабельних каналів. Але є сильний суперник – „CJE&M”, найбільша медіакомпанія Сеула. Вона володіє майже 30 - 40% усіх кабельних каналів.
Найбільша кількість каналів спостерігається серед розважального сектору (різноманітні шоу). Приблизно та сама кількість каналів, які транслюють корейські драми. Після них – дитячі канали, де можна дивитися японські аніме та американську продукцію. Канали новин дещо поступаються дитячим.
Останні роки дві національні мережі „KBS” та „MBC”, які є державними, домінують на телевізійному ринку Кореї. „KBS” з 25 місцевими станціями охоплює всю країну і управляє двома каналами („KBS1” повинна бути основним громадським каналом і „KBS2” – розважальним, але насправді різниця між ними часто розмита), „MBC” робить те ж саме з 19 місцевими станціями (хоча „MBC” і знаходиться у державній власності, насправді працює як комерційна середа мовлення). Ще одна популярна мережа „SBS”, яка є комерційною, має свою нішу в області Сеула. „EBS” має меншу популярність.
На сьогодні спостерігається конкуренція і боротьба за аудиторію двох провідних мереж „KBS” та „MBC”. Обидві є відкритими, і обидві мають свої власні Ради директорів, але уряд має вирішальний голос на комплектування вищого керівництва двох систем. Конкуренція рейтингів часто нагадує конкурс на сенсаційність.
Щодо структури програмної сітки, як правило, загальнонаціональні канали працюють з 6 ранку до 2 ночі. З іншого боку, кабельні канали доступні 24 години на добу, сім дні на тиждень. Як бачимо, більшість продукції транслюється не більше години. У суботу та неділю переважно транслюють розважальні шоу, поп-шоу, щотижневі драми, документальні фільми. У будні зазвичай випускають в ефір щоденні драми і програми для дітей. Найпопулярнішими телепередачами в даний час є „Виживання к-поп зірки”, „SUPERSTAR-K”, „Star king”, „We got married”, „Голос Кореї”. Ці програми схожі з „Американським ідолом”. Спеціалізовані канали мають чітку характеристику: спортивні канали надають інформацію, пов`язану зі світом спорту: різноманітні інтерв`ю, онлайн – трансляції, аналітичні програми та ін. Музичні канали загалом зорієнтовані на к-поп: музично-розважальні шоу, власне музика.
На сьогодні для участі у програмах запрошують зірок, які були б цікавими широкій аудиторії. Така тенденція, зберігаючись протягом останніх десятиліть, призвела до того, що в корейському телевізійному просторі тривалий час домінують і користуються більшою популярністю програми корейського виробництва. Провідні корейські виробники інформації реалізують повною мірою потенціал персоніфікації для підвищення власного рейтингу.
В ефірі телекомпаній „KBS”, MBC”, „SBS, „EBS” працює чимало професійних ведучих, програми яких мають стабільну аудиторію протягом вже не одного року. Зміст ефіру багатьох телеканалів свідчить про те, що телебачення в Республіці Корея давно завершило перехід у стадію комерційного і на сьогодні діє за законами бізнесу. Південна Корея розуміє необхідність рекламувати тих, хто має безпосереднє відношення до виробництва. Розраховуючи на високі рейтинги телепрограм, компанії все одно проводять рекламу самих телеведучих, авторів, репортерів. Корейські компанії нерідко йдуть іншим шляхом, залучаючи до свого ефіру з метою підвищення рейтингу вже популярних серед глядачів особистостей.
Телебачення є скрізь. 4 національні мережі з 40 кабельними каналами і цифровим супутниковим мовленням в сумі складають 74 канали. Кожен канал орієнтується на свій сегмент аудиторії. Кабельні канали („FOX channel”, „SBS Plus”, „KBS Drama”,) та „KBS2”, „MBC” , що транслюють великий обсяг розважальної продукції, у тому числі і дорами,орієнтуються більше на жіночу аудиторію , це молодь або домогосподарки. Зараз йде активне розширення аудиторії (створюють драми, що будуть в однаковій мірі цікаві і чоловікам). На інформаційних каналах („SBS CNBC”, „YTN”, „Korean Economics TV”) , де переважна більшість програм стосується політики та економіки, аудиторію складають успішні та активні чоловіки віком від 25- 30 років.
Правові положення, що стосуються візуальних ЗМІ, пов'язані з корейською Конституцією, яка є унікальною у своєму закріпленні основних принципів свободи преси. Стаття 21 Конституції чітко вказує, що всі громадяни мають право на вільну пресу і свободу слова від цензури. Проте стаття містить і кілька додаткових пунктів, які ставлять певні обмеження на сферу свободи слова (стандарти друку, телерадіомовлення і інформаційних агентств "повинні бути передбачені законом”. Тобто свобода преси в Кореї не є абсолютною, ця свобода повинна здійснюватись „відповідально”.
Самоцензура є всеосяжною, особливо коли преса має справу з питаннями, що стосуються так званих „священних регіонів" (Блакитний будинок - місцезнаходження виконавчої влади: президента і таких органів влади як Національна розвідувальна служба, Національна податкова служба, Національна прокуратура).
Отже, основи телевізійної структури в Республіці Корея можна подати наступним чином:
Мовленнєві канали: KBS, MBC, SBS, EBS
Кабельне телебачення інтернет-телебачення
Найвпливовішим засобом масової інформації в Південній Кореї є телебачення з найбільшим процентом аудиторії. Тому для аналізу були обрані наступні популярні шоу. Це „Star King” і „We Got Married” ( на приватному корейському телеканалі „SBS”) та інформаційні „OhmyNews” („ Ohmy TV”) та „PD Note” („MBC”).
Розважальне шоу „Star King” почало виходити з 16 грудня 2006 року. Показ ведеться щосуботи о 18:30. Це перше онлайн-шоу на корейському телебаченні. Ведучий - знаменитий корейський комік Кан Хо Дон. Серед постійних гостей шоу можна виділити наступних популярних айдолів (знаменитостей першого класу) корейської сцени: ЛіТук, ИнХек („Super Junior”), Чо Квон, Уен, Нікхун („2PM”), Чо Хью Рін, Кім Джун Мін, Кім Джі Сан та ін. Один випуск триває близько 80 хвилин. Це напружене і жваве ток-шоу, свого роду змагання.
На „Star King” можна побачити людей віком від 5 років до 101, які приїжджають з Кенії, з Бразилії, Монголії, і навіть з України (шоу-балет „Todes” - епізод 122). Конкурсанти з усього світу показують свої таланти в магії, гнучкості, танцях, співах, пародіюванні, кулінарії, жартах присутнім гостям-зіркам. На цьому шоу показують свої таланти шість учасників (або груп). Суддями виступають зірки, які обирають двох найбільш талановитих учасників. Аудиторія обирає одного переможця, якому вручають два мільйони вон, потім йому пропонують забрати гроші або виступити на другому шоу і виграти вже три мільйони вон. Проте якщо учасник не переможе на другому шоу, йому вручають половину виграшу - один мільйон вон. Шоу піднімає і такі злободенні теми як зайва вага, а також пропонує спосіб боротьби з нею (епізод - „Diet King”), шукає спосіб завоювання популярності (епізод - „Train me!")
„Star King” популярний серед населення ще з тієї причини, що люди можуть безпосередньо спілкуватися зі своїми кумирами. Єдина умова - наявність таланту. Саме тому з 2006 року - року виникнення шоу - різко підвищився інтерес до різноманітних гуртків: гончарство, танці, хоровий спів, йога та інше.
„We Got Married” – друге найпопулярніше реаліті-шоу Південної Кореї. Виходить з 16 березня 2008 року по суботах і триває 60 – 100 хвилин. На сьогоднішній день вийшло чотири сезони. Кожен сезон починається зі створення чотирьох зоряних пар, які повинні жити разом в якості молодят. Щотижня учасникам дають певне завдання (наприклад, разом сходити в спортзал, приготувати обід, познайомитися з батьками). Також пари беруть участь в інших шоу, записують спільні пісні, знімаються в рекламі. В проміжних сценах глядачі бачать інтерв'ю з учасниками, в якому обговорюються питання минулого дня, конфлікти в стосунках. Кожна сторона пари висловлює свої думки, які не могли донести одна до одної особисто. Коли одна пара залишає шоу, її замінюють на іншу (не виключається варіант і повернення в проект). У будинках встановлені відеокамери. Характерна риса „We Got Married”: крім головних героїв-айдолів, в ньому беруть участь інші знаменитості („Super Junior”, „SS501”, „Shinee”).
На сьогодні найпопулярніша пара шоу - СоХен і Ен Хва. У 50 епізоді Ен Хва втратив в Японії під час виступу зв'язаний СоХен шарф, що дуже засмутило дівчину. І вже в 51 епізоді співак власноруч зв'язав собі і своїй „дружині” рожевий і сірий шарфи. Наступного дня в корейському інтернет - магазині „G-market” з'явились такі самі елементи одягу, а до кінця тижня кількість замовлень перевищила мільйон. Така політика магазинів дуже вигідна: замовлення на товари з популярних серіалів надходять з усіх куточків світу і приносять при цьому великі гроші. В іншому місці ці товари знайти неможливо, а сила фанатської одержимості велика, що не можуть не враховувати власники магазинів.
Після появи в шоу Нікхуна, одного з учасників музичного гурту „2PM”, популярність цієї самої групи піднялася з сімнадцятого пункту на третій за останній рік (згідно з „TV Entertainment Corner”). Цьому посприяла також участь двох інших учасників групи (Уен, Теккен) в серіалі „Dream high”. Також Нікхун був визнаний найбільш високооплачуваною корейської рекламної моделлю. У недавньому опитуванні „Хто для вас ідеальний хлопець” серед корейських дівчат (брали участь 22332 людини) Нікхун зайняв четверте місце, як самий турботливий і ніжний. Також після виходу серіалу з'явилася нова зірка - вісімнадцятирічна співачка IU, яка є постійним гостем радіо „Youngstreet”.
Характерна особливість візуальних ЗМІ – їх сильний вплив на корейську свідомість. Наприклад, у епізоді № 109 „Star King” співачка Вікторія з „f (x)” заявила в ефірі центрального корейського каналу, що вона любить тільки високих хлопців, а всі, хто нижче 180 см, - карлики. Після цього висловлювання гості програми почали засуджувати дівчину. Наступного дня в інтернеті розгорівся неабиякий скандал, апогеєм якого стали повідомлення загрозливого змісту. Співачка була змушена публічно принести вибачення всім тим, хто вважав себе ображеним, і ще раз підкреслила, що це була лише її особиста думка, на яку не обов'язково звертати увагу. Згідно з останніми статистичними даними корпорації „CJ”, якій належить мережа магазинів „Olive Young” (вони продають косметику та інші засоби гігієни), відразу після виходу в ефір випуску „Star King” на 80% зросли продажі гумових і силіконових підкладок у взуття, що збільшують зріст.
Сайт новин "OhmyNews", заснований колишнім журналістом Про Єн Хо 22 лютого 2000 року, має гасло „Кожен громадянин є репортером”. На даному сайті працюють 1300 добровольців-репортерів. Близько 20% вмісту сайту написано 55 особами зі штату. В одному опитуванні він був оцінений як один з десяти найвпливовіших ЗМІ нації. Опитування показало, що, інтернет-преса, прийнята в якості третього найважливішого засобу новин після телебачення і газет, є більш важливою, ніж радіо та журнали.
"OhmyNews" мала великий вплив на визначення результатів південнокорейських президентських виборів 2002 року. Після обрання Президент Но Му Хен дав ексклюзивне інтерв’ю саме "OhmyNews". Англомовним варіантом сайту новин є „OhmyNews International”. Він демонструє на своїх сторінках статті, написані учасниками з усіх куточків світу. Його зміст становить майже 100% громадян-репортерів. Зараз „OhmyNews” втрачає звання альтернативного незалежного засобу масової інформації у плані фінансовій незалежності. Єн Хо сказав: „Від 70 до 80 відсотків наших доходів прийшли з корпоративної реклами та спонсорства, на відміну від внесків читачів, які склали п'ять відсотків від загального доходу”.
На основі "OhmyNews" був створений кабельний канал „Ohmy TV”, де виходить програма "OhmyNews". Найпопулярнішою її частиною є короткі випуски, в яких повністю відсутні будь-які коментарі.
„OhmyNews” місцями буває антигромадською, антиурядовою і антиамериканською, випуски часто надмірно суб'єктивні і емоційні, але це йде програмі на користь: Притому, що вона висвітлює традиційні теми ЗМІ- від спорту до міжнародної політики – емоції і суб'єктивність надають ій індивідуальність Про південнокорейський феномен цивільної інтернет-журналістики тепер відомо всьому світу – її називають „завтрашньої”.
Друга інформаційна програма – „PD Note”, яка виходить на „MBC”. З 1 травня 1990 року. Один випуск триває 55 хвилин. Виходить в ефір по вівторках у 11.15. Це документально-інформаційне шоу (прокуратура надає архівні відео), яке присвячує кожен свій випуск окремій суспільно значущій події. Популярність шоу пояснюється тим, що саме йому були надані ексклюзивні права на їх оприлюднення. Програма нагадує випуск новин з відеорядом (архівне відео), закадровим текстом та інтерв’ю з людьми, які мають відношення до події. „PD Note” також орієнтована на людей зі слуховим та зоровим обмеженням (субтитри у нижній частині екрану). Для „PD Note” приорітетнішими є соціальні та політичні теми.
Отже, можна підвести наступний підсумок:
- корейське телебачення має досить чітку структуру;
- держава має великий вплив на політику корейського телебачення (вплив цей не є примусовим);
- пріоритетним є висвітлення питань, пов'язаних саме з Кореєю;
- в Республіці Корея спостерігається ідейний вплив програм телекомпаній на формування національної свідомості;
- цільова аудиторія інформаційних каналів – більша частина - чоловіки віком від 30 років, політично та соціально активні; прибуток вище середнього. Цільова аудиторія розважальних каналів – переважно жінки віком від 15 до 50 років, домогосподарки, школярки, студентки. Також розважальні канали можна вважати сімейними.
- серйозний тон дикторів, надання достовірних фактів, ретельно вивірений баланс „позитиву” і „негативу” в новинах, майже повна відсутність еротики та сцен насильства, неупереджена оцінка дій як уряду, так і його супротивників - характерні риси корейських інформаційних каналів. У той самий час як розважальні канали не несуть особливого смислового навантаження. Корейські зірки є постійними гостями різноманітних програм.
Південна Корея з початку 1960-х років зробила величезний ривок у своєму економічному розвитку, який має назву "корейське економічне диво". З цього часу відстала і безнадійно бідна країна стала перетворюватися в нову сучасну Корею. "Корейське економічне диво" стало можливим не тільки завдяки ретельно продуманому плану економічного розвитку, але й внаслідок специфічного укладу життя корейського суспільства.
„Корейська хвиля” є одним з напрямів державної політики і стосується зростання міжнародної ролі корейської культури. Вона з’явилась у Східній Азії в 1990-х роках і сьогодні поширилась на Сполучені Штати, Латинську Америку, Близький Схід і частину Європи.
Візуальні ЗМІ є головним засобом поширення „халлю” (телевізійні серіали і поп-музика).
І якщо раніше „корейська хвиля” включала в себе експорт корейської культури як національного явища, то зараз вона перетворилась на транснаціональне явище. „Халлю” викликала переоцінку корейської культури.
Основна заслуга належить науково-технічному прогресу, який відкриває нові можливості, види і форми спілкування, вільний доступ до інформації. Телебачення і радіо в мобільних телефонах, інтернет - усе це стало невід'ємною частиною життя будь-якого корейського громадянина, і саме вони визначають їх поведінку, думки і світогляду.
Телебачення є однією із складових широкомасштабного політичного порядку. В його управлінні велика роль відводиться саме державі. Корейські засоби масової інформації відіграють у суспільстві стабілізуючу та заспокійливу роль.
Підводячи короткий висновок, заснований на результатах аналізу структури сучасного телебачення, програм „Star King”, „Strong heart” та „”, „”, можна стверджувати, що ЗМІ мають величезний вплив на жителів Кореї та інших країн, подача матеріалу залежить від типу передачі, найбільша кількість розважальних каналів та тих, які транслюють серіали, приватний капітал зосереджений в основному на кабельному телебаченні.
У Республіці Корея зараз відбувається активний розвиток власного виробництва масового інформаційного продукту: шоу різноманітної тематики, серіали та фільми, які конкурують на рівні з голлівудськими.
В останнє десятиліття завдяки активній державній політиці відбулась потужна ліберальна трансформація інформаційного простору ЗМІ. Держава враховує потреби суспільства, діє в його інтересах, гарантує свободу слова і друку і в той самий час зберігає високий авторитет.
Отже, корейські ЗМІ - це вікно, що показує людині світ. Світ, у свою чергу, – це навколишня реальність, що оточує корейця.
Подібна динаміка була розглянута в даній роботі на прикладі візуальних корейських ЗМІ.
Література
1. Лі І., Лі С., Чхе В. Корейська мова / І. Лі, В. Чхе. – М. : Перше березня, 2005. 2. Ткачова Н. В. Інформаційні стратегії країн Сходу у період ринкових реформ / Н. В. Ткачова. – М. : 2007.