Главная | Обратная связь

Особливості опрацювання матеріалу на кожному з етапів.

Літери в букварній частині підручника розміщені за принципом частотності, що дає можливість помістити на сторінці (сторінковому розвороті) більше матеріалу для читання. Під час ознайомлення з новою літерою їй дається алфавітна назва (“ем”, “ве”, “ел”).

1. На першому етапі вивчається всі шість букв, що позначають голосні звуки, та одинадцять букв, що позначають найбільш частотні приголосні звуки. Це дає можливість оволодіти читанням прямого складу (злиттям пг, п'г). Первинне читання слів на першому етапі здійснюється роздрібленими одиницями (І-ва-н, со-с-на).

2. Уже на першому етапі проводиться паралельна робота з твердими і м’якими приголосними звуками, які позначаються однією і тією ж самою буквою, що сприяє кращому усвідомленню учнями складового читання, а також відпадає потреба на другому етапі переорієнтовувати учнів під час вивчення букв ь, я, ю, є з явищами м’якості приголосних.

3. Перед ознайомленням з новою літерою проводиться робота зі звуками, які ця літера позначає (принцип “від звука – до букви”): звуки [с], [с'] – буква “ес”. Для виділення звуків добирається два слова – з твердим і м’яким, де ці звуки знаходяться в найбільш сприятливій позиції. Для голосних це – буде початок складу чи слова, особливо тоді, коли голосний становить склад (о-си, І-ра); для приголосних – коли вони стоять поза злиттям пг, п'г), які є наголошеними, тверді приголосні [к], [п], [т] – у кінці слова (рак, сніп, кіт), раптові дзвінкі – на початку слів зі збігом приголосних (брат, звір), м’які приголосні – в кінці слова (кінь, заєць, рись). В окремих випадках виділяємо звуки з прямого складу, хоч тут вони злиті. Це, зокрема, буває тоді, коли потрібно розкрити звукове значення букв я, ю, є, ї (явір, Юля, їхали, Єва).

У Букварі для цих звуків відповідно подані сюжетні або предметні малюнки і звуко-складові схеми до них. Пом’якшені приголосні умовно виносяться як м’які і позначаються двома паралельними рисками:

– кінь, – кіт

Пом’якшених приголосних позначається довшою і коротшою паралельними рисками:

– кінь, – кіт

У зв’язку з тим, що під час роботи з твердими і м’якими приголосними у першокласників виникають труднощі, то при розкритті звукового значення виучуваної букви на позначення твердого і м’якого приголосних варто проводити не одночасно, а окремо: спочатку над засвоєнням твердого приголосного звука, далі – м’якого (з наступним) порівнянням. Така послідовність роботи сприяє кращому засвоєнню учнями поняття про те, що твердий і м’який приголосні – це різні звуки і утворюються вони різними мовними органами, а для позначення на письмі твердості чи м’якості є відповідні букви (а, о, у, е, и – для позначення твердості; і, ь, я, ю, є – для позначення м’якості).

4. На другому етапі букварного періоду розв’язуються складніші завдання, пов’язані із засвоєнням звуко-графічної системи рідної мови. Першокласники вдосконалюють уміння розрізняти звуки і букви, усвідомлювати взаємозв’язок між ними (спільне і відмінне). Так з вивченням букв ь, я, ю, є учні знайомляться, що є й інші способи позначення м’якості приголосних на письмі: ось, Оля, ключ, синь. Букви я, ю, є, ї можуть позначати сполучення звуків [йа], [йу], [йе], [йі]: якір, Юра, Єва, їжак.

Дізнаються про те, що [г]і[ґ] – це два різні звуки, звук [г]позначаються буквою “ге”, а звук [ґ]– “ґе”: голуб, ґанок; буква “йот” позначає на письмі завжди м’який приголосний звук [й], він не має парного твердого; знайомляться з буквою “ща”, що позначає два звуки – [шч]: щука, щиро;. вчаться правильно злито вимовляти африкати [дж], [дз], [дз'] і позначити ці злиті звуки на письмі двома буквами; читають слова з апострофом, спостерігають за його роллю у слові.

Звукова робота супроводжується моделюванням звуко-складової структури слова.

Другий етап є важливим ще й тому, що учні переходять до читання слів більш складної структури (із збігом кількох приголосних): подружитись, Батьківщина. На цьому етапі потрібно домагатись, щоб учні читали плавно складами і цілими словами.

6. На першому і другому етапі на уроках читання та письма учні пропедевтично ознайомлюються з елементами фонетики, граматики, орфографії і лексики.

7. Протягом усього букварного періоду у першокласників формуються і вдосконалюються такі якості читання, як правильність, свідомість, виразність шляхом використання різних видів і форм читання слів у колонках, букварних текстів.

8. З перших уроків навчання грамоти здійснюється диференційований та індивідуальний підхід до учнів, тобто враховується рівень підготовки дітей до навчання в школі, до читання.

На кінець букварного періоду учні мають оволодіти такими вміннями:

– вільно і правильно вимовляти всі звуки в слові і поза словом;

– називати послідовність звуків у слові, поділяти його на склади, визначати наголошений голосний у складі;

– складати слово з букв розрізної азбуки (друкувати), в яких немає розбіжності між вимовою і написанням;

– розрізняти тверді і м’які, дзвінкі і глухі звуки;

– знати всі букви українського алфавіту, співвідносити зі звуками;

– читати складами і цілими словами;

– дотримуватись основних орфоепічних норм при повторному читанні слів, текстів, робити паузи і логічні наголоси в найпростіших випадках;