 |
|
Послідовність опрацювання навчального матеріалу, поданого на сторінках і тематичних розворотах букваря.
1. Робота над предметними малюнками, аналітико-синтетичні вправи з виучуваним звуком, аналіз і складання звуко-складових моделей до малюнків.
2. Називання букви (друкованих великої і маленької), аналіз її графічної будови.
3. Читання складів та слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.
4. Читання слів у колонках.
5. Робота над сюжетним малюнком букваря.
6. Читання речень, зв’язного тексту.
7. Опрацювання інших матеріалів, що містяться на сторінці (сторінковому розвороті) букваря.
Читання слів у колонках і букварних текстів.
У букварний період велика увага приділяється голосному читанню, як ведучому видові в першому класі. Крім того, практикується напівголосне читання. Як відомо, голосне читання допомагає виробити вміння читати правильно, виразно, а напівголосне сприяє кращому усвідомленню прочитаного, дає можливість організувати самостійну роботу на уроці. Уже в цей період дуже важливо застосовувати такі форми читання як інтонаційне, вибіркове, в особах, хорове, ланцюжком, творче, колективні декламації.
Первинне читання слів у колонках здійснюються учнями самостійно, напівголосу. „Не варто привчати дітей до того, що перший раз читає сам учитель. Якщо ж перший раз навчальний текст читає (озвучує) сам учень, то значно збільшується практика в самостійному впізнанню графічних сигналів, розвивається техніка читання у дітей” .
Опрацювання букварного тексту розпочинається з роботи за сюжетним малюнком з метою забезпечення розуміння теми, змісту тексту, тому що на малюнку (як і в тексті) виділяються такі його істотні ознаки, як тема ( про що говориться в тексті), зміст (що говориться), заголовок.
Учні розглядають сюжетний малюнок, за яким проводиться бесіда, спрямована на розкриття теми і змісту малюнка.
Первинне читання тексту може здійснюватись учнями самостійно напівголосу, а потім учні відповідають на 1-2 запитання. Текст може читати учитель, якщо це буде вірш, казка, скоромовка, загадка, тобто твір, в якому потрібно передати певні почуття, настрої, ставлення до дійових осіб.
Після первинного проводиться повторне читання в різних варіантах (читання всіма учнями за вчителем: вчитель голосно, діти – напівголосу, тлумачне, орфоепічне читання, читання вголос одним учнем, парами).
Під час читання здійснюється цілеспрямований аналіз тексту (смисловий, структурний, лексико-стилістичний).
У зв’язку з читанням і аналізом текстів варто виконувати завдання творчого характеру: відповідь на запитання проблемно-пізнавального характеру; переказ прочитаного; продовження тексту з введенням у розповідь слів, які подаються додатково; продовження тексту з опорою на сюжетний малюнок; розповідь за аналогією; читання в особах; словесне малювання, озаголовлювання текстів.
Опрацювання тексту потрібно здійснювати так, щоб забезпечити розуміння його і розвивати техніку читання.