Главная | Обратная связь

Самостійна та індивідуальна робота

Студенти розв’язують п. 5—7 з табл. ситуації 1, готують доповідь з висновками. Оцінюватися виконання самостійної роботи буде на наступному практичному занятті (перевірка та розгляд типових помилок).

Ситуація 1. Ціна капіталу корпорації

Корпорація «Сміт» є виробником продукції високих технологій. Вона успішно розвивається протягом п’яти років, однак торік виникли дискусії між менеджерами з приводу джерел формування капіталу корпорації та його ціни. Менеджеру було доручено розібратися в питаннях вартості капіталу корпорації. У тижневий строк треба оцінити вартість капіталу на основі такої інформації:

І. Баланс корпорації на кінець 20хх р., млн дол.

Активи	Пасиви та сплачений капітал
Грошові кошти	5,1	Рахунки до сплати	3,8
Нарахування (податки, заробітна плата і т. д.)	5,0
Рахунки до отримання	26,4	Облігації до сплати	1,3
Товарно-матеріальні запаси	56,1	Усього, поточні пасиви	10,1
Усього поточні активи	87,6	Довгостроковий борг	40,8
Привілейовані акції	9,7
Основні засоби (нетто)	26,3	Звичайні акції	53,3
Усього активи	113,9	Усього, пасиви і сплачений капітал	113,9

ІІ. Додаткова інформація для оцінювання вартості капіталу корпорації:

n Корпорація сплачує 40 %-ний податок.

n Облігації корпорації з 12 %-ми купонами, що виплачуються два рази на рік і погашаються через 15 років, попиту на фінансовому ринку не мають. Минулого тижня частину облігацій було продано за ціною 153,72 дол. за облігацію.

n Корпорація використовує короткостроковий борг тільки для фінансування працюючого капіталу.

n Привілейовані акції з номіналом 100 дол. та щоквартальною виплатою дивідендів у розмірі 10 % обертаються на фондовій біржі в Торонто. Поточна ціна — 113,1 дол. за акцію. Корпорація витрачає 2 дол. на розміщення за нової емісії таких акцій.

n Звичайні акції обертаються на фондовій біржі здебільшого за 50 дол. за акцію; останній сплачений дивіденд D₀ становив 1,73 дол.; передбачається щорічне зростання дивідендів у розмірі 10 % у найближчому майбутньому.

n Історичний показник бета, обрахований біржовим аналітиком для фірми, становить 1,2. Поточний дохід за довгостроковою (20 років) урядовою облігацією — 7 %, за інвестиційними цінними паперами премія за ризик становить 6 %.

n Очікувана ставка доходу за довгостроковим боргом корпорації становить 11 %.

n Дилер з інвестицій передбачає, що нові емісії звичайних акцій потребуватимуть 30 % витрат на розміщення (включаючи ринковий тиск та негативні сигнали).

n Метою є така структура капіталу: 30 % — борг, 10 % — привілейовані акції, 60 % — звичайні акції.

n На наступний рік нерозподілений прибуток становитиме 1 200 000 дол., а амортизація — 3 000 000 дол.

Уявіть, що Ви — фінансовий менеджер, якому треба роз­в’язати проблеми корпорації, а потім зробити доповідь, оформивши її у вигляді запропонованої таблиці.

Таблиця

Питання	Відповіді
1. Які джерела слід включати в оцінку вартості капіталу корпорації?
2. Визначіть ціну капіталу, залученого способом випуску облігацій, за умови, що витрати на розміщення становлять 7 % від залученого капіталу

Продовження табл.

Питання	Відповіді
3. Визначіть ціну капіталу, залученого способом емісії привілейованих акцій. Урахуйте витрати на розміщення нової емісії
4. Визначіть ціну капіталу, залученого за допомоги випуску звичайних акцій, трьома методами: · використовуючи показник чистого прибутку на 1 акцію; · використовуючи показник розміру дивіденду на 1 акцію; · використовуючи МОКА. Чому ціна капіталу асоціюється з нерозподіленим прибутком? Чи підходить довгострокова процентна ставка за державними облігаціями в разі використання МОКА ліпше ніж ставка за казначейським векселем? Як визначається дисконтований грошовий потік ціни нерозподіленого прибутку? Нехай у фірми протягом останніх 5 років коефіцієнт прибутку на сплачений капітал становив 15 %, і 20 % чистого доходу виплачувалося у вигляді дивідендів. Чи можна цю інформацію використати для оцінювання майбутнього зростання корпорації? Якою є оцінка доходу за облігаціями плюс премія за ризик у разі визначення ціни нерозподіленого прибутку?
5. Підрахуйте питому вагу боргу, привілейованих акцій та звичайних акцій за бухгалтерською вартістю. Що краще використовувати для визначення ціни капіталу — бухгалтерську чи ринкову вартість?
6. Якою є ціна капіталу, залученого способом випуску нових звичайних акцій?
7. Змоделюйте граничну ціну за шедулами. За якого розміру інвестицій корпорація буде змушена емітувати нові звичайні акції (амортизацію не враховувати)?

Питання для самоперевірки знань

1. Як ви розумієте вислів «приведена вартість» (сьогоднішня вартість)?

2. Розкрийте економічну природу коефіцієнта дисконтування.

3. Чим відрізняється приведена вартість від нетто-приведеної вартості?

4. Яким є економічне значення нетто-приведеної вартості?

5. Що таке ціна капіталу?

6. У чому різниця між ціною капіталу і ціною фінансового інструменту?

7. Як визначається ціна капіталу, залученого за допомогою емісії боргових інструментів?

8. Як визначається ціна капіталу, залученого способом випуску привілейованих акцій?

9. Як визначається ціна капіталу, залученого способом випуску звичайних акцій?

10. Що таке ризик, як він впливає на ціну капіталу?

11. Наведіть основні положення теорії ризику за Г. Марковіцем.

12. Наведіть основні положення теорії ризику за В. Шарпом.

Тема 4. Структура капіталу корпорації

Структуру капіталу корпорації становлять дві частини: сплачений акціонерний капітал та зобов’язання (борги).

Студент має розумітися на теоріях структури капіталу сучасних західних економістів. Теорія американських економістів, лауреатів Нобелівської премії з економіки М. Міллера та Ф. Мо­дільяні (теорія ММ) стверджує, що структура капіталу не залежить від вартості його частин. У разі підвищення вартості боргу на ту саму суму знизиться вартість сплаченого капіталу. Згідно з теорією ММ вартість капіталу корпорації визначається винятково потоком прибутку, який у свою чергу залежить від інвестицій. Теорія ММ не враховує існуючі податки. Уведення в модель теорії ММ оподаткування корпорацій змінило концепцію: структура капіталу впливає на його вартість. Пасиви отримують так званий податковий захист, оскільки платежі за боргами податками не обкладаються. Потрібно знати інші теорії, альтернативні теорії ММ (див. навч. посібник «Фінанси зарубіжних корпорацій»). Особ­ливу увагу слід звернути на концепцію Г. Дональдсона.

Далі належить засвоїти основний принцип розробки політики корпорації щодо структури капіталу. Корпорація має прагнути досягти цілі оптимізації капіталу, яка полягає в тому, щоб співвідношення між запозиченими коштами та акціонерним капіталом забезпечувало найнижчу ціну капіталу за найвищої ринкової оцінки її вартості. Треба знати основні фактори оптимізації структури капіталу: можливості зростання і стабільність продажу, такі самі можливості основних конкурентів, ставлення кредиторів до корпорації, тобто можливості розміщення нових облігацій, стан фінансового ринку, необхідний для такого розміщення, і т. д.

Необхідно розуміти категорії «фінансовий леверидж» та «операційний леверидж». Перший розглядається як міра фінансового ризику, оскільки боргові зобов’язання в структурі капіталу збільшують ризик неповернення боргу. Другий є мірою операційного ризику, тобто можливістю управляти операційними витратами.

Слід також знати, як розраховуються фінансовий та підприємницький ризики, засвоїти категорію беззбитковості витрат. Треба навчитися визначати точку беззбитковості витрат (критичне співвідношення), або фінансову точку переходу, в якій очікувані доходи точно дорівнюють витратам.

Дивідендна політика є важливою складовою фінансової політики корпорації. У західній літературі досліджуються її основні проблеми. Теорія Міллера-Модільяні, заснована на концепції про структуру капіталу, доводить, що в разі скорочення розподіленого прибутку дивіденди зменшуються, але акціонер виграє за рахунок зростаючої капіталізації майбутніх доходів. Критика цієї теорії — в обґрунтуванні положення про те, що акціонер уважає за краще одержувати високі поточні дивіденди, а не очікувати приросту капіталу в майбутньому згідно із прислів’ям «краще синиця в руках, ніж журавель у небі». Концепція дістала назви «птиця в руках». Теоретики концепції податкової диференціації вважають, що акціонери виплачують податки різного розміру на одержані від цінних паперів доходи, тому зацікавлені в податкових пільгах та зростанні доходів після вирахування податків.

Зверніть увагу на фактори дивідендної політики. У процесі визначення розподіленого прибутку корпорація може натрапити на певні юридичні та економічні обмеження. Варто наголосити, що необхідно використовувати кошти для фінансування оновлення основного капіталу за тенденції зростання ціни капіталу. У цьому разі для корпорації вигідніше збільшити внутрішні джерела, тобто нерозподілений прибуток, що суперечить інтересам акціонерів.

Також треба знати методи проведення дивідендної політики. Корпорація віддає перевагу стабільній політиці зростання дивідендів, спрямовану на підтримку курсу її акцій. У західній літературі наголошується, що дивіденди виплачуються після задоволення фінансових потреб корпорації, тобто застосовується за­лишковий принцип виплати дивідендів. Дивіденди можуть також виплачуватися через їх реінвестування в нові акції.

Практичне заняття

1. Аналіз основних теоретичних положень теми. Відповіді на запитання викладача (див. питання для самоперевірки).

2. Розгляд ситуацій з розв’язаннями та без розв’язань. Ситуації 1, 3 (з розв’язаннями).

3. Контрольна робота.