 |
|
Правові акти державного управління
Акт державного управління — це офіційний припис, заснований на законі, прийнятий суб’єктом управління на будь*яко*
му рівні державної ієрархії в порядку одностороннього волевиявлення й у межах його компетенції з додержанням встановле*
ної процедури та форми, й тягне за собою певні юридичні наслідки.
Акти управління є різновидом управлінських рішень, за допомогою яких здійснюють управління народногосподар
ським комплексом, соціальнокультурним будівництвом і адміністративнополітичною діяльністю держави.
Акт державного управління — це підзаконний акт. Підзаконний характер актів державної виконавчої влади полягає в
їх точній відповідності закону. Видання актів управління є частиною управлінської діяльності й одним із видів правових
актів держави. Акти управління спрямовано на досягнення конкретного, оперативного керівництва. За їх допомогою реалізують норми права в процесі управлінської діяльності, забезпечують необхідну поведінку учасників адміністративних правовідносин. Акти управ
ління є основою виникнення відповідних правових відносин. Акти управління встановлюють певні правила поведінки —
приписи, дозволяння, заборони. Їх норми спрямовано на захист прав і законних інтересів громадян, державних і недер
жавних організацій, охорону державної безпеки й громадського порядку тощо. В актах державного управління містяться
обов’язкові до виконання приписи, якими на громадян, державні та недержавні організації, посадових осіб покладаються
певні правила поведінки: їх права, обов’язки, відповідальність. Акти управління є односторонньо вольовими актами.
Владність цих актів полягає в тому, що згода на їх виконання з боку тих чи інших осіб або організацій, яким їх адресовано, потрібна. Але це не означає, що всі акти управління носять імперативний характер. Багато в чому адміністративні правовідно
сини характеризуються тим, що праву однієї сторони відповідає обов’язок іншої, і навпаки. В сучасних умовах наявна знач
на кількість актів виконавчої влади, що містять приписи науково обґрунтованих рекомендацій.
Акти державного управління приймають суб’єкти управління тільки в межах їх компетенції і в певній формі.
Акти управління, залежно від їх зовнішнього вияву, є усними, письмовими та конклюдентними. Акти, розраховані на ба
гаторазове застосування, мають письмову форму. Акти управління мають юридичну природу і є обов’язковими для тих, кому їх адресовано. Виконання актів управління гарантується авторитетом виконавчої влади, а в разі необхідності забезпечується примусовою силою держави.
Акти управління, незалежно від змісту, мають носити творчий характер, спрямований на розбудову України як суверенної,
незалежної, демократичної, соціальної та правової держави. Акти органів, виконавчої влади діють у системі юридичних
актів України. Тому виникає потреба з’ясувати відмінність актів державного управління від інших юридичних актів — за
конів, актів правосуддя, прокурорських актів, актів, що діють у сфері цивільно-правових відносин, актів громадських об’єднань тощо.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією межах і
відповідно до законів України. Відмінність актів державного управління від інших зазначених актів визначається специфікою призначення органів виконавчої влади в загальній системі управлінської діяльності. Отже, акт державного управління відрізняється від закону тим, що:
а) у системі правових актів закон має вищу юридичну силу;
б) будьякий акт державного управління має бути виданий на основі закону (безпосередньо чи опосередковано);
в) ніякий акт державного управління не може скасувати або змінити закон;
г) закон може скасувати або призупинити дію акта управління;
ґ) у разі, якщо акт державного управління суперечить закону, діє закон.
Акти управління за змістом, юридичними властивостями, порядком прийняття, скасування, оскарження, виконання
відрізняються від судових актів (рішень, вироків, ухвал). Судові акти — це правова форма вияву правосуддя. Суд застосо
вує норми права щодо окремих фактів порушення права або спорів. Судові акти завжди є індивідуальними. Це акти засто
сування норм права відносно окремих осіб, що є учасниками процесу. Такі акти не містять у собі норм права. Акти ж управ
ління вміщують не тільки конкретні приписи, а й нові правові норми, наприклад, Кабінетом Міністрів Україні 14 серпня 1996 р.
затверджено Положення про порядок проведення атестації державних службовців органів виконавчої влади 1 , що містить
норми, які регулюють атестацію державних службовців за деякими винятками. Судові акти приймають тільки на підставі
закону, а судді під час здійснення правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Акти управління приймають на підставі
як закону, так і вказівок вищих органів управління. Акти управління відрізняються від цивільноправових актів
за юридичною природою та підставами прийняття. Цивільно-правові акти (двосторонні чи односторонні) завжди є резуль
татом взаємного волевиявлення учасників правовідносин, тоді як акти управління — це односторонні владні волевиявлення,
що не вимагають згоди іншої сторони. В разі незаконної угоди відповідальність перед державою несуть обидві сторони, а за
незаконне прийняття акта державного управління відповідальність несе той, хто його прийняв.
Акти державного управління відрізняються також від актів прокурорського нагляду (протесту, подання, припису, поста
нови). Акти прокурорського нагляду — це форма реагування прокурора на порушення законності. Вони не мають ні вказі
вок управлінського характеру, ні норм права. Від актів громадських організацій, об’єднань громадян (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) акти державного управління відрізняються за своєю юридичною природою.