Главная | Обратная связь

ПЕРША ІНАВГУРАЦІЙНА ПРОМОВА

КВІТНЯ 1789 РОКУ

 

Співгромадяни — члени Сенату й Палати представників!

Серед мінливостей життя жодна подія не змогла викликати в мене більшого хвилювання, аніж та, повідомлення про яку було передане за вашим наказом і отримане 14-го дня поточного місяця. З одного боку, мене покликала моя країна, чий голос я не можу слухати без захвату й любові, з того пристанища, що я обрав собі з ніжною турботливістю та надією, маючи твердий намір знайти на схилі віку спокій, необхідність і цінність якого підсилюються для мене з кожним днем через придбані звички та часті хвороби на додачу до поступового погіршення мого здоров’я в міру прожитих років.

З іншого боку, значущість та нелегкість того завдання, до виконання якого покликав мене голос моєї країни, цілком достатні для того, щоб розбудити в наймудріших та найдосвідченіших її громадянах бажання зі сповненою сумнівами ретельністю вивчити мої чесноти, не можуть не викликати пригніченості духу в того, хто (через свої природні вади та недосвідченість у справах громадського управління) мусить з особливою увагою ставитися до своїх слабких сторін. За такого конфлікту емоцій я насмілюся стверджувати лише те, що я приймаю на себе ці обов’язки після глибоких роздумів і ретельно оцінивши всі обставини, здатні вплинути на їх виконання.

Я насмілююся сподіватися лише на те, що коли я прийняв цю посаду під впливом приємних спогадів про колишні події чи сентиментальної чутливості до такого яскравого свідчення довіри з боку моїх співгромадян і через це недостатньо взяв до уваги мою неспроможність, а також слабку схильність до виконання покладених на мене важких і незвіданих обов’язків, то моя помилка буде визнана не надто серйозною з огляду на ті мотиви, що ввели мене в оману, а її наслідки будуть оцінені моєю країною з певною часткою тієї прихильності, в атмосфері якої вони виникли. Такими були ті враження, під впливом яких я, підкоряючись заклику суспільства, визнав себе придатним для виконання такої посади, і було б непрощенною помилкою не звернутися в цьому першому офіційному виступі з полум’яним благанням до тієї всемогутньої Божественної Сутності, яка править Всесвітом, верховодить у Раді Держав і Своєю Всевишньою допомогою здатна доповнити будь-який недолік людської натури, із проханням про освячення Її благодаттю — в ім’я вольностей і щастя народу Сполучених Штатів — уряду, заснованого ним самим в ім’я цих основних цілей, і про дарування кожному інструменту управління здатності успішно здійснювати покладені на нього функції. Віддаючи належне Великому Архітекторові всякого суспільного й приватного блага, я виражаю впевненість, що це однаковою мірою висловлює і мої, і ваші почуття, почуття всіх співгромадян у цілому, а також кожного окремого співвітчизника.

Немає жодного народу, якому варто було б визнати й піднести хвалу невидимій долоні, що керує справами людей, більшою мірою, аніж народу Сполучених Штатів. Кожен крок, здійснений ним на 41шляху до статусу незалежної держави, бачиться як такий, що несе на собі певний знак Всевишньої волі; і в тій щойно звершеній і вкрай важливій революції в системі об’єднаного урядування спокійні дебати й добровільна згода вельми численних окремих спільнот, результатом якої стала ця подія, не можуть бути порівняні з методами створення більшості інших урядів без того, щоб не віддати їй благочестиву шану разом зі смиренною надією на майбутні її милості, знамення яких можна побачити в нашому минулому. Ці думки, зумовлені потрясіннями сьогодення, занадто сильно закарбувалися в моїй свідомості, щоб їх можна було проігнорувати. Я надіюсь на те, що ви розділите зі мною моє переконання, що ніщо інше не зможе більшою мірою вплинути на успішний початок роботи нового й незалежного уряду. У статті про заснування виконавчого відомства президенту ставиться за обов’язок «рекомендувати до вашого розгляду такі заходи, які він визнає необхідними та доцільними».

Обставини моєї сьогоднішньої зустрічі з вами не дають мені підстав заглиблюватися в цей предмет за межі простого посилання на велику конституційну хартію, відповідно до якої скликані ці збори і в якій — у визначенні ваших прав — міститься вказівка на ті сфери відповідальності, які підлягають вашій увазі. Більш доречним за нинішніх обставин і набагато більше відповідним тим почуттям, що мене охоплюють, буде, замість внесення рекомендацій конкретних заходів, віддати належну шану талантам, моральним підвалинам і патріотизму, які є окрасою тим людям, що були вибрані для розробки й затвердження їх. У таких високих чеснотах вбачаю я найнадійнішу запоруку того, що, з одного боку, ніякі місницькі упередження або пристрасті, ніякі особливі точки зору або партійні чвари не стануть на заваді тому всеосяжному й безсторонньому погляду, з яким слід братися до того величезного зібрання спільнот та інтересів, щоб, з іншого боку, фундамент нашої державної політики покоївся на бездоганних і непорушних принципах особистої моралі, а перевага вільного урядування була б продемонстрована всіма тими його якостями, які здатні завоювати гарне ставлення громадян країни і викликати повагу навколишнього світу.

Я міркую про таке майбутнє з усією надією, на яку тільки може спонукати мене палка любов до своєї країни, адже немає істини важливішої, ніж існування в системі світобудови й природному ході речей нерозривного зв’язку між чеснотою й щастям, між обов’язком та благом, між істинними максимами чесної й великодушної політики і щедрими плодами процвітання й добробуту суспільства, тому що ми не повинні применшувати переконаності в тім, що прихильна усмішка Небес ніколи не випадає на долю нації, яка порушує вічні закони порядку й правди, встановлені на Небесах, і тому що збереження священного вогню свободи і доля республіканської моделі правління справедливо вважаються — можливо, не менш безумовно й очевидно — залежними від експерименту, ввіреного рукам американського народу.

Окрім звичайних питань, пропонованих вашій увазі та вашій розсудливості, треба вирішити питання про те, якою мірою здійснення цільових повноважень, делегованих V статтею Конституції, вважається необхідним за нинішнього стану справ з огляду на характер заперечень, висунутих на адресу нинішньої системи, або в міру стурбованості, що породила їх. Замість внесення конкретних рекомендацій із цього предмета, де мої офіційні повноваження не дають мені ніяких указівних вогнів, я знову буду цілком покладатись на вашу проникливість і прихильність громадському благу, бо я запевняю себе, що, поки ви будете із ретельністю уникати будь-яких змін, які могли б поставити під загрозу переваги єдиного й ефективного уряду або яким варто дочекатися майбутніх уроків досвіду, глибока повага до основних прав вільних людей і турбота про суспільну гармонію будуть істотно впливати на ваші судження з приводу того, якою мірою можна надійно підсилити перші або — не ризикуючи та з користю — сприяти другій. До попередніх зауважень я повинен додати іще одне, адресоване передусім Палаті представників. Воно стосується мене особисто, і через це буде якнайкоротшим. Коли мені вперше випала честь бути покликаним на службу моїй країні, що тоді перебувала напередодні напруженої боротьби за свої свободи, моє сприйняття обов’язку вимагало відмови від будь-якої грошової винагороди. Я ніколи не відступав від цієї твердої переконаності і, тримаючись дотепер почуттів, що її породили, мушу відхилити як незастосовну супроти мене будь-яку частку персональної винагороди, яку може бути визнано необхідним включити в положення про фінансування органа виконавчої влади, і, відповідно, молитися за те, щоб розрахунки грошової платні згідно з посадою, на яку я обраний, за час мого перебування на ній не виходили за рамки тих фактичних витрат, які можуть бути визнані необхідними в ім’я суспільного блага.

Висловивши вам таким чином мої почуття, викликані тією подією, що звела нас разом, я залишаю вас, не проминувши звернутися ще раз до милосердного Батька Людства зі смиренним проханням, що коли Йому було вгодно дарувати американському народу можливість обговорювати в обставинах повного спокою і прийняття з безприкладною одностайністю рішення про форму урядування в ім’я безпеки його Союзу і реалізації його прагнення до щастя, то нехай Його Божественне благословення так само виразно проявиться в широті поглядів, виваженості порад та мудрості заходів, від яких і має

залежати успіх нашого уряду.

 

Схема аналізу публічного виступу.

- Розкажіть, що Ви знаєте про автора публічного виступу, охарактеризуйте його роль в розвитку сучасного українського суспільства.

- З’ясуйте, де було виголошено цей текст виступу.

- Назвіть соціально-політичні, суспільно-культурні, історико-національні елементи змісту: ідеологеми, міфологеми, події, факти, оцінки, контрасти, антитези.

- Визначте, як промовець сформував тему, мету, представив предмет?

- Охарактеризуйте композицію тексту (вступ, основну частину, висновки) і як вона спрямована на досягнення мети?

- Логічність, послідовність і доцільність побудови промови.

- Як сформульовано тези, наскільки вдало вибрано тип аргументації та види доказів?

- Охарактеризуйте мовні засоби публічного виступу.

- Які засоби активізації уваги слухачів використав промовець?

Література до теми:

1. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Риторика : навч. посібник / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарькова. – Львів : Світ, 2001. – 240 с.

2. Колотілова Н. А. Риторика / Н. А. Колотілова. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.

3. Кузнецова Т. И., Стрельникова И. П. Ораторское искусство в Дренем Риме / Т. И. Кузнецова, И. П. Стрельникова. – М., 1976. – С. 178.

1. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика : нач. посіб. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько. – 2-ге вид., стер. ‑ К. : Вища школа, 2006. – 311 с.

2. Онуфрієнко Г. С. Риторика / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 592 с.

3. Основи ораторського мистецтва : практикум / уклад. О. І. Когут. – Тернопіль : Астон, 2005. – 296 с.

Тема 6.