Главная | Обратная связь

Короткий письмовий виклад тексту

Поряд із вивчаючим (мета якого вичерпно передати зміст прочитаного) і ознайомлюваним (з метою зрозуміти основний зміст тексту) читанням помітне місце займає реферативне читання. Головною метою реферативного читання є вибирання основної інформації тексту і відтворення його у письмовій формі (конспект, анотація, реферат, резюме).

Розглянемо основні види стислого письмового викладення тексту.

Найбільш поширеним видом роботи над текстом у навчанні є конспектування. Конспект (від латинського conspectus – огляд) – це короткий письмовий виклад або короткий запис змісту прослуханого чи прочитаного. Уміння скласти конспект, як правило, набувається в перший рік навчання у вищій школі.

Під час роботи з науковим текстом важливо, крім уміння стисло викласти зміст джерела інформації, уміти відобразити структуру тексту і хід думок автора, вказати на характер, методику і результати дослідження, тобто реферувати (від лат. reffere – доповідати, повідомляти) текст.

Розрізняють такі основні види рефератів.

За повнотою викладення змісту реферати поділяються на інформативні(реферати-конспекти), що містять в узагальненому вигляді всі основні положення первинного документа, і індикативні (вказівні, або реферати-резюме), що містять лише основні положення, які тісно пов’язані з темою реферованого документа, все другорядне в індикативному рефераті випускається.

За кількістю реферованих первинних документів реферати поділяються на монографічні, складені за одним документом, і оглядові(або огляди), складені за кількома документами на одну тему.

За читацьким призначенням реферати поділяються на загальні, що викладають зміст документа в цілому і розраховані на широке коло читачів, і спеціалізовані, у яких викладення змісту зорієнтоване на фахівців певної галузі знань. Також виділяються реферати, складені авторами (автореферати), реферати, складені професіоналами референтами (у тому числі перекладачами-референтами).

Складання рефератів (реферування) являє собою процес аналітико-синтетичної переробки первинних документів з метою їх аналізу і вилучення необхідних відомостей. Цей процес завершується складанням реферату – вторинного документа, який дає скорочений виклад змісту первинного документа, методику дослідження і його результати, а також час і місце проведення дослідження. Реферуванню підлягає переважно наукова і технічна література, в якій міститься нова інформація, на інші види публікацій, як правило, складаються тільки анотації.

Анотація – (від лат. annotatio – зауваження) – стисла характеристика друкованого твору, що переказує його зміст у вигляді переліку найголовніших питань, дозволяє отримати ( або поновити в пам’яті ) загальне уявлення про роботу, мати думку про її цінність і необхідність подальшого знайомства з нею. Сутність і призначення анотації полягає в тому, що вона дає стислу характеристику самого джерела інформації і відповідає на питання, про що говориться у первинному документі. Анотація, на відміну від реферату, не розкриває зміст документа, а лише інформує про існування документа певного змісту і характеру, дає найзагальніше уявлення про його зміст.

Розрізняють такі види анотацій.

За змістом і цільовим призначенням анотації поділяються на довідкові (такі анотації ще йменуються описові або інформаційні), що характеризують тематику документа, але не дають його критичної оцінки, і рекомендаційні, характеризують документ і дають оцінку документа щодо його придатності для певної категорії споживачів, з урахуванням їх особливостей. За повнотою охоплення анотованого документа і читацького призначення анотації поділяються на загальні, що характеризують документ в цілому і розраховані на широке коло фахівців, і спеціалізовані, які характеризують документ лише за окремими аспектами і розраховані на вузьке коло фахівців. Різновидом спеціалізованої анотації є аналітична анотація, що характеризує певну частину або аспект змісту документа. Анотації можуть бути і груповими. Групова анотація – це анотація, яка містить узагальнену характеристику двох і більше документів. Знання правил складання анотацій і вміле користування ними сприяють адекватному вилученню основних положень джерела за темою дослідження і їх оформленню відповідно до вимог нормативних документів.

Результатом аналізу тексту з метою виділити найбільш важливу інформацію і підсумувати її (особливо в тих випадках, коли текст має значний обсяг) є резюме (франц. resumé – стисле підсумкове викладення суті сказаного, написаного або прочитаного).

Завдання

Прочитайте і запам’ятайте українську назву слів і словосполучень:

Целесообразнее – доцільніше

общее представление – загальне уявлення

остроумные выражения – дотепні вислови

обработка – опрацювання

развернутый план – розгорнутий план

владеть в совершенстве – досконало володіти

разнообразить – урізноманітнювати

Завдання