 |
|
Засвоєння матеріалу
У процесі підготовки до публічного виступу велике значення має конспектування, складання плану виступу, тез та повного тексту.
Конспектування – це трудомістка, але вдячна праця, яка дає вміння точно мислити і говорити, вибирати лаконічну форму, обдумувати весь прочитаний матеріал. Конспектувати слід не одразу (при першому читанні). Доцільніше спочатку одержати загальне уявлення про твір у цілому, а лише після цього (при повторному читанні) почати конспектувати. Дуже важливе значення має виписування необхідних цифр, цікавих фактів, дотепних висловів, гострих епітетів, прислів’їв, приказок, які можна включити до тексту доповіді.
План майбутнього виступу складається в процесі опрацювання різних допоміжних матеріалів. Проте розгорнутий план доповіді – це вже кінцевий результат, тобто готовий матеріал, з яким можна виступати. Але дозволити собі виступати за розгорнутим планом може лише людина, яка звикла вільно триматися перед незнайомою аудиторією, досконало знає матеріал, а головне – добре володіє усним публічним мовленням, має багатий запас слів і вміє урізноманітнювати виклад.
Тези доповіді є таким же “робочим інструментом” доповідача, як і план. Основне призначення тез – відновити в пам’яті зміст доповіді. Добре складені тези – це підготовлена, продумана доповідь, економно сформульована. Тези відрізняються від тексту доповіді насамперед тим, що містять лише принципові положення, які ще мають бути роз’яснені й обґрунтовані під час виступу, в них немає полеміки й фактів.
Повний текст виступу пишуть звичайно тоді, коли він потрібен не для одного виступу, а також тоді, коли він будується на великому і складному матеріалі. Робота над текстом допомагає відшліфувати формулювання, опанувати матеріал (зробити його “своїм” ).
Завдання
Дайте відповіді на запитання:
1. Яке значення у процесі підготовки до виступу має конспектування і як треба конспектувати?
2. Яку роль відіграє план, особливо розгорнутий план доповіді?
3. Чим відрізняються тези від повного тексту виступу?
4. Що значить зробити матеріал “своїм” ?
Завдання
Складіть речення з деякими із поданих нижче слів і словосполучень за вибором.
Обґрунтувати тему, відшліфувати формулювання і висновки, викликати добре враження, вплинути на слухачів, переказати в публічному виступі, манера поведінки, міміка, жестикуляція, доброзичливий тон, переконливість, несуперечливість.
Завдання
Познайомтеся з реферативними журналами в читальному залі № 1. Реферативний журнал – періодичне видання, яке містить реферати, тобто короткі перекази наукових праць, або інших наукових публікацій з якоїсь галузі науки або техніки.
Завдання
Прореферуйте один з ваших підручників за поданим нижче зразком інформативного реферату (реферату-конспекту, який містить в узагальнюючому вигляді всі основні положення первинного документа, важливу аргументацію, відомості про методику досліджень, використане устаткування, сфери застосування): Гравітаційні хвилі в космосі і в лабораторії (Грищук Л.П. // Успіхи фізичних наук .– 1977.– Т.121. – Вип. 4.– С.629-656.).
У статті розглянуті принципові питання гравітаційних хвиль, проведене порівняння їхніх властивостей із властивостями електромагнітних хвиль. Проаналізована ефективність можливих джерел гравітаційного випромінювання – як астрономічних, так і лабораторних. Висловлені принципи дії детекторних обладнань, наведені оцінки їхньої чутливості. Особлива увага приділяється новому напрямку – випромінюванню і детекторуванню гравітаційних хвиль за допомогою електромагнітних систем. Описаний один із варіантів лабораторного досліду, який включає джерело і детектор електромагнітного типу. Розглянуто механізм утворення ізотопного космічного фону реліктових гравітонів, обговорені можливості його реєстрації.
Іл. 2. Бібліогр. : 68 назв.
Написання реферату
Текст реферату складається, як правило, із трьох частин:
1) вхідної, що містить у собі вихідні дані і зазначення теми;
2) описової, яка містить у собі головну ідею і всі суттєві положення тексту;
3) заключної (підсумкової), яка містить аналіз деяких питань і загальний висновок до роботи в цілому.
Конкретна робота для написання реферату полягає в такому:
· унаслідок читання з’ясовується загальний смисл тексту і записується вступ із використанням певних лексичних засобів; під час повторного (вивчаючого) читання вибирається основна інформація тексту і проводиться її смисловий аналіз, унаслідок якого найважливіша інформація викладається повністю, а більш другорядна формулюється в скороченому вигляді;
· висловлюється й ґрунтується особисте ставлення до проблеми
· робиться загальний висновок про значення роботи, що реферується.
Записавши таким чином основні частини реферату, їх слід поєднати у зв’язний текст за допомогою певних лексичних засобів.
1. Перехід від вступу до переліку основних питань статті:
у даній (цій, запропонованій) роботі автор порушує (піднімає, розглядає, висуває) низку (багато, кілька, два, три) важливих (цікавих, актуальних, таких, спірних) питань (проблем).
2. Перехід від переліку до аналізу деяких питань:
а) одним із найсуттєвіших (найважливіших, актуальних, цікавих, животрепетних) питань, на мою думку ( на мій погляд, як мені здається ), є питання ...;
б) серед перелічених питань найбільш цікавим (що заслуговує на увагу), на мою думку, є ...;
в) я хочу (мені хотілося б ) зупинитися на ... .
3. Перехід від аналізу питань до загального висновку:
На закінчення можна сказати, що...
На підставі аналізу змісту статті можна зробити такі висновки...
Таким чином, можна сказати, що...
Отже, ми бачимо, що... .
Завдання
Скажіть, що таке реферат і з якою метою він складається.
Скажіть, що є об’єктом реферування, які твори друку реферуються і чому.
Скажіть, які є види рефератів і чому. Аргументуйте своє розуміння.
Скажіть, які вимоги існують до складання реферату і чому. Аргументуйте свою думку.
Написання анотації
Анотування становить собою процес складання коротких відомостей про надрукований твір. При анотуванні не потребується такого точного розуміння тексту й виділення усіх важливих положень джерела, як при реферуванні.
Написання анотації містить у собі:
· оглядове або ознайомлювальне читання роботи з метою одержання уяви про загальний зміст;
· повторне вивчаюче читання окремих частин, речень тексту, які виражають основну інформацію;
· смисловий аналіз указаних вище частин тексту з метою визначити найважливішу інформацію і підсумувати її;
· мовна обробка й викладення інформації у вигляді стислої характеристики.
Текст анотації повинен складатися із трьох частин:
1) вступної, у якій вказуються вихідні дані;
2) описової, до якої входять загальні відомості про зміст (2-3 основних положення роботи, найбільш характерних для неї);
3) заключної, яка містить один-два висновки і які-небудь окремі особливості викладення змісту тексту, що анотується.
Відмітними рисами тексту анотації є стислість (не більше 3-4 речень) й уривчастість викладення.
Завдання:
Скажіть, що таке анотація і з якою метою вона складається. Аргументуйте своє розуміння.
Скажіть, у чому сутність і призначення анотацій наукового твору. Аргументуйте свою думку.
Назвіть основні види анотацій і скажіть, чим вони обумовлені. Аргументуйте своє розуміння.
Скажіть, у чому різниця довідкової і рекомендаційної анотації. Аргументуйте своє розуміння.
Скажіть, що характеризують групові анотації і в яких випадках вони складаються. Аргументуйте свою думку.
Складіть анотацію прочитаної статті, використовуючи (на вибір) такий лексико-граматичний матеріал:
1) стаття (книга) присвячена питанню про ... ; у статті говориться про ..., ставиться питання про..., мова йде про..., розглядається питання про...; 2) автор підкреслює роль..., зупиняється на..., знайомить, освітлює, висловлює, аналізує, розкриває... , дає характеристику... ; приходить до висновку про...; 3) стаття (книга) викликає інтерес (для кого?); може бути використана (ким? де?).
Резюме
За структурою і за змістом інформації резюме подібне до анотації. Різниця між ними повинна відобразити суть усіх важливих положень тексту. Резюме становить собою зв’язний текст більшого, у порівнянні з анотацією, обсягу.
Як і в попередніх видах наукового тексту, у резюме використовуються мовні засоби, характерні для наукової літератури.
Такими засобами є:
· написання тексту простими поширеними реченнями з однорідними членами;
· обмежене використання дієприкметникових зворотів, означальних та з’ясувальних речень;
· заміна підрядних речень причини. умови, часу і деяких інших іменників з прийменниками;
· опускання прикметників і прислівників, які є в тексті оригіналу і не впливають на зміст тексту тощо.
Стиль викладення повинен бути витриманий згідно з особливостями наукового стилю мови (див. стор.2-5).
Завдання
Орієнтуючись на типовий план для написання рецензій, відгуків і висновків (резюме), напишіть одну з робіт (за вибором).
1. Предмет аналізу.
2. Актуальність теми.
3. Короткий зміст.
4. Загальна оцінка.
5. Недоліки.
6. Висновки.
Курсова робота
Особливої уваги заслуговує навичка трансформації змісту наукового тексту з метою самостійного продукування наукового твору – курсової роботи, яка є однією з контрольно-вивчальних форм навчального процесу. У ході її підготовки і написання студент має набути і застосувати цілу низку навичок самостійної наукової діяльності: а) відібрати літературу за темою; б) проаналізувати, класифікувати і оцінити сприйняту інформацію; в) сформулювати на основі проведеного дослідження висновки, що мають значення для подальшої розробки теми або використовування їх у науковій дискусії; г) скласти план викладення ходу дослідження; д) послідовно, логічно, аргументовано викласти і довести свої ідейні позиції, справедливість висновків, спростовуючи помилкові точки зору своїх опонентів, ілюструючи викладення цитатами, посиланням на джерела, прикладами тощо.
Як правило, тема курсової роботи пропонується профілюючою кафедрою і модифікується студентами згідно з їхніми науковими інтересами.
Структура курсової роботи звичайно включає традиційні частини: вступ, основу частину (2-5 розділів), висновки, список використаної літератури і зміст. Після вибору теми студент приступає до оформлення бібліографії, що складається з джерел, довідників, робіт на іноземних мовах (вони включаються у список після праць українською та російською мовами). У процесі вивчення літератури список може доповнюватися і уточнюватися, але остаточно варіант бібліографії формується звичайно після завершення курсової роботи.
Дипломна робота
Працюючи над дипломним проектом, студент набуває навичок науково-дослідної діяльності.При цьому він не може обійтися без різного роду літератури, у тому числі реферативних статей, довідкових видань, бібліографічних посібників і покажчиків, у тому числі літописів книг, журнальних і газетних статей, рецензій. “Книжковий літопис” дає відомості про книги, що видаються з усіх галузей знань і виходять щомісяця. “Ежегодник книги” – скорочене збірне видання “Книжкового літопису” за рік.
“Літопис журнальних статей” ураховує наукові праці у збірниках, журналах, Учених записках, працях вищих навчальних і наукових закладів російською мовою (видається щотижня). “Літопис газетних статей” реєструє основні статті (видається щомісяця).“Літопис рецензій” щокварталу дає відомості про рецензії і критичні статті в журналах, збірниках, Учених записках, у центральних та інших газетах. Подібні видання є в усіх країнах.
Структура й зміст дипломного проекту
Кожний автор наукової роботи спирається на досвід попередників, щоб, не повторюючи вже відомого, розширити знання з певного питання. Визначивши тематику роботи, досліджувач у вступі повинен сказати про те, як висвітлені в літературі або втілені в життя проблеми, що цікавлять його, і що, на його думку, потребує додаткового вивчення й уточнення. Тобто, висвітлюючи історію питання, студент повинен охарактеризувати ступінь вивченості проблеми. Якщо є необхідність, зразу ж треба висловити свою незгоду з тим чи іншим твердженням, щоб потім, у роботі, розвинути свою думку далі.
В освітлюванні історії питання й безпосередньому його розгляді необхідно дотримуватися елементарної етики наукового працівника: не замовчувати досягнень у відповідній галузі, уникати недооцінки наукових висновків своїх попередників. Тут же треба зазначити невивчені питання, наявність полеміки тощо.
Друга важлива мета вступу – висвітлення завдання свого дослідження, обґрунтування необхідності даної роботи. Закінчуючи вступну частину, повідомити про проблематику роботи і при необхідності вказати, на якому матеріалі дипломна робота буде виконана.
Дослідження – головна частина дипломної роботи. Кількість і характер її розділів визначаються особливостями цієї роботи, яка повинна ґрунтуватися на цілісній концепції, а її структура – залежати від своєрідності проблематики. Зіткнувшись інколи із суперечними явищами, початківець-дипломник часто опиняється у безвиході. Треба знати, що кожний факт має свої причини й може бути поясненим. Непоясненість окремих фактів свідчить про недосить глибоке проникнення досліджувача в суть явищ, які вивчаються. Не можна бездоказово відстоювати будь-що, у крайньому разі слід відзначити, що існують факти, які суперечать вашій авторській концепції, але яким поки що не знайдено пояснення.
Окремі розділи дипломної роботи повинні створюватися з урахуванням цілісності і взаємозв’язку проблем, що розглядаються в них. Поширеним недоліком випускних робіт майбутніх інженерів є відсутність точної логіки й послідовності в розвитку думки або під час доведення основних положень. Головна ідея повинна бути організовуючою і цементуючою основою. Усе часткове, другорядне необхідне в роботі лише в тому випадку, якщо воно сприяє досягненню поставленої мети.
Закінчивши дослідження, або побудувавши проект, автор може коротко сформулювати ті висновки, які, на його думку, найбільш значні з того, про що говорилося в роботі.
У заключній частині слід, якщо це можливо, накреслити подальші шляхи дослідження, сказати про питання, які необхідно розглянути в майбутньому, і про перспективи визначеної теми.
Оформлення роботи
Дипломна робота, як прийнято, подається в рукописі (або надрукована). Текст повинен бути написаний автором на папері стандартного розміру з берегами, чітким, розбірливим почерком ( береги з обох боків). Рукопис переплітається. Нумерація розділів безперервна.
На титульній сторінці вказується “Міністерство освіти і науки України”, назва ВНЗу й кафедри, назва дипломної роботи, прізвище та ініціали автора, курс і факультет, науковий ступінь, звання, прізвище та ініціали керівника, рік написання й захисту роботи.
Науковий апарат роботи повинен оформлятися кваліфіковано і з максимальною точністю. Посилання на першоджерела даються не тільки в тому випадку, коли наводиться текст у лапках, але й тоді, якщо думка тільки переказується або запозичуються фактичні дані (перед вказівкою на першоджерела пишеться : Див.).
Посилатися треба тільки на першоджерела. Цитування за іншими виданнями допускається у виключних випадках (якщо книга важкодоступна), і це зазначається у виносці (“Цитую з...”).
До дипломної роботи додається список літератури, до якого включаються не тільки ті видання, що цитуються, але й усі, що використовуються у процесі дослідження. Зміст із вказівкою окремих частин роботи і сторінок допомагає орієнтуватися в ній.
Випускник ЛНАУ має вміти не тільки самостійно мислити й аналізувати, але й уміти відстоювати свою думку в науковій полеміці. Це вміння він може продемонструвати під час захисту роботи.
Готуючи вступне слово, той, хто захищається, повинен зуміти виділити в роботі головне, потурбуватися про те, щоб слухачі, не знайомі з роботою, отримали про неї чітку уяву. І робити це треба згідно з регламентом.
Із рецензією автор дипломного проекту знайомиться до захисту. Не можна бездумно погоджуватися з усіма зауваженнями опонента. Брати до відома слід тільки ті, які уявляються правильними й корисними. Свою думку, якщо вона не збігається з думкою опонента, треба відстоювати тактовно й аргументовано.
Під час захисту, відповідаючи на запитання, автор дипломної роботи повинен виявити знання й уміння оперувати ними. Особливо слід вільно орієнтуватися у виробничих відносинах, хитросплетіннях ринкової економіки та ринкових процесів тощо. Про це, до речі, докладніше студент-дипломник знайомиться за допомогою керівника.
Правильно оформлена і грамотно складена наукова робота якісно підвищує як рівень доведення наукової інформації до адресатів, так і культуру сучасного писемного наукового мовлення.
Завдання:
Складіть бібліографічний список із 10 джерел за вашим фахом.
Охарактеризуйте основні правила та вимоги до написання та оформлення наукової статті на прикладі.
Тема10.