Здавалка
Главная | Обратная связь

Особливості східного рабства



1. Основна сфера економічного життя (сільське господарство) залишалося поза рабовласницьким виробництвом. Праця рабів в обробітку землі використовувалася частково в царських і храмових господарствах.

2. Основною продуктивною силою в первинній галузі виробництва (сільському господарстві) виступали селяни-общинни­ки. Між державою і общинниками-землеробами склалися відно­сини підданства. Було навіть “відомство постачальника людей“ із ув’язненням – з числа тих, хто ухилявся від повинностей.

3. Раби, як правило, належали державі. Джерелами рабства були: війни та борги.

4. Використання рабської праці мало малопродуктивний характер. Це обслуговування рабовласників, будівництво пірамід, палаців та грандіозних іригаційно-зрошувальних систем.

5. Східне рабство не було класичним. Тут перепліталися общинні та рабовласницькі елементи.

6. Формується традиційне господарство (первинна галузь – сільське господарство), яке існувало до с. XVI ст.

7. Поступово складався так званий азійський спосіб виробництва, з безперечною участю держави в економічних процесах, на основі тотожності, неподільності влади та власності (т.з. схід­ний тоталітаризм).

Іслам

Це одна зі світових релігій, викладена в Корані, в основі якої одкровення Аллаха, які тривали 33 роки і які слухав пророк Мухамед, котрий не знав грамоти (а це – інтуїція).

Батьківщина ісламу – Аравійський півострів, який посідав стратегічно важливе місце у зв’язках Індії і Китаю з Європою та Африкою. Це великий торговий шлях, де переплелися найважливіші родоплемінні звичаї, традиції ізольованої пустелі (звідси ідея єдинобожжя – Аллах єдиний). Тут немає уряду, не існує законів – лише племінні звичаї і традиції. Кровопролиття, убивство невинних людей – звичайне явище. Потреби щоденного життя (нормальна їжа, одяг, ласощі) мешканцям тих місць були невідомі.

Раціоналізм ісламу найефективніше виявився у вченні про загробне життя. Лише там ти можеш реалізувати справедливість, чесність, доброту, там тобі гарантоване вічне життя, сповнене радощами і насолодою. То чи варто ризикувати вічністю заради коротких миттєвостей земного життя?

У перекладі з арабської “іслам” означає підкорення, слухня­ність. Звідси цілковита покірність перед Аллахом.Бог – творець і правитель Всесвіту. Людина, яка визнає творця, вбачає в ньому господаря, чесно й добросовісно підкоряється його законам і приписам і є істинним мусульманином. Аллах великий, Аллах дав, Аллах узяв. Людина, котра заперечує існування Бога, неспромож­на бачити очевидне, дане йому від природи, – Бога. Аллах забороняє лихварство, тому склалася “ісламська економіка”, банківсь­ка кредитна діяльність із власними особливостями.

У світі повинні панувати мир, справедливість, добро, тут не­має місця для експлуатації та рабства, тут панує священна довіра до Бога. І водночас існує ісламський фундаменталізм – відображення агресивного ісламського світу в його прагненні до всесвітнього Халіфату [58].

 

Історико-економічне
значення трипільської культури

 

Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.

Від VI – до III тис. до н. е. в умовах неолітичної революції на Українських землях формується могутня трипільська культура, носіями якої були осідлі землеробські племена індоіранської групи народів. Територія, яку вони займали, – це Карпати, П. Буг, Подніпров’я, Волинь, Степове Причорномор’я. Проживали в сільсь­ких городищах (1,5 тис. в Україні), протомістах з колорадіаль­ною системою забудови (20 таких міст, найбільше Майданецьке поселення до 400 га).

Господарство носить відтворювальний характер. Основними галузями господарства були:хліборобство, тваринництво, гончарство, ткацтво. Формується наземний транспорт (віз, сани, лижі, волокуша). У виробництві використовували вдосконалені знаряддя праці сучасного типу, зокрема: дерев’яні мотики з крем’яними наконечниками; рало, кістяні й крем’яні сокири, серпи, коси; сверла, пили; застосовували шліфування; для виготовлення борошна використовували зернотерки (просорушка). Три­пільські племенапершими на території України вступили в добу використання металів.

Високого рівня досягли мистецтво оздоблення, вимальовування приміщень, писанок, а також гончарство, килимарство, різьбярство.

На основі господарської діяльності сформувалася духовна культура та релігійні уявлення.

Розвиток спеціалізованого будівництва та землеробської діяль­ності забезпечував високий рівень математичних та астрономіч­них знань. Трипільці першими створили чіткий сонячний календар з відповідними циклами землеробських робіт.

Наслідком неолітичної революції стала досить розвинена сис­тема товарообміну. Торгували з остготськими племенами, народами Балкано-Дунайського регіону. В обмін на продукти сільського господарства трипільці отримували коней, кераміку, мідну руду.

Із входженням у добу використання металів у праслов’янсь­ких племен зростає продуктивність сільського господарства, використовуються мідно-бронзові, а згодом і залізні знаряддя праці. Відбувається остаточний поділ: від сільського господарства ві­докремилося громадське ремесло. Утверджується відтворюваль­ний характер життєдіяльності: хліборобство, придомне стійлове та кочове тваринництво, птахівництво, залізоробне ремесло, гончарство на основі використання гончарного круга. Зміцнюються еко­номічні зв’язки з іншими цивілізаціями (Ближній Схід, Єги­пет, Греція, Візантія, Гольштатська культура на території Австрії).

Трипільська культура заклала господарсько-економічні та технологічні традиції виробничої діяльності, етнокультурні особ­ливості, філософсько-релігійні уявлення майбутнього слов’янсь­кого світу, саме в цьому полягає її історико-економічне значення.

Тема 1.3. Особливості господарського
розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)

План

 

1. Господарство античної Греції.

2. Економічні фактори піднесення та занепаду Риму.

3. Економічна думка античності.


 

План семінарського заняття по темі
“Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій
(VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”

1. Галузі господарства та суть античного рабства у Греції.

2. Характеристика господарства царського Риму.

3. Формування класичного рабства у республіканському Римі.

4. Економічні відносини та галузі господарства ранньої Римсь­кої імперії.

5. Причини та наслідки занепаду Риму.

6. Суть колонату.

7. Економічна думка античності (“Домострой” – Ксенофонта, “Держава” та “Закони” – Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” – Аристотеля, “Землеробство” – Катона Старшого, “Про сільсь­ке господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів).

8. Фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.

9. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст.

10. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.