Главная | Обратная связь

Основні терміни і поняття

Ас – грошова одиниця Стародавнього Риму.

Варни – станово-економічна ієрархія у древній Індії (II тис. до н. е.).

Вершники– римські торговці та лихварі, які мали право купити земельні наділи із державного фонду за власні кошти.

Вілла– приватне спеціалізоване господарство із земельним наділом до 125 га, засноване на праці римських рабів.

Гідротехнічне землеробство – іригаційно-зрошувальна сис­тема землеробства Стародавнього Сходу.

Глашатай – голова управління податків у Вавилоні.

Другий поділ праці – відділення ремесла від землеробства.

Ергестерія – первісний великий грецький цех, який був у приватній власності і мав спеціалізований характер.

Економіка– за Аристотелем, це вид діяльності для створення багатства як сукупності споживчих вартостей.

Закони Хаммурапі – перший звід законів, який був спрямований на зміцнення економічної влади держави (Вавилон – 1792 – 1750 рр.).

Зразкове господарство – за Катоном, переважно самозабезпе­чуване натуральне господарство з певною ринковою орієнтацією.

Кадастр– перелік осіб для оподаткування.

Колонат – система стосунків між власниками землі та коло­нами (раби, вільновідпущенники, паупери, вільні селяни) на ос­нові рентно-орендних відносин у пізній Римській імперії та Візантії.

Конфуціанство– основною ідеєю є досягнення соціального порядку, заснованого на беззаперечному підкоренні владі, що асо­ціювалася з мудрістю та старшинством.

Лихварство – позика під проценти.

Латифундія – багатогалузеве приватне господарство із земельним наділом до 500 югерів, засноване на праці римських рабів.

Мікроліти і макроліти – первісні знаряддя праці.

Муніципія – у Стародавньому Римі місто з правом самоврядування.

Нобілітет– оточення римських імператорів, яке мало виняткове право на володіння земельними наділами із державного фонду безкоштовно.

Надлишковий продукт – частина продукту, що залишався у первісного виробника після споживання.

Неолітична революція – перехід людства від привласнюючого характеру життєдіяльності до ведення відтворюючого усвідомленого господарства.

Основна продуктивна сила – трудові ресурси, зайняті в основних галузях виробничої діяльності.

Перший поділ праці – відділення кочового тваринництва від осідлого ведення господарства.

Патріархальне рабство – система господарських відносин Стародавнього Сходу, яка спиралася на боргове рабство.

“Податний устав” – один із перших письмових документів, що врегульовував фіскальні відносини (Єгипет – 257 р. д. н. е.).

Принципат – у Стародавньому Римі форма рабовласницької монархії, за якої зберігалися республіканські установи, але влада фактично належала одній людині – принцепсу (першому у списку сенаторів); існувала з 27 р. до н. е. до 198 р. н. е.

Пауперизм– масові злидні вільного населення в Римі.

Парцела – невеликий наділ землі, який надавався власником в оренду римським колонам.

Прекарій – довічне володіння земельним наділом.

Синойкізм – у Стародавній Греції об’єднання кількох поселень або міст у єдиний поліс.

Сальтус– спеціалізоване приватне римське господарство.

Трапеза – первісний банк (обмінна контора) в античній Греції.

Фіск– особлива скарбниця, створена Августом Октавіаном.

Хрематистика– за Аристотелем, вид діяльності для створення багатства як нагромадження грошей.

Цівітас– громадянська община у Римі.

Ценз – у Стародавньому Римі періодичний перепис майна для оподаткування.