 |
|
ПРОТИДІЯ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
На сьогодны однією з наймасштабніших проблем як для всього світу, так і для кожної держави зокрема є тіньова економіка.
Актуальність теми визначається в тому, що тіньова економіка здійснює значний негативний вплив на соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Без урахування впливу тіньової економіки стає неможливим проведення економічного аналізу на макро- і мікрорівнях, прийняття ефективних управлінських і законодавчих рішень. Ігнорування такого суперечного та феноменального явища, як тіньова економіка, спричинила серйозні помилки при визначенні найважливіших процесів і тенденцій, тактичні і стратегічні прорахунки щодо забезпечення конкурентоспроможності економіки. Україна є країною з критичним рівнем тіньової економіки та корупції, тому що будь-яка галузь виробництва зазнає впливу тіньової економіки, а корупція є одним із основних методів конкурентної боротьби. Розглядаючи те, що Україна щодо зовнішньоекономічного курсу стратегічно направлена на інтеграцію у світове співтовариство та ЄС, важливе значення має вивчення і переосмислення досвіду державної протидії негативним проявам тіньової економіки в ЄС.
Необхідно зазначити, що тіньова економіка – складне явище, представлене як сукупність неконтрольованих і нерегульованих протиправних та незаконних економічних відносин між суб’єктами економічної діяльності, які мають на меті неофіційне отримання доходу.
Багато дослідників виділяє такі структурні компоненти тіньової економіки. Вагомою складовою тіньового сектора вважають «чорний ринок», або «кримінальну економіку», що пов’язана із сферою грошового обігу і виникає внаслідок шахрайства, розкрадання, рекету, проституції, наркобізнесу, незаконних валютних операцій тощо. Іншою складовою тіньового сектора економіки є так звана «паралельна економіка», що пов’язана із сферою виробництва.
В Україні створюється реальна загроза безпеці держави з боку економічної злочинності. Криміналізованими й «тінізованими» є буквально всі сфери економіки, а найменш захищеним від злочинних посягань залишається паливно-енергетичний комплекс. У процесі приватизації непоодинокими є випадки відмивання «брудних грошей». Пакети акцій привабливих підприємств скуповуються через офшорні компанії. На економічну сферу припадає кожний восьмий з усіх учинених правопорушень, але у жодній із сфер економічної діяльності немає логічно завершеного, системного законодавчого забезпечення.
Варто виділити низку об'єктивних факторів, які пояснюють такі значні обсяги тіньової економіки:
- високі податки і нерівномірність податкового навантаження;
- недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього;
- повільні й непрозорі приватизаційні процеси;
- втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб'єктів господарювання;
- корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Значні масштаби тіньової економіки формують негативний імідж України у світі, що зумовлює необхідність активних дій щодо детінізації економіки. Детінізація економіки – це цілісна система дій, спрямована насамперед на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів.
Для зменшення тінізації потрібно вживати такі заходи:
- «амністія» капіталів некримінального походження;
- реальне і радикальне спрощення процедур щодо здійснення підприємницької діяльності;
- обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів;
- налагодження податкових стимулів.
Отже, запропоновані заходи можуть бути складовими вирішення великої та складної проблеми протидії тінізації економіки України