Роки
| Вчені
| Машина
| Призначення
|
1897
| Павло Хрущов
„я зробив спробу побудувати дещо видозміненний примірник, додаючи до конструкції Джевонса удосконалення. Я побудував інструмент менших розмірів, виконав його з металу та усунув конструктивні дефекти. Я приєднав до інструменту світловий екран, на який передається робота машини і на якому результату «мислення» зявляються не в умовно-лшітерній формі, а в звичайній для людини словесній формі”
| Відтворив машину Джевсона
| Використовувати як навчальний посібник під час лекцій з логіки і мислення
|
1914
| Олександр Щукарєв
Бачив в машині не просто посібник а, бачив її як технічний засіб механізації формалізуючих сторін мислення.
20-ті роки його погляди оцінювалися деякими вченими негативно, кібернетику спочатку визнавали лженаукою.
| Машина логічного мислення
| механічно виконувала прості логічні висновки на основі вихідних змістовних посилань. За допомогою машини винайдено вісім варіантів розчинів електролітів і неелектролітів.
|
1956
| Вадим Лашкарьов
Винайшов транзистор – інтегральна схема, яка об’єднує в собі тисячі, мільйони компонентів, - який сьогодні є основним елементом ПК.
Піонер інформаційних технологій як в Україні так і в СРСР
|
1946
| Сергій Лебедев
Присвятив життя енергетиці і компютеробудуванню. Енергетика потребувала великих обчислень, які він хотів звести до автоматизації. Незалежно і паралельно з західними вченими розробив принципи побудови ЕОМ, що зберігають памяті програмуі реалізував їх.
Його діяльність засекречена
1. В машині використовується двійкова система обчислення.
2. До складу машини входять п'ять пристроїв — арифметичне, пам'яті, керування, вводу та виводу.
3. Програма обчислень кодується і зберігається у пам'яті так само, як числа.
4. Обчислення здійснюються автоматично на основі програми, яка зберігається у пам'яті машини.
5. Крім арифметичних, машина виконує логічні операції: порівняння, умовного та безумовного переходів.
6. Пам'ять будується за ієрархічним принципом.
7. Для обчислень використовуються числові методи розв'язання задач.
| МЕСМ (1951),
БЄСМ (1952)
Київ
| Для системи протиракетної оборони,
Проводила обчислення і експерименти з автоматизованого проектування електронних систем
|
1960-70
1962
| Віктор Глушков
Основоположник науки інформатика.
Включив у кібернетику проблему одержання, збереження та опрацювання інформації. Розвивав теоретичне програмування.
Проблему комп’ютеризації та інформатизації суспільства
Ідея дистанційної обробки інформації
|
1979
| Інститут кібернетики АН УРСР почалися і завершилися роботи зі створення супер ЕОМ , в яких йшло розпаралельнення обчислювального процессу
| ЄС-2701 (84 р.)
ЄС-1766(86 р.)
| Багатопроцесорні системи з роздільн керуванням з розпод пам’яттю й універсал. Сист. зв’яз.
|
| | | | | |
Джерела та носії інформації. Структура ПЕОМ. Загальні положення про операційні системи. Програмне забезпечення. Захист інформації від комп’ютерних вірусів. Архівація даних.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.