Здавалка
Главная | Обратная связь

Показники економічного зростання національної економіки



Економічне зростання має свою систему показників, за допомо­гою яких характеризується його кількісний чи якісний стан.

Основ­ні показники такі: річні темпи зростання ВНП (ВВП) або національного доходу у відсотках; абсолютний приріст національного доходу або ВНП (ВВП) за рік; приріст національного доходу на душу населення за відповідний період.

Основними чинниками економічного зростання за будь-яких умов є фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.

До факторів пропозиції відносять такі чинники, які роблять економічне зростання фізично можливим. Це:

— кількість і якість природних ресурсів;

— кількість і якість трудових ресурсів;

— обсяг основного капіталу (основних виробничих фондів), за­йнятого у суспільному виробництві;

— технологія і організація суспільного виробництва.

При цьому слід розрізняти здатність до зростання і реальне зрос­тання. Так, наявність значних природних ресурсів дає лише потенційну можливість економічного зростання, тоді як зростання стає реальністю лише за умови освоєння і введення наявних природних ресурсів в обо­рот. Наявні трудові ресурси також є тільки трудовим потенціалом суспільства, який слід розумно використовувати.

Реальне ж економічне зростання залежить від рівня зайнятості населення, професійної підго­товки робочої сили, загального стану здоров'я і тривалості життя лю­дей тощо. Обсяг основного капіталу залежить від розміру фонду на­громадження суспільства та спрямованості інвестицій на створення нових життєвих благ (товарів і послуг, машин і устаткування тощо). Рі­вень технології якісно характеризує продуктивність праці, ефектив­ність виробництва, а рівень організації виробництва показує узгодже­ність усіх виробничих факторів, що примножує його результативність. Стан технології залежить від рівня розвитку науки і техніки, здатності виробництва вчасно реагувати на нові науково-технічні досягнення.

Економічне зростання залежить також від факторів попиту. Економіка країни повинна задовольняти попит на зростаючий об­сяг ресурсів, інвестицій, товарів і послуг. Для цього слід постійно підвищувати сукупний попит в суспільстві (це попит населення в умовах ринкової економіки, межа існуючих суспільних потреб ри­нкового господарства, які зумовлюються і обмежуються наявними грошима). Сукупний попит — це коли є наявні гроші, а не просто бажання, потреба, тобто це той стан, коли потреба (бажання) пере­творюється в платоспроможну потребу.

На темпи і розміри економічного зростання значний вплив ма­ють фактори розподілу. Для зростання виробництва недостатньо тільки нарощувати виробничі ресурси, їх необхідно правильно роз­поділяти. Зміни в структурі попиту — це зміни у структурі пот­реб— виникнення потреб у нових товарах, що вимагає, у свою чергу, переорієнтації виробництва, тобто перерозподілу ресурсів. Зміни в структурі попиту вимагають переміщення капіталів і тру­дових ресурсів в галузі із більшим попитом на них. Якщо перемі­щення капіталу не встигає за зміною структури попиту, то частина виробничих потужностей залишиться незавантаженою, зросте без­робіття, зменшиться обсяг виробництва і, відповідно, обсяг націо­нального доходу (ВНП) ВВП .

Отже, економічне зростання має місце тоді, коли цьому сприя­ють як фактори пропозиції, так і фактори попиту та розподілу, вза­ємозв'язок між самими факторами є складним і суперечливим. Змі­ни у факторах пропозиції породжують зміни в обсязі сукупного попиту та розподілі ресурсів і навпаки. Залежно від того, за раху­нок яких факторів збільшується чи зменшується національний до­хід (ВНП чи ВВП), залежить якість економічного зростання.

Як окремі показники, використовують коефіцієнти зростання продуктивності праці, капіталовідцачі і матеріаловіддачі, загально­го зростання ефективності виробництва. Через пі параметри вияв­ляється динаміка розвитку виробництва, кількісні і якісні зміни в економші. Характеристика якісної сторони економічного зростання доповнюється співставленням темпів економічного зростання із темпами, зростання населення.

У XX ст.. простежувалося декілька важливих закономірностей економічного зростання в розвинутих країнах, зокрема капіталоозброєність, продуктивність праці та реальна заробітна плата підвищувалися. У процесі економічного зростання відбувалися глибокі зміни в галузевій структурі. економіки цих країн. Чисельність зайнятих у сировинних галузях і сільському господарстві знижувалася. Водночас зростала зайнятість у наукомістких галузях - приладобудуванні, електроніці тощо. У галузевій структурі вітчизняної економіки в останні роки відбуваються несприятливі зміни.

В останні три десятиліття темпи економічного зростання в розвинутих країнах уповільнилися. Економісти поки що не дійшли згоди щодо конкретних причин цього уповільнення, але здебільшого його пов'язують зі зниженням темпів поліпшення виробничої функції. Вчені пропонують декілька варіантів економічної політики, спрямованої на прискорення темпів економічного зростання розвинутих країн: розширення сукупного попиту, стимулювання пропозиції та структурну політику. Більшість країн світу належать до економічно відсталих із низьким подушним, доходом. Дефіцит природних ресурсів , величезна чисельність населення та високі темпи його зростання, низька капіталоозброєність праці й малі потенційні можливості для заощаджень та інвестування, а також допотопні технології створюють серйозні перешкоди для розвитку цих країн. Держави Азії, Африки та Латинської Америки опинилися в «заклятому колі бідності»: низькі доходи обмежують заощадження і нагромадження людського й фізичного, капіталу, що своєю чергою стримує зростання продуктивності праці й доходів. Країни, що розвиваються, закликають до створення нового світового економічного порядку, який передбачає полегшення боргового тягаря цих країн, їхній ширший доступ до світових ринків, припинення економічного колоніалізму, лібералізацію розвинутими країнами імміграційної політики тощо»

Причини глибокої кризи економіки України в І991-1998 рр. можна поділити на дві групи: успадковані від СРСР, ті, що виникли в роки незалежності. Тільки здійснення радикальних економічних реформ у суверенній Україні створить реальні пер­спективи для формування динамічної відкритої національної економіки ринкового типу з високим ступенем мотивації підприємницької й трудової діяльності для по­дальшого розвитку виробництва в інтересах українського народу.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.