 |
|
Об'єкти державної охорони навколишнього природного середовища
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають:
— навколишнє природне середовище;
природні ресурси (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ);
— ландшафти та інші природні комплекси.
Земля належить до основних природних об'єктів і входить доскладу єдиної екологічної системи як невід'ємна її частина. Земельні ресурси — основний засіб виробництва в сільському та лісовому
господарстві.
Надрає самостійним природним об'єктом, частиною єдиної екологічної системи. Законодавство про надра розраховане на ту частину надр, яка використовується для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб. Цю частину надр називають природними ресурсами. Однак не всі надра доступні для діяльності людини з технологічних, економічних та інших причин. Тому надра можна поділити на дві групи: ті, що використовуються, та ті, що не використовуються з різних причин.
Водний об'єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води. Усі води на території України становлять її водний фонд, який включає у свій склад: поверхневі води — природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне
Море.
Об'єкти рослинного світу — дикорослі (що природно зростають на певній території) та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. Природні рослинні ресурси поділяються на природні ресурси загальнодержавного та місцевого значення. Складовою частиною природних рослинних ресурсів є ліси.
Лісиналежать до особливого природного явища і складають також частину єдиної системи. Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на ресурси державного й місцевого значення. Усі ліси в Україні є власністю держави. Об'єктами права користування лісами є конкретно виділені лісові ділянки, наприклад, при заготівлі деревини рубка лісу здійснюється в межах розрахункової лісосіки.
Атмосферне повітряє одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Атмосферне повітря, яке знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Тваринний світналежить до основних компонентів навколишнього природного середовища. Правове регулювання відносин у даній сфері природи здійснюється у різних напрямках: питання власності, використання тваринного світу, його облік і охорона, відтворення тощо. Слід мати на увазі, що відносини у галузі використання, відтворення й охорони сільськогосподарських та домашніх тварин, регулюються іншим законодавством.
Природно-заповідний фондє специфічним об'єктом державної охорони. Він становить собою сукупність природних об'єктів і
комплексів, наділених режимом заповідання, і складається із природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, зоологічних парків тощо.
Континентальний шельфта виключна (морська) економічна зона Українитеж підлягають охороні. Згідно зі ст. 13 Конституції України природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. На шельфі можуть бути живі організми «сидячих» видів тварин (прикріплені до дна або такі, що пересуваються морським дном), а також мінеральні та інші неживі ресурси, які належать до надр. Україна здійснює до нього суверенні права з метою розвідки та розробки його природних багатств. У виключній (морській) економічній зоні Україна має суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження природних ресурсів як живих, так і неживих у водах, що покривають морське дно, на морському дні та в його надрах.
Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Екологічна безпека
Закон України «Про основи національної безпеки України» (19 червня 2003 р.) визначає, що навколишнє природне середовище і природні ресурси України є об'єктами національної безпеки, а забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів є пріоритетом національних інтересів.
Екологічна безпекає частиною національної безпеки України. Навколишнє природне середовище вважається екологічно безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам та нормативам, які стосуються його чистоти, невиснаженості, екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси людей.
Забезпечення екологічної безпеки потребує низки політичних, економічних, технічних, організаційних, правових заходів. Закон України «Про основи національної безпеки України» як першочергові дії щодо забезпечення екологічної безпеки визначає таке:
1) здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист населення та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
2) впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективності використання природних ресурсів, розвиток технологій переробки та утилізації відходів;
3) поліппіення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води;
4) запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів та поліпшення їхнього екологічного стану;
5) стабілізація та поліппіення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;
6) недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;
7) реалізація заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки України, розширення її участі у міжнародному співробітництві з цих питань.