Здавалка
Главная | Обратная связь

Особисті немайнові права і обов'язки батьків щодо дітей.



Обоє 'язок батьків забрати дитину з пологового будин­ку або іншого закладу охорони здоров 'я. Це обов'язок також і матері, яка не перебуває у шлюбі. Якщо батьки не забрали ди­тину, забрати її можуть її баба, дід, інші родичі з дозволу ор­ганів опіки та піклування. Дитина може бути залишена бать­ками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психіч­ного розвитку, а також за наявності інших обставин, що ма-

235ють істотне значення.

Обоє 'язок батьків зареєструвати народження дити­ни в ДОРАЦС. Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати її на­родження в ДОРАЦС. При цьому прізвище дитини визнача­ється за прізвищем батьків, а якщо мати та батько мають різні прізвища - за їх згодою. За згодою батьків визначається й ім'я дитини. По батькові дитина визначається за іменем батька.

Обоє 'язок батьків щодо виховання та розвитку ди­тини. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, Батьківщини. Батьки зобов'язані: піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний роз­виток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної серед­ньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати ди­тину. Батькам забороняються будь-які види експлуатації своєї дитини, фізичні покарання, а також застосування батьками інших видів покарань, які принижують людську гідність ди­тини.

Права батьків щодо виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте вихован­ня дитини, право залучати до виховання інших осіб, переда­вати дитину на виховання фізичним та юридичним особам, обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Права батьків та дитини на спілкування. Мати, бать­ко та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зо­крема, якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо).

Право батьків на захист дитини. Батьки мають право: на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина; звер­татися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на то повноважень.

Право батьків на визначення місця проживання дити­ни. Місце проживання дитини, яка не досягла віку десяти ро-

ків, визначається за згодою батьків, а дитини, яка досягла цього віку, - за спільною згодою батьків та самої дитини. За умови, якщо батьки проживають окремо, дитина, що досягла чотирнадцяти років, визначає місце проживання самостійно.

Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб. Батьки мають переважне право перед іншими осо­бами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними, та ма­ють право вимагати відібрання дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Особисті немайнові обов'язки дітей відносно бать­ків.

Обов'язок дитини. Дитина, повнолітні дочка та син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти щодо них тур­боту та надавати їм допомогу. Повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездат­них, немічних батьків як їх законні представники без спеці­альних на те повноважень.

Права батьків і дітей на майно.

Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, мо­жуть бути самостійними власниками майна.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належ­ності їм майна вважається, що воно є власністю батьків.

Власність дітей. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання ди­тини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Дитина стає власником майна, отриманого нею у дар або внаслідок спадкування.

Право батьків на управління майном дитини. Якщо у малолітньої дитини є майно, батьки спільно вирішують пи­тання про управління цим майном і управляють ним без спе­ціального на те повноваження з урахуванням думки дитини

щодо способів такого управління. Після припинення управ­ління батьки зобов"язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також дохід від нього.

Управляти майном дитини, якій виповнилося чотир­надцять років, батьки можуть лише на підставі договору з ди­тиною.

Право батьків на розпорядження доходом, отрима­ним від використання майна малолітньої дитини. Дохід, оде­ржаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання і утримання ін­ших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

Право неповнолітньої дитини на розпоряджання до­ходом від свого майна. Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна самостійно.

Спільна сумісна власність. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Право власності батьків на аліменти, одержані на дитину. Аліменти, одержані на дитину, є власністю того з ба­тьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використову­ватися за цільовим призначенням, тобто для забезпечення по­треб дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпо­рядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Право власності дитини на аліменти. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини, розпоряджається опікун. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними.

Обоє 'язок батьків утримувати дитину. Батьки зо­бов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов"язку (грошова і (або) натура­льна форма) визначаються за домовленістю між ними.

Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримува­ти дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кож­ного з них і забезпечує повністю її потреби.

Кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визна­чає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо платник аліментів має нерегуляр­ний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а та­кож за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити роз­мір аліментів у твердій грошовій сумі.

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх не­працездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допо­моги, якщо вони можуть її надавати.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зо­бов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Батьки можуть укласти з дозволу органу опіки і піклу­вання договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (жит­ловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Той з ба­тьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно її утримувати.

Обов 'язок батьків брати участь у додаткових ви­тратах на дитину. Той з батьків, з кого присуджено стягнен­ня аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не пред'являлася, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особ­ливими обставинами (хворобою, каліцтвом, розвитком здіб­ностей тощо).

Розмір додаткових витрат встановлюється судом і во­ни можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Обов 'язок повнолітніх дітей утримувати батьків. Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина,

щодо яких матір або батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, не виникає.

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що останні ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі й (або) у частці від заробітку (доходу) з ураху­ванням матеріального та сімейного стану сторін.

Обоє 'язок повнолітніх дітей брати участь v додат­кових витратах на батьків. Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Вони звільняються від цього обов'язку, якщо буде встановле­но, що батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Обоє 'язок дитини брати участь у витратах на до­гляд та лікування батьків. У виняткових випадках, якщо ма­ти, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достат­ній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стя­гнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

 

Глава 18. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО ТА ЗАКОНОДАВСТВО







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.