 |
|
Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
Методика пошуків та розвідки скупчень нафти і газу в карбонатних колекторах має свої специфічні особливості. Це пояснюється тим, що карбонатні колектори характеризуються значно більш складною будовою і більшою неоднорідністю, ніж теригенні.
Ємнісно-фільтраційні властивості карбонатних порід визначаються наявністю в породах міжзернових і міжкристалічних пор, а також каверн, карстових пустот і тріщин. Міжзернову пористість мають такі карбонатні породи як оолітові, органогенні, уламкові і органогенно-уламкові вапняки. Міжкристалічною пористістю характеризуються всі різновиди карбонатних порід з кристалічною структурою. Проте об’єм порового простору в останньому випадку становить лише 1–5%. Збільшення порового простору може відбуватися за рахунок вторинних процесів і, в першу чергу, за рахунок доломітизації (об’єм породи при цьому може зменшуватись на 12 %).
Тріщинуватість карбонатних порід зумовлює різке збільшення їх фільтраційних властивостей і незначне – ємнісних (в межах 1%). Сприятливо впливає на колекторські властивості наявність поверхонь розмиву.
Складність пошуків і розвідки нафти і газу в карбонатних колекторах пов’язана з різкими коливаннями їх властивостей як по площі, так і за розрізом. Це зумовлює складні умови залягання вуглеводнів і утруднює визначення ефективного порового простору, ефективної товщини, нафтонасиченості і оцінку запасів нафти і газу.
Положення покладів нафти і газу в карбонатних породах може контролюватися як структурним фактором при пластовому характері карбонатних колекторів, так і ділянками розвитку підвищеної пористості і тріщинуватості незалежно від структурних умов (літологічно екрановані поклади, пов’язані з флексурами, терасами і навіть синкліналями). В кабонатних товщах можливі скупчення нафти і в зонах незгідного залягання (стратиграфічно екрановані поклади) і тектонічних розривів (тектонічно екрановані поклади).
При пошуках покладів нафти і газу в карбонатних породах основна увага повинна бути направлена на пошуки і виділення в розрізі пористих і тріщинуватих інтервалів і ділянок найбільшої пористості і тріщинуватості. Для цього проводиться детальне вивчення колекторських властивостей розрізів вапнякових і доломітових комплексів. В першу чергу необхідно вивчати розповсюдження колекторів в склепінних частинах піднять.
Для пошуків зон розвитку тріщинуватості можна також використовувати електророзвідувальні роботи (методи ВЕЗ і електропрофілювання), які дозволяють вивчати зміну питомого електричного опору на площі. Зони розвитку тріщинуватості на картах зміни електричних опорів звичайно характеризуються ділянками понижених значень.
Особливу увагу при пошуках покладів нафти і газу в карбонатних колекторах необхідно приділяти вивченню нафтогазопроявів в розрізі свердловин.
Виділення в карбонатному розрізі проникних різновидів порід промислово-геофізичними дослідженнями не завжди дозволяє достовірно оцінити їх колекторські властивості і нафтонасиченість. Тому для підвищення ефективності промислово-геофізичних досліджень необхідно їх комплексувати з дослідженнями пластовипробовувачами. Це дозволяє більш точно визначати ефективні товщини в карбонатному розрізі і положення контактів, дає можливість визначати характер і властивості флюїдів насичення, які необхідні для обгрунтованої інтерпретації матеріалів промислово-геофізичних досліджень. Окрім того, в окремих районах буряться спеціальні дослідні свердловини для розкриття карбонатних розрізів із суцільним відбором керна. Зіставлення результатів досліджень керна із промислово-геофізичними матеріалами дозволяє суттєво підвищити достовірність інтерпретації останніх.
В окремих випадках для виділення пористих і кавернозних порід і карстових інтервалів у вапняках можна використати дані про швидкість механічного буріння (такі інтервали характеризуються підвищеною швидкістю проходки); відомості про інтервали поглинання промивальної рідини, провалах бурильного інструмента та ін.
Ефективні результати для виявлення в карбонатних відкладах нафтогазоносних інтервалів дає застосування газокаротажу в пошуково-розвідувальних свердловинах. Велику допомогу можуть надати карти рівних газовмістів, побудованих за даними газового каротажу для певних інтервалів стратиграфічного розрізу. Такі карти в умовах різкої мінливості колекторських властивостей карбонатних відкладів можуть надати суттєву допомогу при виділенні меж площі продуктивності, найбільш високодебітних ділянок та ін.
Велике значення має методика розкриття і випробовування карбонатних частин розрізу. При цьому необхідно попереджувати проникнення в нафтові інтервали води і бурового розчину, щоб не погіршити проникність колектору. Для зменшення проникнення води в колектори в першу чергу необхідно добиватись скорочення часу між розкриттям пласта і його випробуванням, а також застосовувати розчини на безводній основі. Це може бути досягнуто випробуванням в процесі буріння за допомогою випробувачів пластів. Добрі результати досягаються при випробуванні свердловин з відкритим вибоєм.
Для одержання більш надійних результатів випробуванню повинні передувати солянокислотна обробка або гідравлічний розрив досліджуваного пласта.
Пiсля одержання на площi промислового припливу газу відразу ж виникає запитання, чи є у розкритого газового покладу нафтова облямівка i яке її промислове значення. У вiдповiдностi з чинним положенням введення газових покладiв в розробку, в т.ч. в ОПР, дозволяється тiльки при доведенiй вiдсутностi в них нафтових облямівок промислового значення. Пошуки нафтових облямівок пiд газовим покладом можуть сильно ускладнити розвiдку цього покладу. Тому особливу увагу необхiдно придiляти прогнозуванню наявностi i характеру такої облямівки.