 |
|
Технологічні показники ГЕО
Геологорозвідувальний цикл включає ряд стадій, в кожній з яких діють різні підходи і вимоги до показників, що в повній мірі повинно забезпечити найбільш достовірну економічну оцінку очікуваних результатів завершених робіт на конкретних ділянках (об'єктах). Результати такої оцінки впливають на прийняття рішення про доцільність економічних критеріїв подальшого проведення робіт та вибору оптимальної схеми.
При оцінці територій, ділянок, на яких виявлено ряд об'єктів перспективних на нафту чи газ, спочатку визначається очікувана кількість підтверджених об'єктів. Для цього застосовується досягнутий в даному нафтогазоносному районі (НГР) або області (НГО) коефіцієнт підтвердження виявлених об'єктів.
Головним чинником оцінки є визначення можливого приросту розвіданих запасів ВВ по кожній групі об'єктів. Після визначення кількості очікуваних об'єктів за допомогою коефіцієнта успішності пошуків, який склався в даному НГР (НГО), визначається кількість можливих родовищ ВВ в групах виявлених об'єктів на перспективних ділянках.
Величина приросту розвіданих запасів визначається застосуванням коефіцієнта результативності робіт, що вказує на достатню наявність підтверджених чи підготовлених об'єктів (структур) в групі для відкриття одного родовища. Величина коефіцієнта визначається за формулою
Кр = n × Kусп ,
де Кр – коефіцієнт результативності;
n - кількість підтверджених (для виявлених) або підготовлених об'єктів (структур) в групі;
Kусп - коефіцієнт успішності пошуків в даному НГР (НГО).
Коефіцієнт результативності застосовується для визначення можливого приросту розвіданих запасів ВВ по групі виявлених об'єктів, виходячи в середньому розмірі ресурсів на один об'єкт, за формулою
q = P × Кпер × Кр ,
де q - величина можливого приросту ВВ по данiй групі об¢єктів;
Р - середній розмір ресурсів ВВ;
Кпер – коефіцієнт переводу ресурсів прогнозних (категорії Д1лок) чи перспективних (категорії С3) в розвідані запаси (категорії С1);
Кр – коефіцієнт результативності.
Витрати на ГРР визначаються згідно із запропонованим сценарієм, виходячи з необхідності опошукування кожного об’єкта з розкриттям базового комплексу певним числом пошукових свердловин і розвідки очікуваного родовища в групі на відповідних глибинах. Кількість пошукових свердловин на виділену групу об’єктів визначається на основі практики пошукових робіт в даному районі (області), але не менше однієї свердловини на кожен об’єкт. Кількість розвідувальних свердловин приймається такою, яка достатня для достовірної оцінки запасів із врахуванням гірничо-геологічних умов будови родовища, його розміру.
Витрати на ГРР включають вартість пошукового і розвідувального буріння плюс витрати на геолого-геофізичні роботи та параметричне буріння. Коефіцієнт подорожчання ГРР за рахунок цих робіт визначається за попередні 5 років у даному реґіоні.
ГЕО доцільності проведення ГРР на виділених групах перспективних об’єктів включає визначення і обґрунтування способу і системи видобутку ВВ, для очікуваних покладів прогнозуються значення геологічних параметрів видобутку ВВ. Це такі геологічні параметри видобутку для нафти:
– початкові видобувні запаси;
– коефіцієнти вилучення нафти;
– ємнісно-фільтраційні властивості колекторів;
– фізичні властивості флюїдів в пластових умовах;
– термобаричні умови покладу;
– площа покладу;
– середній початковий дебіт свердловин;
– коефіцієнт піщанистості;
– газовміст пластової нафти;
– об’ємний коефіцієнт нафти, газу та газоконденсату;
– початкові запаси газу;
– початковий пластовий тиск покладу;
– початковий дебіт свердловин або фільтраційні параметри;
– допустима робоча депресія;
– конденсатний фактор.
Визначення цих параметрів для прогнозних родовищ здійснюється на основі даних суміжних родовищ.
У випадку позитивного результату економічні оцінки розробки прогнозних родовищ ВВ робиться висновок про доцільність проведення геофізичних робіт на перспективних ділянках на кожному виявленому об’єкті групи з метою підготовки виявлених об’єктів до пошукового буріння і визначається черговість постановки робіт на групах об’єктів.
ГЕО прогнозних результатів ГРР на перспективних ділянках із тільки виявленими об’єктами носить умовний характер, тому що базується тільки на показниках статистичної аналогії з сусідніми районами.
Початкова ГЕО-3 передбачає обґрунтування доцільності інвестування проекту пошукових робіт на території (ділянках) з уже підготовленими до буріння об’єктами з виконаною оцінкою перспективних ресурсів.
Послідовність виконання ГЕО-3 включає:
– групування об’єктів;
– визначення величини можливого приросту;
– розробка сценарію пошуково-розвідувальних робіт;
– визначення витрат.
Відміна від раніше розглянутої оцінки полягає в тому, що вона базується на більш точно оцінених перспективних ресурсах (тобто вищої групи) ВВ конкретних підготовлених об’єктів, які існують в природі і мають більш-менш точно визначені розміри, що в певній мірі дає можливість більш детально розробити сценарій пошукових і розвідувальних робіт і, звичайно, врахувати практику робіт на сусідніх ділянках. Вартість пошуково-розвідувальних робіт визначається з необхідної кількості свердловин і їх глибини для опошукування кожного об’єкта групи і розвідки можливих родовищ. Загальна вартість ГРР обчислюється із врахуванням також фактичної вартості раніше проведених геофізичних робіт по виявленню і підготовці об’єктів на перспективній ділянці.
За результатами ГЕО-3 робиться висновок про доцільність інвестицій в проекти пошуково-розвідувальних робіт і черговість здійснення проектів. При позитивному висновку дається рекомендація про доцільність подальших робіт і складаються бізнес-плани для залучення інвестицій в проекти пошукових робіт на нафту чи газ на даній ділянці.
Обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) ВВ і інвестування проекту робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації виконується згідно ГЕО-2. Остання здійснюється для конкретного відкритого родовища на основі попередньо розвіданих (колишня категорія С2) та розвіданих (категорія С1) запасів ВВ і робиться висновок про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища (покладу).
Приріст запасів визначається, виходячи з величини попередньо розвіданих запасів ВВ даного родовища із застосуванням коефіцієнта переводу цих запасів у групу розвіданих. Цей коефіцієнт визначається на основі багатолітніх статистичних даних по сусідніх родовищах, районах. Розмір можливого приросту розвіданих запасів можна також визначити через величину приросту запасів на кожну розвідану свердловину на конкретному покладі.
Виходячи з розмірів родовища, його будови, глибини залягання продуктивних горизонтів і їх особливостей, складається проект розвідки (дорозвідки) родовища (покладу). Обчислюється вартість робіт по розвідці з урахуванням дослідно-промислової експлуатації. За даними пошукових робіт та дослідження продуктивних свердловин визначаються попередні геологічні показники видобутку ВВ.
Очікувана величина розвіданих запасів родовища і дані про його будову, властивості покладів і флюїдів кладуться в основу технології і розрахунку видобутку ВВ, а також виконується наступна економічна оцінка розробки родовища. При цьому визначаються сукупні витрати на здійснення проекту розвідки і розробки родовища з урахуванням попередніх витрат на ГРР для виявлення цього родовища.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бакиров А.А. Геологические основы прогнозирования нефтегазоносности недр.М.: Недра, 1973. – 344 с.
2. Габриэлянц Г.А., Пороскун В.И.,Сорокин Ю.В. Методика поисков и разведки залежей нефти и газа. - М.: Недра, 1985. – 304 с.
3. Геология нефти и газа: Учеб.пособие /Э.А.Бакиров, В.И.Ермолкин, В.И.Ларин и др. – М.:Недра, 1980. – 245 с.
4. Довідник з нафтогазової справи /За заг.ред. В.С.Бойка, Р.М.Кондрата, Р.С.Яремійчука.–К.:Львів, 1996.– 620 с.
5. Каретников Л.Г., Валуконис Г.Ю. Критерии нефтегазоносности. Наука и техника. Минск, 1977. – 280 с.
6. Керівні нормативні документи і галузеві стандарти України:
– Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ (Галузевий стандарт України, Київ, 1999р.);
– Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу (ДКЗ України, Київ, 1998 р.);
– Інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних об’єктів. (Галузевий стандарт України, Київ, 1999р.);
– Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу (Керівний нормативний документ, Київ, 1999 р.);
– Складання початкової і попередньої геолого-економічних оцінок геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Методичні вказівки. (Керівний нормативний документ, Київ, 1999р.);
– Класифiкацiя запасiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр (Постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р.).
7. Мелик–Пашаев В.С. Методика разведки нефтяных месторождений.–М.: Недра,1968. – 183с.
8. Методические рекомендации по геохимическим поискам месторождений нефти и газа. М., ОНТИ внииягг, 1975.
9. Основы методики геологоразведочных работ на нефть и газ. Под ред. Э.А. Бакирова, В.И. Ларина. – М.Недра, 1991. – 159 с.
10. Соколов В.А., Фурсов А.Л. Поиски и разведка нефтяных и газовых месторождений. Учебник для техникумов. – М. Недра, 1979. – 320 с.
11. Теоретические основы поисков и разведки скоплений нефти и газа. Под ред. А.А.Бакирова. Учебник для вузов. Изд. 3-е. – М. Высшая школа, 1987 –384с.