 |
|
Бібліографічний список
Основна література:1, 18, 19, 20.
Додаткова література:1-2, 16-18, 20-21, 26-31, 39-41, 45, 46-49.
Тема 11. Аграрне земельне та екологічне право
Мета:засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- аграрні правовідносини як предмет регулювання;
- джерела аграрного права;
- земельні правовідносини як предмет земельного права;
- земельне законодавство України;
- екологічні права та обов’язки громадян;
- право природокористування;
- юридичну відповідальність за порушення екологічного законодавства.
План вивчення теми
1. Поняття екологічного права.
2. Правове регулювання використання природних ресурсів.
3. Правова охорона атмосферного повітря.
4. Правова охорона рослинного і тваринного світу.
5. Основи земельного права України.
6. Право власності на землю.
7. Гарантії права на землю.
8. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
9. Характеристика аграрного права як самостійної галузі права.
10. Характеристика суб’єкта та об’єкта аграрного права.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При розгляданні першого питання студентам треба зрозуміти, що суспільство існує в природному середовищі, яке для всіх людей є неодмінною складовою, без якої неможливе існування. З розвитком суспільства розширюється його взаємодія з природою, збільшується потреба людей у використанні природних ресурсів, тому очевидною є необхідність правової регламентації таких відносин. Згідно зі ст.50 Конституції України, кожен має право на безпечне життя і здоров’я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предмету побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Студентам треба знати, що згідно з чинним законодавством України, охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного існування живої і неживої природи, навколишнього середовища, захисту життя і здоров я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
Студенти повинні знати, що ці відносини складаються між громадянами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування з приводу належності, використання, відтворення об’єктів охорони навколишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших потреб. Залежно від природних об’єктів їх можна поділити на сім груп -див. рис. 3.
 |
Рис. 3. Класифікація екологічних правовідносин
Виходячи із наведеної класифікації, кожна із перерахованих груп відносин має відповідне коло джерел нормативного регулювання та галузь законодавства, як-от: земельне, лісове, законодавство про тваринний світ, надра, природно-заповідний фонд тощо.
Таким чином, студенти повинні уяснити, що екологічне право - галузь права, норми якої регулюють відносини, що виникають з приводу використання, відновлення, охорони об’єктів природного середовища, та забезпечують раціональне використання природних ресурсів та їх охорону.
При підготовці до наступного питання студенти повинні звернути увагу на те, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб: естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Підставами для виникнення права природокористування є адміністративні акти органів державної влади та місцевого самоврядування, інші юридичні факти (дії, події).
При розгляданні наступного питання студентам треба знати, що охорона атмосферного повітря - це система заходів, пов’язаних зі збереженням, поліпшенням ті відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.
Студенти повинні знати, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. В нашій державі передбачена система заходів, спрямованих на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров я людей та навколишнє природне середовище. Основним документом, що регулює зазначене питання, Закон України «Про охорону атмосферного повітря», який визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
При підготовці до наступного питання студентам необхідно знати, що тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, науково обґрунтованого, невиснажливого використання і відтворення тваринного світу.
Студенти повинні запам’ятати, що відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об’єкти якого перебувають в умовах природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України та іншими нормативними актами, зокрема Законом України «Про тваринний світ».
Відносини у галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських тварин, а також діяльність, пов’язана з охороною і використанням залишків викопних тварин, регулюються відповідним законодавством України.
Студентам треба знати, що об’єктами тваринного світу, на які поширюється дія зазначеного вище Закону, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні і безхребетні в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають в умовах природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі:
- частини диких тварин (роги, шкіра тощо);
- продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск, тощо).
Крім того, студентам треба знати, що об’єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.
При вивченні цього питання студенти повинні також знати, що об’єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організаціями державної або комунальної форми власності, є об’єктом права державної або комунальної власності.
Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища та громадськими інспекторами спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання і рибного господарства.
Студентам необхідно також знати, що законодавством України врегульований також порядок захисту рослинного світу, до якого відносять рослини сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічні і лісові насадження, дерева, чагарники, рослинність закритого ґрунту, продукція рослинного походження і та ін.
Студенти повинні запам’ятати, що відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, іншими нормативними актами, зокрема Законом України "Про рослинний світ".
Завданням законодавства України про рослинний світ є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцезростань. Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками чинне законодавство поділяє на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.
При підготовці до наступного питання студентам треба запам’ятати, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, управління земельними фондом та охорони земель.
Студентам необхідно запам’ятати, що суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Студенти повинні знати, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
- землі сільськогосподарського призначення;
- землі житлової та громадської забудови;
- землі оздоровчого призначення;
- землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
- землі рекреаційного призначення;
- землі історико-культурного призначення;
- землі лісового фонду;
- землі водного фонду;
- землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
При розгляданні наступного питання студентам треба знати, що законодавством урегульоване право власності на землю, яке передбачає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Об’єктом права власності на землю є земельні ділянки.
Земельні ділянки - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Студентам необхідно запам’ятати що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, що є необхідними для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
При підготовці цього питання студентам треба знати, що суб’єктами права власності на землю є:
- громадяни та юридичні особи (на землі приватної власності);
- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (на землі комунальної власності);
- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади (на землі державної власності).
При розгляданні останнього питання студентам треба знати, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Студентам необхідно запам’ятати, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування, і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов’язки чи обмеження.
В іншому випадку вони несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їхнім неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
До органів, що вирішують земельні спори, закон відносить суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Ключові поняття
Предмет екологічного права - це екологічні правовідносини, які виникають в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки існування людей, які базуються на різних формах права власності, права природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Екологічне право - це галузь права, норми якої регулюють відносини, що виникають з приводу використання, відновлення, охорони об’єктів природного середовища та забезпечують раціональне використання природних ресурсів та їх охорону.
Охорона атмосферного повітря - це система заходів, пов’язаних зі збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, управління земельним фондом та охорони земель.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть та охарактеризуйте предмет екологічного права.
2. Охарактеризуйте джерела екологічного права України.
3. Назвіть основні принципи екологічного права.
4. Дайте загальну характеристику загального і спеціального природокористування.
5. Які форми власності на природні ресурси передбачає законодавство України.
6. Назвіть та охарактеризуйте основні принципи аграрного права.
7. Характеристика суб’єкта та об’єкта аграрного права.