 |
|
Методичні рекомендації до семінарського заняття
У системі національного права України провідною галуззю є конституційне право України. Цій галузі притаманні риси, характерні для всієї системи права: нормативність, формальна визначеність, спрямованість на досягнення певного правового результату, можливість захисту правових приписів засобами державного впливу тощо.
Студентам треба запам’ятати, що найбільш повно ці ознаки виявляються в особливостях таких характеристик, як предмет і метод правового регулювання, соціальне призначення й роль конституційного права, принципи конституційного регулювання, завдання і функції конституційного права, наявність конституційної (конституційно-правової) відповідальності.
Це — кваліфікаційні ознаки галузі права конституційного права, які в сукупності дають змогу виділити дану галузь права як таку, відокремити її від інших підрозділів системи права, визначити її "обличчя".
Студенти повинні запам’ятати, що основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України.
Такі відносини опосередковуються правовими нормами, які складають зміст найважливіших джерел конституційного права — Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України, конституційних законів тощо.
Студенти повинні зрозуміти, що конституційні норми закріплюють устрій України як незалежної держави, яка цілком самостійно вирішує всі справи як в середині країни, так і за її межами.
Студенти повинні зрозуміти в чому сутність повновладдя народу України, знати основні засади (основи) народовладдя, а саме в:
а) організаційно-політичних основах суспільного
життя; концентрованим виразом народовладдя тут є політичний плюралізм — багатопартійність, різноманітність форм волевиявлення тощо;
б) економічних передумовах розмаїття суспільних відносин. Економічний плюралізм є основою розвитку матеріального статку суспільства і передбачає свободу підприємництва, різноманітність форм власності;
в) соціальних засадах: їх характер і зміст визначаються економічними умовами існування суспільства і знаходять предметне втілення в його стратифікації, під якою, звичайно, розуміють поділ суспільства на класи, соціальні групи відповідно до місця, яке вони займають.
г) ідеологічних засадах — сукупності таких уявлень, світоглядних думок, ідей, які визначаються умовами життєдіяльності суспільства і які становлять духовні цінності народу.
Найбільш універсальною організацією влади в суспільстві є держава. Ось чому формування держави, її функціонування, розвиток, відносини, що опосередковують ці процеси, є об'єктом конституційного регулювання.
Це відносини, які пов'язані з:
а) формою державного правління;
б) формою державного устрою, тобто як організована держава, які зв'язки між центром та іншими управлінськими, зокрема самоврядними, структурами; Конституційне право — галузь національного права України.
в) політичним режимом, під яким, звичайно, розуміють спосіб здійснення державної влади, з огляду на те, як вирішуються питання, чи це демократична, правовадержава, чи навпаки;
г) відносини, що виникають у зв'язку з впровадженням та використанням символів держави — її зовнішніх атрибутів: прапору, герба, гімну, столиці;
д) відносини територіальної організації.
3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.
4. Відносини, що визначають характер зв'язків між
державою і конкретною особою. Це:
а) відносини громадянства, під якими, звичайно, розуміють постійний правовий зв'язок між особою і державою, що надає їм відповідні права й покладає певні обов'язки;
б) відносини щодо фундаментальних прав людини і громадянина в Україні: економічних, політичних, соціальних, культурних, екологічних;
в) відносини щодо гарантій реалізації прав і свобод;
г) відносини, що випливають із факту відповідальності держави перед особою і навпаки.
Студенти повинні запам’ятати, що конституційне право України є одним із найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу України в політичній, економічній і соціально-культурній сферах його життєдіяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільні відносини, що складають основи повновладдя народу України. Це — виняткова прерогатива конституційного права.
При розгляді конституційних прав, свобод та обов’язків громадян України, студенти повинні зрозуміти, які певні ознаки визначають свободу людини.
Свобода людини - вихідне поняття у проблемі прав людини і громадянина. Розрізняють природні права людини, тобто пов'язані з самим її існуванням і розвитком, і набуті, що в основному характеризують соціально-політичний статус людини і громадянина (інститут громадянства, право на участь у вирішенні державних справ тощо). Звісна річ, за відсутності у людини свободи вона не може володіти і реально користуватися своїми правами. Саме свобода створює умови для реального набуття прав та їх реалізації, 3 іншого боку, права людини закріплюють і конкретизують можливість діяти в межах, установлених її правовим статусом.
Свободу людини визначають певні ознаки. Так, люди є вільними від народження, ніхто не має права порушувати їх природні права. До того ж, у демократичному суспільстві саме держава є головним гарантом свободи людини. За своїм обсягом поняття "свобода людини" повно відображає принцип, закладений у ст. 19 Конституції України, згідно з яким людина має право робити все, за винятком того, що прямо заборонено чинним законодавством. Свободу людини характеризує й принцип рівних правових можливостей, правового сприяння і правової охорони, що його закріплюють демократичні конституції, у тому числі й Конституція України. Водночас свобода людини як об'єктивна реальність виходить за межі, врегульовані правом, і має витоки в системі інших соціальних норм, що панують у демократичному суспільстві.
Студентам слід пам'ятати, що поняття "свобода" може мати неоднакове тлумачення, оскільки, з одного боку, свобода характеризує загальний стан людини, її соціальний статус, а з іншого - конкретизується в можливості вчиняти ті або ті конкретні дії в межах, наданих людині мораллю і правом. Можливості такого ґатунку, що надаються нормами чинного права, визначаються як суб'єктивні права людини.
Студенти повинні розрізняти поняття "права людини" і "права громадянина". У першому випадку мова йде про права, пов'язані з самою людською істотою, її існуванням і розвитком. Людина (як суб'єкт прав і свобод) тут виступає переважно як фізична особа. За Конституцією України, до цього виду драв належать право на життя (ст. 27), право на повагу гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32) тощо.
Що ж до прав громадянина, то вони зумовлені сферою відносин людини з суспільством, державою, їхніми інституціями.
Студенти повинні розуміти що основу конституційних прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є.
А також запам’ятати, що права людини порівняно з правами громадянина пріоритетні. Прикладом прав громадянина, закріплених Конституцією України, є право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (ст. 39), право на соціальний захист (ст. 46) тощо.
Отже, відповідно до Конституції України основне право громадянина - це його можливість здійснювати певні дії для задоволення своїх життєво важливих матеріальних і духовних інтересів, установлених державою і закріплених у Конституції та інших нормативно-правових актах.
Студенти повинні знати
такі групи основних прав: громадянські, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, сімейні (визначено у Конституції України, переважно в розділі II).
При самостійному вивченні такого питання , як громадянство України, студенти повинні запам’ятати, що громадянин України має право змінити громадянство і не може бути позбавлений права на громадянство, не може бути вигнаним за межі України або виданим іншій державі. Україна гарантує піклування й захист своїм громадянам, які перебувають поза її межами. Громадянство в Україні регулюється Конституцією, Законом України "Про громадянство України" від 16 квітня 1997 р. і прийнятими відповідно до них законодавчими актами України.
Питання для обговорення
1. Поняття та характеристика конституційного права, як галузі національного права України.
2. Характеристика основних принципів та функцій конституційного права.
3. Метод правового регулювання конституційно-правових відносин.
4. Характеристика суб’єктів та об’єктів конституційно-правових відносин.
5. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
6. Поняття державного, національного та народного суверенітету.
7. Класифікація Конституції за формою (види конституцій).
8. Поняття та значення демократії.
9. Поняття референдуму.