Главная | Обратная связь

VІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна Правознавство забезпечує формування загальноосвітнього спрямування процесу навчання студентів та їхню підготовку для вивчення інших загальноосвітніх та професійно-орієнтованих дисциплін. Крім того, категорії та поняття дисципліни можуть знайти своє відображення при вивченні таких предметів як Історія України, Філософія, Релігієзнавство, Основи економічної теорії, Основи екології та екологічного права, Соціологія, Політологія, Українська ділова мова, Основи охорони праці, Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитації, Правове регулювання діяльності підприємств зв’язку, Міжнародна діяльність у сфері телекомунікації та ін.

Основними формами вивчення дисципліни є лекції, семінарські заняття, виконання індивідуальних завдань шляхом написання рефератів та самостійна робота студента.

На лекціях лектором викладаються основи розуміння студентами сутності певних правових категорій та конструкцій з дисципліни Правознавство, зосереджується увага студентів на їх особливо суттєво важливих моментах, визначаються шляхи й способи вивчення правових явищ. Лекція повинна організувати творчу думку студентів, активізувати їх до аналізування тих чи інших питань. Стежачи за логікою викладення лекції, студенти повинні вчитися розуміти основні поняття та положення дисципліни Правознавство, виділяти та засвоювати головне.

Студентам рекомендується уважно прослухати та записати план лекції, стежити за ходом викладу відповідно до плану, за переходом від однієї частини плану до іншої. Головні тези лекції лектор виділяє різними засобами: затриманням або прискоренням темпу, підвищенням інтонації, більш виразною дикцією, повторенням окремих фраз, вказівкою, щоб студенти записали дане визначення або положення, своїми записами на дошці і т.ін.

Конспект лекції повинен представляти скорочений запис, за яким за допомогою активної думки та пам'яті відновлюється матеріал лекції. Нові поняття, визначення та найбільш інформативні висновки слід записувати повністю, для спрощення їх подальшого відтворення. Це ж стосується різноманітних схем, які наводяться викладачем у процесі викладення матеріалу. Слід також застосувати певні загальноприйняті скорочення записів, що застосовуються в літературі.

Для організації самостійної роботи студента, першу чергу, необхідна наявність навчальної програми з курсу Правознавство. При цьому частково під час лекції, частково при її наступному перегляді студенти можуть встановити, які питання теми і в якому обсязі висвітлені в лекції, а які винесені на самостійне опрацювання студентами. З метою полегшення опанування питань, винесених на самостійне вивчення, викладач може дати перелік цих питань, запропонувати основну та додаткову літературу, дати методичні поради для їх вивчення.

Самостійна робота може здійснюватись у найрізноманітніших формах, але для вивчення правової дисципліни однією з найважливіших і найефективніших форм самостійної роботи залишається пошук необхідного нормативно-правового акту і робота з ним.

Першим кроком у такій роботі є пошук необхідного нормативно-правового акту. Для самостійної роботи студентів разом з рекомендованою літературою рекомендується користуватися електронними версіями нормативно-правових актів, підручників, посібників, документів, словників та довідників підготовлених кафедрою. У реалізації такої задачі допоможуть: вид необхідного документа (Закон України, Кодекс, Постанова Кабінету Міністрів України, тощо), повна назва нормативного документа, номер та дата прийняття. Саме за цими параметрами здійснюється пошук нормативно-правових актів у пошукових системах.

Другим кроком є встановлення чинності нормативно-правового акту, тобто встановлення не тільки дати прийняття нормативно-правового акту, а і дати його вступу в законну силу, дати внесення останніх змін та набрання ними юридичної сили.

Третім кроком є визначення місця нормативно-правового акту в системі законодавства України за місцем органу, який його видав в системі органів державної влади України – від цього залежить ступінь юридичної сили нормативно-правового акту та пріоритетність застосування при виникненні конкуренції правових норм різних нормативно-правових актів.

Четвертий крок – безпосередня праця з текстом нормативно-правового акту. Тут слід пам’ятати, що всі нормативно-правові акти складаються із статей, що містять в собі норми права, які в свою чергу об’єднуються за змістом у розділи. Стаття 1 нормативно-правового акту, як правило, містить визначення основних термінів, які використовуються у цьому нормативно-правовому акті, тому роботу зі змістом потрібно починати саме з вивчення цих термінів. І лише після цього опрацьовувати необхідний матеріал.

Семінари з дисципліни повинні стати ефективним засобом поглиблення знань студентів та одночасно формою контролю за якістю засвоєння матеріалу теми.

Підготовка студентів до семінару здійснюється на основі плану семінарських занять, який містить перелік питань винесених на обговорення, теми рефератів, методичні рекомендації з даної теми, список обов'язкової та додаткової літератури.

Для правильної підготовки до семінару студентам рекомендується: уважно ознайомитися із змістом плану семінару; прочитати конспект лекцій з даної теми; ознайомитися з відповідними розділами підручника або навчального посібника; ознайомитися та законспектувати матеріал, викладений у рекомендованої літературу; ознайомитися з додатковою літературою.

Написання реферату – це форма самостійної індивідуальної роботи студентів, яка дає змогу студентами більш детально вивчити окремі питання теми з дисципліни Правознавство. Зміст реферату повинен торкатися як загальних питань теми, так і спеціальних, більш вузьких.

Реферат оформлюється у форму, встановлену в університеті. Реферат виконується на стандартних листках паперу формату А4, скріплених між собою. Усі листки повинні бути пронумеровані. Перший аркуш – титульний лист. Другий – план реферату. Далі викладається зміст відповідно до плану реферату. Останній аркуш повинен містити перелік використаної літератури, кількість якої не повинна бути меншою за 5 джерел.

Важливе місце у підготовці студентів із даної дисципліни займають консультації різних видів (настановні, тематичні, проблемні, оглядові). Вони складаються переважно з порад із підготовки студентів до занять, написання рефератів, підготовки до заліку або екзамену, які виникають у процесі навчання, порекомендувати йому відповідну літературу.

Контроль знань студентів проводиться у формі проведення поточних модульних контролів та екзамену за допомогою засобів комплексного модульного контролю. Головна мета контролю - перевірка рівня засвоєних студентами основних положень з дисципліни Правознавство, опанування студентами основних термінів та категорії права на рівні їх визначення, тлумачення та застосування на практиці в життєвих ситуаціях.

Підготовка до модульного контролю спирається на використання навчальної програми з дисципліни, а також кваліфікаційних завдань відповідного виду контролю.

Відповідь студента повинна бути стислими та вичерпними за змістом. Він зобов'язаний показати уміння студента правильно давати визначення основних понять та положень як загальної теорії держави та права, так і окремих галузей права, викладати та розуміти сутність правових принципів та конструкцій, що лежать в основі побудови окремих галузей права, здатності застосовувати їх на практиці.

В процесі вивчення навчального курсу студенти виконують семестрове кваліфікаційне завдання у вигляді письмової роботи по одній із вищезазначених тем.

Визначивши предмет свого дослідження, студент насамперед повинен ретельно вивчити відповідний розділ підручника, конспект лекцій, а потім уважно проаналізувати рекомендовану по цій темі літературу.

Кваліфікаційна робота виконується і подається на кафедру правознавства у зазначений строк.