Главная | Обратная связь

Події після дати балансу (подальші події)

Події після дати балансу можуть бути двох типів:

– ті, що надають додаткові докази щодо умов, які існували на дату фінансових звітів;

– ті, що вказують на умови, які виникли після дати фінансових звітів.

Аудиторові необхідно розглядати події після дати балансу з двох сторін, оскільки вони можуть вплинути на:

1) фінансові звіти;

2) аудиторський висновок.

Для врегулювання цього питання аудитор повинен користуватися МСА 560 «Подальші події», який надає рекомендації про обов’язки ауди­тора щодо подальших подій. Згідно з цим МСА, аудиторові не­обхідно чітко відокремлювати наступні дати:

– дата фінансових звітів;

– дата аудиторського висновку;

– дата публікації фінансових звітів;

– дата затвердження фінансових звітів.

Це є суттєвим для того, щоб аудитор міг проаналізувати й оцінити подальші події за наступними напрямами:

– від дати фінансової звітності до дати аудиторського висновку;

– від дати аудиторського висновку до дати опублікування фінан­сових звітів;

– після опублікування фінансових звітів.

Подальші події можуть надати інформацію про ситуації, які ви­никли:

– на дату фінансових звітів, що може потребувати коригувань;

– після дати складання фінансової звітності, що може потребувати розкриття.

За наслідками подій, що потребують коригування, підприємство зобов’язане внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм.

Події, що потребують розкриття, не повинні бути відображені в основних формах річної фінансової звітності, а мають розкриватися в Примітках до річної фінансової звітності.

До подій, що відбулися після дати складання фінансових звітів, можна віднести:

– нове законодавство або постанова Уряду, що впливає на ді­яль­ність підприємства;

– істотні зміни в діяльності підприємства або в його фінансовому ста­новищі;

– зміни в стані правових питань, або істотні нові правові питання;

– початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами дер­жав­ного контролю та врегулювання;

– додаткову інформацію відносно статей, відображених в обліку на основі попередньої або неповної інформації;

– випуск нових акцій або облігацій, реорганізація чи ліквідація під­приємства;

– будь-які події, які поставлять під сумнів відповідність облікової політики, використаної щодо складених фінансових звітів;

– істотні дії, прийняті Радою директорів (нові зобов’язання, нові кредити, позики, гарантії);

– плани або наміри, які можуть вплинути на балансову вартість, класифікацію активів або зобов’язань (здійснені або планові продаж чи придбання суттєвих цінностей);

– здійснення будь-яких незвичних бухгалтерських коригувань;

– відчуження активів державою або надзвичайні події, які їх зни­щили.

Аудитор зобов’язаний отримати достатню впевненість стосовно всіх істотних подій ще до дати складання аудиторського висновку. Він має переконатися в тому, що подальші події прийняті клієнтом до уваги або розкриті у фінансових звітах. В іншому разі аудитор роз­глядає питання про модифікацію аудиторського висновку.

6. Звітність аудиторських фірм за результатами аудиту
і за результатами діяльності

Нагадаємо, що підсумковими документами аудиторської перевірки, які складаються на її заключному етапі, є:

– Аудиторський звіт;

– Аудиторський висновок;

– інші документи, що передаються замовникові.

Необхідно також пригадати, що аудиторська діяльність – це зви­чайна підприємницька діяльність, за якою виконуються визначені в Договорі певні роботи та надаються певні послуги.

Тому обов’язковим документом, який обумовлює факт виконання цих робіт / послуг для бухгалтерії як аудиторської фірми приватного підприємця-аудитора (ПП-аудитора), так і підприємства-клієнта, є Акт виконаних робіт (наданих послуг) (Додаток АЕ), що складається у до­вільній формі, але із зазначенням усіх необхідних реквізитів та даних.

Цей документ, як правило, підписується обома сторонами у день надання аудиторського висновку (незалежно від виду висновку). Од­нак сума, визначена у Договорі, може коливатися тільки у випадку відмови від надання висновку залежно від того, на якому з етапів та в який термін ця відмова виникла. Якщо таке трапляється, то укла­да­ється окремий додаток до Договору й обумовлюються підстави щодо зміни суми.

У випадку, якщо аудиторська фірма (ПП-аудитор) є платником ПДВ, то паралельно з Актом виконаних робіт (наданих послуг) вона виписує податкову накладну у звичайному порядку.

Аудиторська фірма (ПП-аудитор), як звичайний суб’єкт госпо­да­рю­вання, складає всі, визначені законодавством для підприємств (під­приємців) форми місячної, квартальної та річної фінансової, по­дат­кової та статистичної звітності. Однак аудиторські фірми і ПП-ауди­тори є специфічними суб’єктами діяльності, тому повинні складати й подавати ще одну річну звітну форму в найвищий управлінський ор­ган – Аудиторську палати України (АПУ).

Згідно з Рішенням Аудиторської палати України від 18.12.2008 р. за № 197/5 «Про затвердження Форми № 1-аудит «Звіт аудитор­ської фірми (аудитора) про надані послуги» та Порядку її складання»,вищезазначену форму аудиторські фірми й аудитори, які займаються аудиторською діяльністю як фізичні особи-підприємці, подають до Аудиторської палати України через Уповноваженого представника АПУ у відповідному регіоні до 15 березня року, наступного за звіт­ним, тобто за підсумками 2009 року Форма № 1-аудит повинна бути здана в АПУ до 15.03.2010 року.

Цю Форму з певними показниками подано в Додатку Щ. Крім обов’язкових щодо кожного суб’єкта діяльності даних та реквізитів, Форма № 1-аудит містить:

– показники щодо кількості замовлень;

– показники щодо обсягу наданих послуг;

– показники щодо завдання з надання впевненості за органі­за­цій­но-правовою формою суб’єктів господарювання;

– показники щодо завдання з надання впевненості за формою власності суб’єктів господарювання;

– показники щодо завдання з надання впевненості за видами еко­номічної діяльності суб’єктів господарювання, що перевірялися;

– показники щодо статутного капіталу аудиторської фірми;

– показники щодо облікової кількості працівників аудиторської фірми;

– показники щодо кількості виконавців цивільно-правових дого­во­рів, які не є суб’єктами аудиторської діяльності.

 

Плани практичних занять

(практичні заняття за темою 9 відсутні)

Питання для самостійного вивчення

1. Порядок зберігання підсумкових документів.

2. Оцінка результатів аудиту.

3. Якість аудиту та її критерії.

4. Контроль якості проведення аудиту.

5. Конспект МСКЯ 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші зав­дання з надання впевненості, та надають супутні послуги».

6. Конспект МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації».

7. Перегляд конспекту МСА 250 «Врахування законів та нор­ма­тив­них актів під час аудиту фінансових звітів».

8. Події після дати балансу.

9. Конспект МСА 560 «Подальші події».

10. Конспект МСА 570 «Безперервність».

11. Форма № 1-аудит «Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги» та інші форми звітності аудиторської фірми.

 

Завдання 86 (для самостійної роботи за темою 9)

1. Визначити класифікацію подальших подій за характером ви­кли­каних змін у річній фінансовій звітності клієнта.

2. Письмово з’ясувати наслідки цих подій на звітність.

3. Здійснити розподіл відображених у табл. 9.2 подальших подій на події, що потребують коригування, і події, що потребують роз­криття.

4. Пояснити всі відповіді письмово.

Таблиця 9.2