 |
|
Характеристика об’єктів бухгалтерського обліку
Господарські засоби, що є предметом бухгалтерського обліку, для правильного їх обліку і контролю групуються за двома ознаками:
1) за видами, складом, розміщенням (активи);
2) за джерелами формування (утворення) - це власний капітал і зобов’язання (пасиви).
Перше угрупування характеризує склад засобів або де вони розміщені. Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» активи – це ресурси, які контролює підприємство і використання яких приносить економічну вигоду.
Друге угруповання характеризує джерела утворення засобів або їх цільове призначення. Роздивимося класифікацію засобів за цими двома угрупованнями.
Господарські засоби за видами, складом, розміщенням поділяються на: необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів. Необоротні активи обслуговують процес виробництва або реалізації протягом періоду, більше одного року або операційного циклу (якщо він перевищує один рік).До необоротних активів відносять: нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.
Нематеріальні активи - це засоби, що не являють собою матеріальних цінностей, але приносять підприємству прибуток та дають право на здійснення певних напрямків діяльності (торгові марки, патенти, ноу-хау, програми для комп'ютерів).
Основні засоби - це матеріальні активи, термін корисного використання (експлуатації) яких більш одного року. До них відносяться будинки, споруди, транспортні засоби, обчислювальна техніка, машини, обладнання, меблі. Основні засоби не змінюють своєї натурально-речовинної форми, переносять свою вартість частками шляхом щомісячного нарахування амортизації і включення її до витрат виробництва та витрат інших видів діяльності.
Нематеріальні активи та основні засоби являють собою засоби довгострокового функціонування і є необоротними активами.
Довгострокові фінансові інвестиції – це вкладення в статутний капітал інших підприємств терміном більше одного року з метою отримання прибутку.
Довгострокова дебіторська заборгованість – це заборгованість іншого підприємства нашому підприємству терміном погашення більш одного року.
До оборотних активів відносять: запаси усіх видів (матеріали, паливо, запасні частини, незавершене виробництво, готова продукція, товари та ін.), векселя отримані, грошові кошти, розрахунки (заборгованість юридичних і фізичних осіб перед підприємством) за товари, роботи, послуги, по податках і інших платежах із бюджетом. Оборотні активи - це засоби, що знаходяться в обігу і забезпечують процес виробництва, реалізації. Взагалі це засоби короткочасного функціонування.
По своїй однорідності і своєму призначенню оборотні засоби класифікуються на:
А) запаси – виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво (вартість готової продукції, яка не пройшла повний виробничій цикл), готова продукція та товари - матеріальні цінності, що використовуються у процесі виробництва або реалізації. Вони споживаються в одному виробничому циклі і цілком переносять свою вартість на випущену продукцію;
Б) дебіторська заборгованість – заборгованість інших підприємств даному підприємству терміном погашення менше одного року. До неї відносяться заборгованість покупців за реалізовані їм ТМЦ, по яких не надійшли платежі; заборгованість дебіторів по векселях отриманих, які замість грошей оформили боргове зобов'язання; заборгованість підзвітних осіб по виданим їм з каси авансам і т.д.
В) грошові кошти - найважливіший різновид оборотних засобів, без яких функціонування підприємства неможливо. Грошові кошти знаходяться в різних місцях: на рахунках банку, у касі, у дорозі (у підприємствах, що здійснюють реалізацію за розрахунок готівкою і здають виторг у банк через інкасатора);
Г) інші оборотні засоби.
До витрат майбутніх періодів відносять оборотні активи, виражені у витратах звітного періоду, що підлягають віднесенню на витрати наступних звітних періодів (наприклад, передплата за періодичні видання – підприємство здійснює передплату у грудні, а періодичні видання буде отримувати кожного місяця наступного року).
Господарські засоби за джерелами утворення (пасиви) включають:
1) власний капітал та забезпечення наступних витрат і платежів;
2) зобов’язання;
3) доходи майбутніх періодів.
До власного капіталу відносяться:
А) Статутний капітал - сума основних і оборотних активів, що утворилися за рахунок держави (у державних підприємствах) або за рахунок власника (акціонерів, засновників, учасників). Сума статутного капіталу фіксується в установчих документах. Статутний капітал - це загальна вартість активів, що є внеском власників у капітал підприємства. Фактично сума власного капіталу показує, яку суму первинної заборгованості має підприємство перед своїми засновниками. На практиці не завжди сума статутного капіталу, що зафіксована в установчих документах є реально внесеною на момент державної реєстрації підприємства (наприклад, для товариств з обмеженою відповідальність на дату держреєстрації повинно бути внесено 30% заявленої суми статутного капіталу, інша частина повинна погашатися протягом першого року функціонування підприємства). Таким чином, виникає такий вид капіталу як несплачений капітал. Він показує яку суму заборгованості мають засновники підприємства за вкладами до заявленого статутного капіталу. Якщо зіставити суму статутного та неоплаченого капіталу, можна розрахувати, яку суму вкладів реально внесено до статутного капіталу засновниками підприємства.
Акціонерні товариства, що реалізували акції своїм засновникам, можуть в майбутньому здійснювати викуп цих акцій з метою їх перепродажу або анулювання. Вартість викуплених у акціонерів акцій складає вилучений капітал. Шляхом зіставлення сум статутного та вилученого капіталу розраховують реальну вартість акцій, що знаходяться у акціонерів.
Б) Пайовий капітал призначений для узагальнення інформації про розмір пайових внесків членів споживчих товариств, колективного сільськогосподарського підприємства, житло-будівельного кооперативу та інших підприємств, передбачених установчими документами.
В) Додатковий капітал - це накопичені суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також сума дооцінки активів і вартість необоротних активів, отриманих підприємством від інших осіб безкоштовно.
Г) Резервний капітал - це вартість створеного капіталу відповідно до діючого законодавства та установчих документів за рахунок прибутку підприємства. За рахунок резервного капіталу може здійснюватися списання збитків підприємства.
Докладно з усіма видами власного капіталу можна ознайомитися в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.
Д) Прибуток - джерело поповнення капіталу як самого підприємства, так і коштів бюджету (через податок із прибутку). Він визначається в результаті перевищення доходів над витратами і характеризує позитивний фінансовий результат, що є метою діяльності будь-якого підприємства. Прибуток, що лишається після сплати податку використовується на виробничий і соціальний розвиток, нарахування дивідендів. Це дуже важливе джерело збільшення власного капіталу, від якого залежить подальший розвиток підприємства.
Забезпечення майбутніх витрат і платежів включають:
А) Забезпечення виплат персоналу – це сума створених за рахунок поточних витрат резервів, які в майбутньому будуть використані на виплату відпускних персоналу підприємства;
Б) Інші забезпечення - це сума створених за рахунок поточних витрат резервів, які в майбутньому будуть використані на здійснення гарантійних зобов’язань підприємства або інших цільових потреб;
В) Цільове фінансування – це сума коштів, отриманих від сторонніх осіб для здійснення заходів цільового призначення (гуманітарна допомога, плата від батьків за утримання дітей в дитячих садках і т.д.).
Зобов’язання – це кредиторська заборгованість нашого підприємства перед іншим підприємством або особою. За термінами погашення зобов’язання поділяються на довгострокові (термін їх погашення більше року), та поточні (термін їх погашення менше року).
До довгострокових відносяться довгострокові кредити банків та інші довгострокові зобов’язання.
Поточні зобов’язання включають кредиторську заборгованість перед постачальниками, робітниками, бюджетом, органами соціального страхування, іншими кредиторами.
Особливість кредиторської заборгованості полягає в тому, що засоби з цих джерел утворюються шляхом нарахування, а не одержання ззовні. Заборгованість ця виникає в зв'язку з тим, що момент її нарахування (робітникам, соцстраху, бюджету, Пенсійному фонду і т.п.) не збігається з моментом погашення заборгованості (видача зарплати, сплата податків, перерахування сум у фонд соціального страхування, у Пенсійний фонд і т.п.) По суті ці засоби знаходяться у підприємства тимчасово з моменту нарахування заборгованості до моменту сплати. Але такі операції носять постійний характер. Таким чином, кредиторську заборгованість підприємство використовує як тимчасово притягнуте (позикове) джерело засобів.
Підводячи підсумки сказаному, можна зробити висновок, що два угрупування засобів подають ті самі засоби, але згруповані по двох ознаках:
- з одного боку - із чого вони складаються, тобто чим володіє підприємство, які його активи;
- з іншого боку - за рахунок чого ці засоби сформовані (утворені), тобто власний капітал підприємства і його зобов'язання.
Існує завжди сумарна рівність цих двох угрупувань засобів. Загальна сума господарських засобів за складом (активи) обов'язково дорівнює загальній сумі засобів за джерелами утворення (власний капітал і зобов'язання). На цій рівності побудований бухгалтерський баланс.
Варто відмітити, що в економічній літературі засоби підприємства класифікуються і за іншими ознаками. Однак наведена вище класифікація збігається з побудовою бухгалтерського балансу, тому є більш властивою для цілей бухгалтерського обліку.
Метод бухгалтерського обліку - це система (сукупність) способів і прийомів, що забезпечують суцільний, безупинний, взаємозалежний відбиток і контроль об'єктів бухгалтерського обліку.
Елементами методу бухгалтерського обліку є:
1) документація та інвентаризація - способи первинного спостереження, відбитку (реєстрації) об'єктів бухгалтерського обліку;
2) оцінка і калькуляція - способи вартісного виміру засобів і процесів;
3) рахунки і подвійний запис - способи поточного відображення, угруповання і систематизації об'єктів бухгалтерського обліку;
4) баланс і звітність - способи підсумкового узагальнення фінансового стану і результатів діяльності.
Всі елементи методу бухгалтерського обліку використовуються в сукупності, взаємозв'язку і логічної послідовності, доповнюють один одного і забезпечують облік господарських засобів і господарських операцій.