Главная | Обратная связь

Оцінка господарських засобів, калькуляція

Принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття у фінансовій звітності визначається П(с)БО 9 «Запаси».

Запаси – активи, які утримуються для подальшого продажу, знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукта виробництва, утримуються для споживання у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг (ст. 4 П(с)БО 9).

У свою чергу, запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що у майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, повязані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Отже, постає проблема оцінки запасів. В залежності від того, що відбувається з запасами (надходження або вибуття), існують різні види оцінки.

Відповідно до П(С)БО-9 товари надходять на оптову базу, склад, і в торговельні підприємства і утримуються для подальшого їхнього продажу в умовах звичайної господарської діяльності цих підприємств і організацій. Отримані товари зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю (собівартостю). Собівартість товарних запасів, придбаних за плату, складається з наступних фактичних витрат:

- сум, що сплачуються постачальникам і зазначених у супровідних документах (накладних, товарно-транспортних документах і т.ін.) без сум ПДВ, що підлягають включенню в податковий кредит;

- сум ввізного мита у вигляді податку за товари, які завозяться через митний кордон України. При обчисленні мита до уваги приймаються: ціна товарів, витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України; комісійні і брокерські винагороди; вартість об'єктів інтелектуальної власності, оплачена прямо або побічно, як умова ввозу товарів. Мито сплачується до або під час митного огляду товарів. У випадку відстрочення платежу оформляється вексель;

- сум непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству (ПДВ, що сплачується підприємством, яке не є платником ПДВ; єдиний митний збір за митне оформлення товарів; внески до Пенсійного фонду за імпорт тютюнових виробів і ін.);

- транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних із придбанням товарів (вартість їхнього транспортування, навантаження, розвантаження, витрати зі страхування ризиків і ін.)

- інших витрат, пов'язаних із придбанням товарів (ст.9).

Не включаються в первинну вартість товарів відсотки за комерційний кредит та позику, наднормативні втрати (нестачі) товарів, витрати на збут товарів, адміністративні та інші загальногосподарські витрати, які не пов'язані із придбанням товарів і приведенням їх у стан, у якому вони придатні для наступної реалізації або використання в запланованих цілях (ст. 14).

Крім методів оцінки товарів при їхньому надходженні торговельні підприємства використовують методи оцінки вибуття товарів (рис.1).

Перераховані методи оцінки використовують у зв'язку з тим, що ціни на ті самі товари часто міняються і тому необхідно визначити вартість залишку товарів та вартість реалізованих товарів.

Практика зазначених методів оцінки товарів при їхньому вибутті давно використовується у фінансовому обліку закордонних країн. В Україні ці методи оцінки товарів стали застосовуватися з моменту затвердження П(С)БО 9 “Запаси” (ст. 16).

Рис. 1. Методи оцінки вибуття товарів

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів- застосовується звичайно на оптових складах, що торгують дорогими товарами і товарами які мають особливі споживчі властивості. Такі товари враховуються, як правило, поштучно або в обсягах дрібних партій (автомобілі, твори мистецтва, вироби з дорогоцінних металів, верстати, устаткування і т.п.).

Цей метод вимагає відособленого обліку по кожному ідентифікованому товарі на всіх стадіях його руху - від покупки до продажу. Це єдиний метод, при якому відображений у бухгалтерському обліку вартісній потік, повністю відповідає потоку цінностей, що враховуються у натуральних одиницях.

Метод середньозваженої собівартості - припускає списання на собівартість реалізованих товарів їхньої покупної вартості за середньозваженими цінами придбання. Ця ціна розраховується для кожної партії реалізованих товарів за формулою середньозваженої оцінки.

P - середньозважена ціна;

P - ціна конкретного товару;

q - кількість конкретного товару;

q і p - використаються в розрахунку, виходячи із залишку товарів на початок періоду і їхнього надходження за звітний період.

У торгівлі найчастіше цей метод оцінки застосовується на овочесховищах або на оптових базах.