 |
|
Етапи розщеплення вуглеводів
| Відділ травної системи | Процеси перетравлювання |
| Ротова порожнина: | Ферменти: · амілаза слини (клас гідролази) – α-амілаза (птіалін, діастаза); · мальтаза (α-глюкозидаза) – розщеплює мальтозу на дві молекули глюкози. рН = 6,8 – 7,2. |
| Шлунок: | Дія амілази слини триває протягом 20 ‑30хв., поки харчова маса не набуде кислого характеру, інактивація ферменту амілази при рН 1,5 – 2 (оптимум дії рН=6,8 – 7,2). |
| Тонка кишка(основні процеси перетравлювання): | Умови: · слабколужне середовище (рН=7 – 8); · велика кількість ферментів, що виділяються панкреатичним і кишковим соком: α-амілаза, мальтаза, сахараза, лактаза, декстриназа. Фермент декстриназа розщеплює 1,6-зв’язки в молекулах крохмалю і глікогену. Ферменти α-амілаза і декстриназа розщеплюють полісахариди та дисахариди з утворенням мальтози; Фермент сахараза розщеплює сахарозу до глюкози і фруктози; Фермент лактаза розщеплює лактозу до галактози і глюкози; Фермент мальтаза розщеплює мальтозу до глюкози. Процеси перетравлювання здійснюються також на мембранах епітеліальних клітин слизової оболонки (пристінний, або контактний вид перетравлювання). |
| Відділ травної системи | Процеси перетравлювання |
| Нижні відділи тонкої кишки та товста кишка: | Клітковина частково підлягає гідролітичному розщепленню під впливом ферментів (целюлаза, целобіаза) і β-амілази, які продукуються в основному мікроорганізмами в товстій кишці до целобіози і глюкози. Фермент целобіаза розщеплює целобіозу до глюкози. Решта клітковини виводиться з організму. Використання глюкози, що утворилася під час гідролізу клітковини: 1. потрапляє в кров і доставляється до різних органів і тканин організму; 2. для забезпечення процесів життєдіяльності мікрофлори кишечнику (глюкоза розкладається з утворенням карбонових кислот, які всмоктуються в кров, а також СН4, СО2, які виділяються з організму. В організмі людини значна кількість клітковини не розщеплюється, а виводиться з організму. |
Після розщеплення полісахаридів до моносахаридів, вони (в основному у вигляді глюкози) через капіляри кишкових ворсинок потрапляють у кровоносну систему із током крові через ворітну вену доставляються в печінку.
Процеси трансмембранного транспорту моносахаридів відбуваються за участю спеціальних переносників білкової природи. На зовнішній мембрані епітеліальних клітин утворюється комплекс моносахарид - переносник, який доставляється крізь мембрану всередину клітини. Тут комплекс розщеплюється і переносник транспортується у зворотному напрямі, а моносахариди потрапляє в кров’яне русло (енергозалежний процес, каталізатор ‑ аденозинтрифосфатаза активована іонами натрію, каталізує процес розкладу АТФ.). При цьому вивільняється енергія, необхідна для всмоктування моносахаридів.
Певна кількість вуглеводів (4,5 ‑ 6,6 ммоль/л) постійно циркулює в крові та інших рідинах організму. Майже 90% всіх моносахаридів крові припадає на глюкозу (енергетичне джерело організму), також містяться фруктоза, пентози, які виявляють відновні властивості (глутатіон, сечова кислота, креатинін) – „цукор крові”.
Нормальний вміст глюкози в крові складає 80 – 90мг на 100мл крові.
 |
Ä Перетворення глюкози в глікоген – забезпечує інсулін.
Ä Окислення глюкози з виділенням енергії ‑ забезпечує анаеробне та аеробне окислення (цьому процесу сприяє інсулін).
Ä 
Виділення глюкози через нирки – якщо її вміст перевищує 160мг на 100мл крові.
При недостатній кількості інсуліну гальмується процес надходження глюкози з крові до клітин організму, що спричиняє:
þ зростання концентрації глюкози в крові;
þ енергетичний голод клітин.
Організм компенсує нестачу енергії підвищеним розкладом жирних кислот і амінокислот, що спричиняє накопичення кислих кетонових тіл (ацетилоцтова кислота, ацетон, β-гідроксимасляна кислота). Внаслідок чого розвивається ацидоз, що викликає діабетичну кому, інколи з летальним наслідком.
Взаємоперетворення моносахаридів в організмі шляхом фосфорилювання за участю АТФ:
Фруктозо-6-фосфат гексозофосффатізомераза Глюкозо-6-фосфат
Глюкозо-6-фосфат + Н2О глюкозо-6-фосфатаза Глюкоза + Н3РО4
Існують два основні шляхи поповнення вмісту глюкози в організмі:
1. Всмоктування простих сахаридів (глюкози) в тонкій кишці.
2. Розкладання глікогену в печінці.
Фактори, що впливають на вміст цукру в крові:
a Печінка,яка виділяє в кров у середньому 3,5мг глюкози на 1кг маси тіла за 1хв. Виділення глюкози печінкою залежить від вмісту цукру, що потрапляє в печінку з кров’ю. При низькому вмісту цукру в крові печінка виділяє глюкозу в кров, а при високому – захоплює її і використовує для синтезу глікогену.