Короткий термінологічний словник
ПаралінгвГстика(грец. рага — біля, коло, поряд і лінгвістика) — 1) сукупність невербальних засобів спілкування; 2) розділ мовознавства, який вивчає ці засоби. Переповіднйй спосіб— спосіб, який позначає неочевидну дію (інформацію з чужих уст) і може виражати відтінок недовір'я, сумніву, здивування. Синонім: коментатйв. Перлокуція(лат. рег — префікс, що означає посилення, завершення, дію, спрямовану на щось, крізь щось, і англ. Іосиііоп — мовний зворот, вислів) — вплив мовлення на свідомість та поведінку адресата. Перформатйв(лат. регїогто —дію) — висловлення, еквівалентне дії, вчинку. Перформатйвна функція— функція мовлення, яка полягає у виконанні перформативного акту, тобто такого, який рівнозначний здійсненню дії. Див. Перформатйв. Перцептйвна функція фонем(лат. регсерііо — сприймання, пізнавання) — розпізнавальна функція. ПГджини(від спотвореного англ. Ьиз/лезз — справа) — змішані мови зі спрощеною структурою, які використовуються як засіб міжетнічного спілкування. Пізнавальна функція мови —див. Гносеологічна функція мови. Побутовий контекст —див. Ситуативний контекст. Поверхнева структура— спосіб конкретного опису синтаксичної побудови кожного окремого речення з його глибинних структур. Див. Глибинна структура. Поетична функція мови —див. Естетична функція мови. ПолісемГя(грец. роїузетоз — багатозначний) — наявність різних лексичних значень в одному й тому самому слові. Полісинтетичні мови(грец. роїуз — багато і зулМіез/з — поєднання) — мови, в яких різні частини висловлення у вигляді аморфних слів-основ (коренів) об'єднані в єдині складні комплекси, сукупність яких оформляється службовими елементами. Синонім: інкорпоруючі мови. Поняттєві категорії—загальні смислові компоненти, властиві не окремим словам і системам їхніх форм, а широким класам слів, що виражаються в мові різноманітними засобами (прямо чи непрямо, явно чи приховано, лексично, морфологічно або синтаксично). Поняття— форма мислення, в якій відбиваються загальні істотні властивості предметів і явищ об'єктивної дійсності, загальні взаємозв'язки між ними у вигляді цілісної системи ознак. Порівняльно-історйчне мовознавство—лінгвістичний напрям, який досліджує мови для встановлення їхньої спорідненості та вивчення історичного розвитку споріднених мов. Порівняльно-історйчний метод-1- сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей їх розвитку. Синоніми: компаративний метод, лінгвогенетйчний метод. Порбджувальна лінгвГстика—див. ГенеративГзм. ПотенцГйна сема— сема, яка не характеризує позначені словом предмет чи поняття, але може виявлятися у певних ситуаціях. Синонім: ймовірнісна сема. Прагматика (грец. рга£таіік6з — дійовий, чинний) — сфера досліджень у семіотиці й мовознавстві, в якій вивчається функціонування мовних знаків у мовленні; розділ мовознавства, який вивчає комплекс проблем, що стосується мовця, адресата, їх взаємодії в комунікації. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|