Короткий термінологічний словник
Прагматична функція мови— функція, що вказує на ставлення мовця до висловленого. Прагматичний синтаксис— синтаксис, предметом якого є комплекс проблем, пов'язаних з мовцем і адресатом, їх взаємодією у процесі комунікації. Прамо'ва—мова, з діалектів якої виникла група (сім'я) споріднених мов. Прафбрма— вихідна для пізніших утворень мовна форма, реконструйована на основі закономірних відповідників у споріднених мовах. Синонім: архетйп. Предикат(лат. ргаебісаіит — сказане) — конститутивний елемент судження, тобто те, що говориться (стверджується або заперечується) про суб'єкт. Предикатйви(лат. ргаесіісаііуиз — стверджувальний, категоричний) —див. Категорія стану. Предикативність— комплексна синтаксична категорія, яка виражає відношення повідомлюваного до дійсності і формує речення як комунікативну одиницю. Пресупозйція(лат. ргае — попереду і зиррозіііо — припущення, презумпція) — компонент смислу речення, який повинен бути істинним для того, щоб речення не сприймалось як семантично аномальне або недоречне в даному контексті. Приватйвні опозиції фонем— опозиції, в яких один елемент має якусь ознаку, а інший и не має. Прийом відносної хронології— прийом порівняльно-історичного методу, який полягає у встановленні послідовності появи в часі мовних явищ (яке з них виникло раніше, а яке пізніше). Прийом внутрішньої реконструкції— прийом порівняльно-історичного мовознавства відтворення незасвідчених мовних форм шляхом порівняння мовних одиниць всередині однієї мови. Прийом зовнішньої реконструкції— прийом порівняльно-історичного мовознавства відтворення незасвідчених мовних форм на основі порівняння відповідних одиниць споріднених мов. Прийом «слів і речей»— прийом дослідження лексики, за якого історію слова вивчають разом з історією позначуваної словом речі. Прийом тематичних груп— прийом дослідження лексики, за якого слово вивчають у зв'язку з іншими словами, пов'язаними з ним спільною темою. Прийоми внутрішньої інтерпретації— способи вивчення мовних явищ на основі їх системних парадигматичних і синтагматичних зв'язків. Прийоми зовнішньої інтерпретації— способи вивчення мовних явищ за зв'язком з позамовними (соціологічними, логіко-психологіч-ними та ін.) явищами. Прийоми міжрГвневої інтерпретації— способи дослідження мовних явищ, які полягають у тому, що одиниці одного рівня використовують як засіб лінгвістичного аналізу одиниць іншого рівня. Прикладне мовознавство— напрям у мовознавстві, який опрацьовує методи вирішення практичних завдань, пов'язаних із використанням мови. Прилягання— тип синтаксичного зв'язку між словами, який виражається позиційно (порядком слів) або інтонаційно. Принцип конгеніальності(лат. соп — префікс, що означає об'єднання, спільність, сумісність, і §епіиз — дух) — принцип гармонізації творчих можливостей автора і читача. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|