Мова як система і структура. Рівні мови та їх ієрархія.
У науковій літературі Немає чіткої диференціації термінів система і структура! Вперше розмежував ці терміни О. О. Реформатський який запропонував термін система використовувати для позначення системних відношень між одиницями одного рівня мови, а термін структура для визначення системних відношень МІЖ, різними рівнями. Таким ЧИНОМ, за О. О. Реформатським, система — це зв'язок і взаємозалежність по горизонталі, а структура - це вертикальний аспект; система - єдність Однорідних елементів, структура — єдність різнорідних елементів. Уся мова система через структуру. Оригінальним є трактування терміна структура Л. Єльмслевом: «Структура — це автономна сутність із внутрішніми взаємозалежностями». Іншими словами, структура гіпотетична побудова, яка являє собою сітку внутрішніх залежностей, внутрішніх відношень, що характеризують суть мови. Визначення Л. Єльмслева не приймає-переважна більшість мовознавців, бо структуру мови ні в якому разі не можна звести до «чистих відношень». Загальноприйнятою стала інтерпретація понять «системи і «структура* о. С. Мельничука. Мельничук доходить висновку, що система— це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів, а структура це склад і внутрішня організація єдиного цілого. Мовна система не є однорідною, тобто вона має складну структуру, оскільки складається з часткових систем, які називаються рівнями, або ярусами. РІВНІ МОВИ — деякі «ДІЛЯНКИ» мови, підсистеми мовної системи, кожну з яких характеризують сукупність відносно однорідних одиниць і набір правил, які регулюють їх використання і групування в різні класи і підкласи. Розрізняють основні й проміжні рівні. До основних рівнів належать фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний :і синтаксичний. Кожен із рівнів має свою основну одиницю: фонологічний фонему, морфологічний — морфему, лексико-семантичний – лексему, синтаксичний - конструкцію (синтаксему). За роллю в структурі мови виділяють нижчіта вищі рівні. Так, фонологічний рівень належить до нижчого, оскільки фонема одностороння одиниця (не має плану змісту), яка використовується для побудови одиниць вищого рівня — морфем і лексем. Найвищий рівень синтаксичний, бо він обслуговує комунікативні потреби І підпорядковує собі одиниці всіх інших рівнів. Мовні рівні не існують ізольовано Вони взаємопов'язані: саме на стику рівнів виникають проміжні рівні. їх одиниці мають подвійний характер: вони утворюються в одному рівні,, а функціонують як одиниці іншого рівня. До проміжних рівнів належать морфонологічний, словотвірний, фразеологічний. Морфонологічнийрівень виникає на стику фонем і морфем. Морфонологія вивчає чергування голосних та приголосних, наголос і сполучення фонем у складі морфеми і Слова: рука — ручка, села — села Словотвірний рівень є проміжним між морфологічним і лексико-семантичним. Предметом словотвору є творення слів на основі морфем, твірних основ, :словотвірних моделей. Фразеологічний рівень як проміжний виникає на стику лексико-семантичного і синтаксичного, Предметом фразеології с вивчення утворення номінативних одиниць «на основі поєднання двох «та декількох слів (бити байдики, брати участь, Чорне море тощо,). Оригінальну теорію щодо структури, мови - теорію ієрархії рівнів сформулював у 1962 р. французький мовознавець Еміль Бенвеніст. Суть цієї теорії полягає в тому, що мовні одиниці планом вираження спираються на нижчий рівень, а планом змісту належать ДО вищого рівня,- Схематично це можна зобразити щак: Морфема планом вираження спирається на фонему, тобто складається з фонем, але свого змісту набуває лише в складі слова. Наприклад: закінчення -а має значення «називний відмінок, однина, жіночий рід» тільки в складі слова (рук-а, рік- а, сестр-а Фонему також можна визначити лише як складову частину одиниці вищого рівня морфеми. Формою мовної одиниці є її здатність розкладатися на складові елементи нижчого рівня, а значенням здатність бути складовою частиною одиниці вищого рівня. Таке розуміння мовної структури, на думку В. І. Кодухова, допускає тільки один напрям аналізу — від нижчого рівня до вищого, від форми до змісту. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|