Главная | Обратная связь

Парадигматичні відношення

Парадигматичні відношення в лексико-семантичній системі - відношення між словами І групами слів на основі спільності або , протилежності їх значень.

Слова, як і фонеми, морфеми, конструкції, знаходяться між Собою в різних опозиціях "і об'єднуються в різноманітні парадигми.

Найбільшим парадигматичним обєднанням є лексико-семантичне поле. Лексико-семаптичне поле —- це сукупність лексичних одиниць, які об'єднані спіль­ністю змісту і відображають поняттєву, предметну або функ­ціональну подібність позначуваних явищ. Це слова* пов'язані з одним і тим самим фрагментом дійсності.

Лексико-семантичні поля є відносно автономними, бо пов'язані між собою, що засвідчується багатозначними Словами, якірізними, Своїми значеннями входять до різних полів.Лексико-семантичне поле має своє ядро і перифе­рію. У ядрі містяться найважливіші слова, вони пов'я­зані між собою сильними семантичними відношення­ми й утворюють синонімічні, антонімічні і родо-видові групи. На периферії містяться функціонально менш важливі слова, які, як правило, належать і до іншого лексико-семантичного поля.

У межах лексико-семантичного поля виділяють лек- сикдасемантичні групи. Так, скажімо, в темпоральному лексико-семантичцому полі виокремлюють: 1) назви не­точних часових відрізків (час, пора, період, епоха, ера то­що); 2) назви точних часових відрізків (секунда, хвилина, година, доба, тиждень, місяць, рік, століття тощо); 3) назви пір року (весна, літо, осінь, зима); 4) назви частин доби (ранок, південь* вечір, ніч); 5) назви місяців (січень, лютий і т.д.); 6) назви днів тижня (понеділок, вівторок і т.д.).У середині лексико-еемантичних груп виділяють ще тісніше пов'язані семантичні об'єднання (їх назива­ють лексико-семантичними категоріями) — синоні­ми, антоніми, конверсиви, гіпоніми.

Синоніми— слова однієї й тіеаж частини мови, значення яких повністю чи частково збігаються

У мовознавстві існує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні дослідники акцентують на тотожності або подібності значень, інші — на їх повній чи частко­вій взаємозамінності в тексті, треті — на їх оцінно-? стилістичній характеристиці.

За ступенем синонімічності синоніми поділяються на абсолютні, або повні (мовознавство — лінгвістика,) і часткові (друг — товариш, рос. линия — черта, Відповідно до виконуваних функцій синоніми поді­ляються на ідеографічні, або семантичні (гарний — чудовий — чарівний), стилістичні (говорити — глаголати — патякати, )і змішані, або семантико-стилістичні (йти — плес­тися

Серед олів з протилежним значенням антоні­мів— також можна виділити декілька груп, що різ­няться між собою характером протиставлення: 1) анто­німи, які виражають контрарну протилежність, через що між ними можна вставити слово, яке позначає щось середнє/(.молодий — старий, високий низький; між ними можна вставити середнього віку, середньої висоти); 2) антоніми, які виражають доповнювальні, комплементарні відношення. (живий — мертвий, істин­ний — хибний); 3) антоніми, які виражають контра­дикторну протилежність; один із членів, що вжива­ється з заперечним префіксом не-, (.молодий — немолодий); 4) антоніми з векторною протилежністю (входити — виходити, приїжджати — виїжджати, одягатися — роздягатися, вмикати — вимикати)!

Близьким до антонімії є явище конверсії. Лексичні конверсиви — це пари слів, які виражають зворотні відношення.

Якщо до антонімії близьким явищем Є конверсія, то до синонімії — гіпонімія що охоплює родовидові відношення в лексико-семантичній системі. Гіпонімія— це Сукупність семантично однорідних оди­ниць, які належать до одного класу. За характером організації (залежності, мотивації) лексико-семантичних варіантів у багатозначному слові виділяють три основні типи (структури) полісемії: ра­діальну, ланцюжкову і радіально-ланцюжкову.

При радіальній полісемії всі похідні (непрямі) зна­чення походять безпосередньо від одного основного (пря­мого). Так, слово стіл має п'ять значень: 1) «різновид меблів»; 2) «їжа, страви; харчі

При ланцюжковій полісемії кожне наступне значення є похідним від попереднього. Прикметник дозрі­лий, наприклад, має три значення: 1) «який дозрів; доспілий»; 2) «який досягнув повного розвитку»;

Радіально-ланцюжкова полісемія поєднує в собі два названих вище типи, тобто паралельну підпоряд­кованість і послідовну залежність. Наприклад, у Сло­ві зерно виділяють п'ять значень: 1) «насіння рос­лин» (конопляне зерно, кава в зернах); 2) «дрібний плід хлібних злаків» (торгувати зерном, зібрати, хліб до зерна);