 |
|
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА МІФІВ
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………..6
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА МІФІВ……………………………………..10
1.1. Особливості дослідження формування стереотипу та міфу в політичній свідомості та підсвідомому………………………………………………………10
1.2. Емоційна складова та символьна система процесу сприйняття як спільне між стереотипом та міфом…………………………………………………………20
1.3. Методика незакінчених речень Дж. Сакса як метод дослідження політичних стереотипів……………………………………………………………26
РОЗДІЛ ІІ. ПОЛІТИЧНІ СТЕРЕОТИПИ ТА МІФИ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ…………………………………………………….36
2.1. Особливості прояву політичних стереотипів та міфів середнього класу Житомирської області………………………………………………………….36
2.2. Специфіка впливу стереотипів та міфів на політичну свідомість середнього класу Житомирської області………………………………………………………43
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………51
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………. 56
ВСТУП
Зростання ролі політичної культури – закономірний процес, особливо для суспільств, які знаходяться у перехідному стані. Для українського суспільства пріоритетним є формування демократичної політичної культури. Саме через це факторам, які можуть на неї впливати, приділяється значна увага серед зарубіжних та українських дослідників. Зокрема, предметом дискусій виступають уявлення громадян щодо політичного життя. Уявлення в даному випадку відображаються широким спектром політичних стереотипів, а також міфів, прояв яких слугує індикатором стану громадської думки загалом.
Громадська думка в свою чергу репрезентує позиції та політичні орієнтації громадянського суспільства. Його соціальною основою є середній клас. Саме цей прошарок розглядається науковцями як необхідна умова для підтримання стабільності, запобігання поляризації та протистояння між «багатим» та «бідним» населенням. Фактично, середній клас забезпечує нормальне функціонування політичної системи та відіграє роль носія демократії. На його прикладі досліджують моральні стандарти та політичні свободи громадян.
Зважаючи на такі виключні особливості середнього класу, вкрай важливо досліджувати показники політичної культури саме цього прошарку та вчасно реагувати на будь-які негативні результати. На це можуть вплинути численні маніпулятивні методики, які широко використовуються у політичних та соціальних комунікаціях.
Саме тому ми зосередили свою увагу на дослідженні політичної свідомості як однієї з найголовніших складових політичної культури. Таким чином, досліджуючи політичні міфи та стереотипи, як елементи свідомості, можна запобігти зловживанню ними у приватних інтересах окремих політичних акторів.
Зважаючи на те, що дослідження такого плану є затратним з точки зору ресурсів та часу, слід спочатку приділити увагу регіональним особливостям прояву політичних стереотипів та міфів. Для проведення дослідження нами було обрано Житомирську область як таку, що знаходиться на перетині між західною та східною частинами України, та яка є своєрідним осередком українських політичних цінностей.
Постановка проблеми дослідження.Проблему дослідження можна сформулювати у вигляді запитання. Вона виглядатиме так: які саме політичні стереотипи та міфи переважають у свідомості середнього класу Житомирської області?
Характеристика стану дослідження проблеми.Явища, досліджувані нами у роботи, у свій час вивчали такі дослідники як М. Анохін, Р. Барт, К. Брелі, Д. Видрін, М. Дженнінгс, Е. Касірер, Д. Катц, Г. Кертман, А. Кольєв, У. Ліппман, Р. Ніємі, М. Паренті, Дж. Сакс, О. Соловйов, А. Тешфел, К. Флада, А. Цуладзе тощо. Однак, усі вони зосереджували свою увагу лише на теоретичних аспектах політичної свідомості. Часто дослідження, які зустрічались нам, були лише описовими. Застосовувались теоретичні методи: узагальнення, пояснення, класифікація, матеріал був систематизований. Набагато менше науковців вдавались до емпіричних методів. Поняття «політичний міф» емпіричним шляхом досліджували, лише прив’язуючи його до маніпулятивних методик. Взаємодія політичного стереотипу та політичного міфу досліджена лише частково.
Елементи політичної свідомості, як бачимо, часто стають предметом обговорень, але рідше можна зустріти дослідження, яке оперувало б не лише фактами, але і кількісним емпіричним матеріалом та його аналізом. Це робить дослідження політичної свідомості напрямом, який доцільно вивчати, застосовуючи не лише класичні методи політичної науки, але і запозичуючи дослідницький інструментарій інших наук.
Мета та завдання.Мета роботи – визначити особливості політичних стереотипів та міфів, які переважають у свідомості середнього класу Житомирської області.
Дослідницькими завданнями роботи є:
1. Дослідити вплив емоційного компонента на зв’язок між політичними міфами та стереотипами;
2. Виявити політичні стереотипи та міфи у свідомості середнього класу Житомирської області;
3. Простежити вплив досліджених явищ на політичну свідомість середнього класу.
Предмет та об’єкт дослідження.Об’єктом дослідження є політична свідомість середнього класу Житомирської області.
Предметом дослідження є політичні стереотипи середнього класу Житомирської області.
Методи дослідження.У роботі використаний метод незакінчених речень Дж. Сакса. Респонденти дають відповіді на відкриті запитання анкети шляхом довільного закінчення речень, відповідно до своїх політичних орієнтацій та вподобань.
Кожне окреме речення містить посилання на одну з категорій політичного процесу. Завдяки визначенню рівня емоційності висловлювань респондента шляхом індивідуального оцінювання (у межах від -2 до +2 балів в залежності від емоційного забарвлення речення) кожного з них, можна кількісно обрахувати кожну категорію. Це дає змогу встановити зв’язок між наявними стереотипами та міфами, які проявляються в процесі їх формування.
Окрім цього, у ході дослідження також використаний метод опитування, метод контент-аналізу для підрахунку окремих мовних елементів у відповідях респондентів та статистичний метод для надання кількісних характеристик масиву відповідей.
Характеристика джерельної бази.Джерелом для дослідження є результати проведеного опитування шляхом методу інтерв’ювання серед жителів Житомирській області, яких можна віднести до середнього класу.
Також для порівняння були використані схожі за змістом дослідження німецьких науковців в інших регіонах України.
Обґрунтування хронологічних та географічних меж дослідження.Дослідження проводилось у період з 21 березня по 21 квітня 2014 року, географічними межами виступала Житомирська область України, від кількості населених пунктів якої було вибрано: 1 обласний центр, 9 районних центрів, 5 міст районного значення, та 5 сіл та селищ міського типу. Вибірка включає 385 респондентів. Розподіл кількості анкет по населених пунктах проводився за квотою Хейра.
Структура роботи.Робота складається зі вступу, двох розділів, п’ятьох підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА МІФІВ