 |
|
Способи подолання кризи громадянами України
У межах даного підрозділу розглядаються матеріали газети «День», присвячені заходам, до яких вдаються пересічні українці, аби вижити під час кризи. Так, у статті Наталії Білоусової «Наввипередки в економії» наводяться результати соціологічного опитування, проведеного компанією Research & Branding Group, згідно з яким 67% українців стали серйозно заощаджувати, а під «скорочення» потрапили витрати на продукти харчування (56%), на одяг і взуття (56%), на дозвілля та розваги (43%), на відпустку, на зв’язок, на велику та дрібну побутову техніку [14, 5].
Широко розкривається тема економії і в статті Тетяни Мамалиги «Мистецтво економити», в якій автор наводить не лише способи економії, популярні серед українців, але й пояснює причину їхньої популярності. Журналістка наголошує на зменшенні частки великих покупок, таких, як машини, квартири, техніка, причиною чого стало зменшення доступності кредитів. Зазначається також, що українці наразі менш схильні до імпульсних покупок, а тому стали менше брати до магазинів дітей, через примхи яких і робиться більша часина таких покупок. Способами економії стали також: відкриття комісійних магазинів, щоправда спеціалізованих, в яких продаються орендовані або вінтажні речі (як зазначає автор, «такий собі спосіб зекономити для заможних людей »); здійснення покупок в мережі Інтернет та обмін товарами.
Розмірковує автор і щодо можливості зміни споживацьких настроїв українців через економічну кризу. Зазначимо, що думки експертів з цього приводу кардинально різняться. Це є характерною рисою для газети і свідчить про те, що журналісти намагаються висвітлювати наявну ситуацію з різних сторін.
Так, на думку керівника відділу досліджень ринків послуг маркетингової компанії «GFK-Ukraine» Гліба Вишлінського, криза не мала настільки серйозного психологічного ефекту, щоб повністю зруйнувати докризову модель поведінки українця. На противагу цій думці, керівник програми «Соціальна економіка» Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода висловився наступним чином: «Економічна криза підштовхнула українців до перегляду своєї системи цінностей. Більшої ваги почали набувати традиційні цінності, зокрема родина, релігія, суспільні традиції… Тому є надія на те, що, коли економічне зростання відновиться, а в людей знову з’явиться можливість витрачати кошти для свого задоволення, то суспільство буде витрачати їх по-іншому» [41, 5].
Способи економії пересічних громадян легко порівняти зі способами економії пересічних підприємців, які також наводяться у виданні. Так, у статті «Нема коштів – буде бартер» Олексій Савицький зазначає, що за відсутності готівки бартер знову став актуальним, оскільки дав можливість вберегти підприємства від простою, а для створення потрібної інфраструктури в Україні навіть було відкрито електронну біржу для проведення операцій з обміну товарів і послуг між компаніями за світовими стандартами. Автор наводить протилежні думки експертів, одні з яких вважають, що бартер справді може врятувати становище на українському ринку, інші, серед яких економіст Борис Кушнірук, заявляють: «Переходити на бартер – це фактично прирівнювати одного барана до п’яти мішків сіна. Це не серйозно… Насправді бартер є як відображенням нестачі обігових коштів, так і ухилянням від сплати податків. З економічної точки зору це негатив…» [56, 5].
На жаль, серед способів економії підприємств Наталія Білоусова відзначає й економію на якості. У статті «Екстремальна економія» наводиться коментар голови Держспоживстандарту України Лариси Лосюк про те, що в 2008 році вдалося вилучити недоброякісної продукції на суму понад 103 мільйони гривень, що становить 27,9% всієї продукції. При цьому експерт пояснює, що дані цифри не є остаточними, оскільки через брак коштів установі не вдалося охопити весь ринок продукції і що реальна цифра неякісних товарів є набагато більшою [9, 5].
Розглянувши публікації даного підрозділу, можна зробити висновок про цікавість та користь матеріалів прагматичного характеру та їхню максимальну близькість для читача. Втім, саме коло питань, окреслених у поданому підрозділі, бажано було висвітлювати глибше, більш детально зупинившись на способах економії для населення.