Главная | Обратная связь

Ефективно використовувати простір складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність (пропускну спроможність) складу.

Використовувати універсальне обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних засобів.

Мінімізувати маршрути внутріскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних затрат та зростання пропускної спроможності складу.

Здійснювати уніфікацію партій відвантажень.

Максимально використовувати можливості інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформацією.

Слід зазначити, що вибір раціональної системи логістики складування в ланцюгу постачань підприємства повинен здійснюватись в наступній послідовності:

Визначення місця складу у логістичному ланцюгу постачань.

Виділення функцій складу у логістичному ланцюгу постачань.

Визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи.

Вибір елементів кожної складської субсистеми.

Створення комбінацій обраних елементів усіх субсистем.

Здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих.

Проведення оцінки кожного конкурентоспроможного варіанту.

Здійснення альтернативного вибору раціонального варіанту.

Система складування передбачає оптимальне розміщення товару на складі та раціональне управління його залишками. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (вхідні та вихідні) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками.

Усвідомлюючи рівень капіталовкладень, що представлені в ланцюгу постачань, важливо, щоб управління залишками товарів в процесі руху як по «безстиковій трубі» здійснювалась раціонально та ефективно. Маючи точну інформацію про асортимент, кількість та місцезнаходження залишків товарів у постачальників та покупців, можна здійснювати прямі поставки від постачальників покупцям.

Запитання до аудиторії: Які, на Вашу думку, можливі реакції покупця на відсутність товару?

Розглянемо можливі реакції споживачів на відсутність товару:

· споживач А – замовляє на потрібний товар та очікує його;

· споживач Б – прийде за товаром наступного разу;

· споживач В – просить зателефонувати йому, коли товар з’явиться;

· споживач Г – купує дорожчий товар-замінник;

· споживач Д – купує дешевший товар-замінник;

· споживач Е – покидає торговельну точку та йде до конкурента.

Проаналізуємо ситуації. У випадках А і Б продаж товару відкладено, а тому втрати прибутку немає (бо не було витрат на закупівлю). Випадок В – невизначена ситуація (чи вернеться покупець, чи ні). Випадок Г – сприятливий для продавця, бо купується та сама якість (на думку самого споживача) за більшу ціну. Проте, випадок Д аж ніяк не сприятливий для продавця. Якщо споживач «відкриє» для себе, що можна купити «ту саму якість», але за нижчу ціну, то тут продавець програє. Важче за все оцінити ситеацію зі споживачем Е. Тут невідомо: чи втрачений споживач чи це лише відтерміновано продаж? Якщо споживач втрачений для даного товару, то «яку кругленьку суму» потрібно закласти в бюджет для залучення нового споживача. Тому сучасна політика управління тованими залишками побудована на тому, що споживачі завжди надають переваг мати найменшеможливі залишки, надіючись на їх швидке та своєчасне поповнення. А це виходить лише з надійними партнерами.

В логістичному ланцюгу постачань застосовують наступні основні моделі управління залишками: