МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ 8
Управління організаційними змінами складний процес. Зміни, що плануються можуть не досягти мети або результат буде суттєво відрізнятися від початкового запланованого ефекту. В такому разі спроби організаційної адаптивності та зміни індивідуальної поведінки повинні супроводжуватися з боку менеджерів розумінням природи змін і чітких методів їх проведення. Потрібно пам’ятати, що кожний як з традиційних, так і з сучасних методів управління змінами буде ефективним лише при певних специфічних умовах. Традиційні методи управління змінами тісно пов’язані з системним підходом до управління організацією через шість взаємопов’язаних змінних, які завжди повинні бути у центрі проведення організаційних змін: люди, культура, задачі, технології, структура і стратегія. Тож, до традиційних методів управління змінами відносяться три основні групи: методи, орієнтовані на людей і культуру; методи орієнтовані на задачі і технології та методи, орієнтовані на структуру та стратегію. Методи, орієнтовані на людей і культуру розраховані на активне залучення і участь у них більшості персоналу організації. В разу успіху ці методи покращують індивідуальні та групові процеси при вирішенні проблем та прийнятті рішень, у комунікаційному процесі та у відношенні до роботи. Зміни організаційної культури впливають на рівень сприйняття цінностей, очікувань, ставлення та поведінку персоналу. Слід пам’ятати, що будь-які організаційні зміни так чи інакше зачіпають елементи організаційної культури. До групи цих методів відносяться: обговорення результатів організаційного діагнозу; «побудови команди» або групова робота; консультування по процесу; якості життя на роботі; « високі зобов’язання – високі результати». Методи, орієнтовані на задачі і технології концентруються на проведенні змін безпосередньо в роботі працівників та їх груп. У зв’язку з цим основна увага приділяється технологічним процесам та інструментарію, що використовується для виконання певних завдань. Методи цієї групи складаються з: проектування роботи; соціотехнічна система; гуртки якості; реінжиніринг бізнес-процесів; загальне управління якістю. Методи, орієнтовані на структуру та стратегію. Програми змін, що охоплюють всю організацію, часто пов’язані зі змінами в організаційній структурі та стратегії і, відповідно, в культурі. Зміни в структурі передбачають перестановки в посадах або ролях, переорієнтацію в зв’язках між ними, а також між робочими групами та структурними підрозділами. Зміни в стратегії включають в себе перегляд місії та цілей організації та стратегії, що дозволить досягти нової мети. В таблиці 16 представлено порівняння впливу даних методів на системні змінні: Таблиця 16 Порівняння впливу методу, орієнтованого на структуру та стратегію на системні змінні
До сучасних методів управління змінами відносяться аутсорсинг, бенчмаркінг, даунсайзинг, реінжиніринг бізнес-процесів та тотальне управління якістю. Досвід використання аутсорсингу є ефективним, широко поширеним і достатньо популярним за висновками відомих фахівціф та практиків ринку. Аутсорсинг широко використовується в практичній діяльності підприємств країн з розвинутою економікою (прикладами можуть бути такі компанії як Dell, Nike, Ford, Compaq, General Motors, Chryster), також застосовують в каїнах, де ринкові відносини щойно сформовані і розвиваються. Слід також відзначити, що в науковій літературі зустрічається ряд термінів, аналогічних аутсорсингу: shrinking – скорочення, стискання організації; downsizing – зменшення організації; spin off – виділення одиниць бізнесу; екстерналізація – передача контролю за виконання якої-небудь функції компанії, яка спеціалізується в даній сфері. Можливості аутсорсингу як і сфера його застосування досить широкі. Проте сама ідея залучення зовнішніх ресурсів не є новою. Екстерналізація функцій стороннім виконавцем існує багато років, і виправдано вважається логічним продовженням принципів, закладених в ідеї розподілу праці. Важливою відмінністю аутсорсингу від інших видів міжфірмових стосунків є його стратегічний характер. Нова методологія направлена на коріннє перетворення, трансформацію бізнес-системи організації на основі глибокого і всебічного аналізу її функціонування. Ретельні попередні розрахунки доцільності застосування аутсорсингу, безперервний контроль і оцінка поточної реалізації аутсорсинг-проектів характеризують процес впровадження аутсорсингу як планового, стратегічного рішення компанії. Реалізація аутсорсинг-проектів сприяє довгостроковій підтримці економічної стійкості, конкурентоспроможності і ефективному розвитку компанії. Застосування аутсорсингу допускає реструктуризацію внутрішньо-корпоративних процесів. Характерною особливістю, а також безперечною перевагою аутсорсингу, є можливість передачі аутсорсеру не тільки повноважень, але й ризиків та відповідальності за виконання доручених функцій. Бенчмаркінг в тому вигляді, в якому він відомий нам сьогодні, був розроблений в США в сімдесятих роках, але його основні концепції були відомі значно раніше. Дослідження наукових методів організації праці проводив ще Фредерік Тейлор в кінці дев'ятнадцятого століття. Вони також можуть вважатися основами концепції бенчмаркінгу. Сам термін «бенчмаркинг» відбувся від англійського слова benchmark («початок відліку», «карб»). У найбільш загальному сенсі benchmark — це щось, що володіє певною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як еталон при порівнянні з іншими предметами. Бенчмаркінг є систематичною діяльністю, направленою на пошук, оцінку і навчання на кращих прикладах ведення бізнесу. Застосування бенчмаркінгу полягає в чотирьох послідовних діях: розуміння деталей власних бізнес-процесів, аналіз бізнес-процесів інших компаній, порівняння результатів своїх процесів з результатами аналізованих компаній та впровадження необхідних змін для скорочення розриву. Метою бенчмаркінгу є знаходження бізнесу, у якому справи йдуть краще, ніж у вас. Але цього недостатньо: після знаходження кращого способу управління і ведення справ, ви як і раніше повинні будете самостійно знайти відповідь на питання «як зробити це краще?». Бенчмаркінговий підхід дасть організації можливість запозичити кращий досвід інших компаній, уникаючи «винаходу колеса». Культура підприємницької діяльності в організації буде орієнтована на такі цінності, як здатність робітників до навчання, підвищення власного потенціалу, що, у свою чергу, слугує поштовхом для розвитку організації. У підсумку компанія зможе зміцнити свою конкурентну позицію, а також досягти підвищення ступеня задоволеності покупців.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|