Главная | Обратная связь

УСВІДОМЛЕНЕ БАТЬКІВСТВО

Особливості розвитку дитини у пренатальний та перинатальний періоди (від запліднення до 10 дня життя)

Пренатальний період (внутрішньоутробний)

Розвиток чуттєвої й нервової системи дитини до народження відбувається надзвичайно інтенсивно. Основні структури мозку закладаються на 5-му тижні розвитку, на 6-8 тижнях відбувається утворення центральної нервової системи. З 6-го тижня вже функціонує вестибулярний апарат, з 8^-го – центральна нервова система, з'являється чутливість шкіри; з 9^го – розвиваються смакові бруньки на язиці, до 12^-го тижня з’являються безумовні рефлекси утримання, до 13^-го - смоктальний.

Найперше, чим чує дитина - це її кісткова система. Малюк чує звук материнського голосу внутрішньоутробно, а у 20 тижнів він реагує уже на зовнішні шуми і звуки, що оточують його маму: шум струму крові, звуки серцебиття, живий голос матері; емоційно і рухом реагує на модуляції її голосу. Вухо – перший орган чуття, що формується у дитини. Вплив його поширюється на всю нервову систему.

Ще до народження малюкам властиві різноманітні відчуття. Всі м'язи обличчя для вираження різних емоцій формуються в період з 15 по 18 тижні. Мімічні рухи з’являються з чотирьох місяців.

Зі зміною психоемоційного стану вагітної в її кров викидаються ті чи ті біологічно активні речовини. Малюк реагує на настрій матері, якщо його клітини відчувають зміни у складі крові. Радість, хвилювання, страх чи тривога впливають на ритм серцебиття, кровообіг і обмін речовин малюка: якщо мати радіє, кров розносить гормони радості ендорфіни, в разі смутку і тривоги - гормони стресу катехоламіни. Гормональна система дитини відразу ж реагує у відповідь – вона проживає свою школу чуттів та емоцій, відчуття безпеки чи небезпеки.

У період перебування в животі у матері малюк з п’ятого місяця емоційно і рухом реагує на модуляції голосу матері і звуки із зовнішнього середовища, приймає велику кількість інформації та стимулів із-зовні, а не тільки через гормони, що виробляються її організмом під впливом певного емоційного стану.

На шостому-сьомому місяцях дитина не тільки добре чує, але і диференціює внутрішні звуки: для неї далеко не байдуже, схвильовано чи спокійно б'ється серце матері, сумно чи весело звучить її голос, рівно чи переривчасто вона дихає. Якщо мати хвилюється, у неї стривожено б'ється серце, збивається ритм дихання, малюк затихає, немов би в передчутті небезпеки. Цей зв'язок - характер звука і відповідний до нього емоційний і фізіологічний стан закріплюється і залишається в пам'яті малюка і після народження.

Основні завдання

У період вагітності жінка потребує особливої уваги від рідних, друзів, колег по роботі та систематичного контролю за станом здоров’я з боку лікарів. Поряд з цим, не менш важливим є її відповідальне ставлення до своєї майбутньої місії – бути матір’ю. Зважаючи на це, постає низка важливих завдань, вирішення яких залежить

від найближчого оточення:

-створювати сприятливі умови для збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального, душевного здоров’я вагітної жінки і дитини, повноцінного проживання ними цього періоду життя;

- забезпечувати належний режим дня вагітної жінки - чергування необхідного відпочинку (сон) та активних видів діяльності (прогулянка на свіжому повітрі); раціонально збалансоване харчування;

- слідкувати за тим, щоб вагітна жінка систематично відвідувала лікаря, дотримувалася його порад;

- забезпечувати психологічний комфорт та відповідну емоційну підтримку, створювати атмосферу радісного очікування в народженні дитини;

- заохочувати майбутню маму до занять творчістю (малювання, ліплення, складання віршів, співи, театральна гра та ін.);

- налагоджувати тісний взаємозв’язок жінки із ще ненародженою дитиною через емоційне спілкування;

- збагачувати уявлення вагітної жінки про особливості перебігу внутрішньоутробного періоду, його значення для розвитку всіх функцій організму дитини;

- збагачувати знання майбутньої матері про процес пологів, важливе значення спільних зусиль породіллі і дитини задля досягнення успіху;

- навчити правил догляду за новонародженим - його годування,одягання, купання;

- ознайомлювати з орієнтовними ритмами життя новонародженого (чергування часу спання та активності, кількості годувань);

- сприяти формуванню оптимістичного світосприйняття, почуття впевненості у власних силах майбутньої мами і силах своєї дитини;

майбутніх мам:

- дотримуватися здорового способу життя, уникати різних негативних чинників впливу на розвиток дитини (алкоголь, паління, хімікати, радіація тощо) у внутрішньоутробному періоді;

- намагатися свідомо ставитися до свого теперішнього особливого стану і місії – материнства взагалі, розуміти високий рівень відповідальності за життя дитини і наявність тісного взаємозв’язку з нею;

- вчитися підпорядковувати свої бажання потребам організму дитини, цікавим і корисним для нього заняттям (плавання в басейні, вживання здорової їжі);

- вчитися відчувати поведінку дитини в утробі, визначати її настрій, час активності і спокою;

- постійно спілкуватися з дитиною на основі встановлення міцних емоційних і тактильних контактів;

- намагатися збагачувати враження дитини від прослуховування музики, занять танцями, відвідування музеїв, споглядання краси в природі тощо;

- виховувати у своїй душі почуття ніжності, любові до дитини.