 |
|
Показники сенсорно-пізнавального розвитку
- виявляє зацікавленість до предметного довкілля; розглядає яскраві предмети різної форми та величини; обстежує їх зором, дотиком;
- впізнає у довкіллі геометричні форми (круг, квадрат), розрізняє розмір (великий, маленький), кольори (червоний, зелений , жовтий, синій);
- порівнює і групує предмети за формою, розміром, кольором (до 3);
- за допомогою органів чуття відчуває запах (приємний, неприємний), смак (солодкий, гіркий), дотикові властивості (холодний, теплий); розрізняє різні слухові подразники (голос мами, музична мелодія, шум машини);
- полюбляє збирати пірамідки, мотрійки, кубики, кільця; розбирати і збирати іграшки – вкладки; відкривати і закривати коробочки, баночки; багаторазово повторювати дії на переливання, пересипання, перебирання речовин;
- використовує знайомі іграшки, предмети - замінники у процесі своєї діяльності; за допомогою дорослого робить прості будівлі із кубиків, цеглинок;
- виявляє інтерес до об’єктів та явищ природи; із задоволенням спостерігає за сонцем, станом неба, тваринами, деревами, квітами, рибками в акваріумі;
- за допомогою дорослого розрізняє пори року та їх відмінні ознаки (літо – тепло, сяє сонечко; зима – холодно, багато снігу тощо);
- із задоволенням грається з піском, водою, снігом, використовує при цьому допоміжне обладнання - формочки, лопатки, відерця, лійки;
- за нагадуванням дорослого дотримується елементарних правил поведінки у природі (не рве листя, не лякає птахів);
- розрізняє основні предмети одягу, посуду, побуту, намагається використовувати їх за призначенням (шапку – одягає на голову, із тарілки – їсть, на стільчику – сидить тощо);
- впізнає окремі трудові дії дорослих і дітей (миє посуд, прибирає іграшки, миє підлогу), наслідує їм у своїй діяльності; розрізняє прості знаряддя праці (мітла, лопата);
- із зацікавленістю спостерігає за транспортом, будівлями, діями людей; помічає різницю між ними (машини – великі, маленькі, різних кольорів; будівлі – високі, низькі; люди – граються, розмовляють тощо).
Поради батькам
- збагачуйте та насичуйте предметний світ дитини якісними розвивальними іграшками (кольорові втулки, пластикові пазли, пірамідки, шнурівки та ін.), виготовленими із безпечних матеріалів. Звертайте увагу на міцність кріплень, слідкуйте, щоб дитина не потягнула до рота занадто дрібних деталей;
- в процесі ігор викликайте позитивні емоції, радійте успіхам дитини, при потребі надавайте можливість виконувати дії багато разів;
- вчіть обстежувати предмети (обіймати їх двома руками, обводити пальцем, то однієї то другої руки), маніпулювати ними (котити, перекладати із руки в руку, підкидати, ховати в коробку);
- надавайте можливість гратися із звичайними побутовими предметами (добір кришок для каструль різного розміру), водою (переливання із однієї ємності в іншу);
- у повсякденні багаторазово називайте різні властивості предметів, якими вони маніпулюють (форму, розмір, колір);
- розглядайте разом з дитиною книжки, акцентуйте увагу на зображенні знайомих предметів, тварин, рослин;
- під час прогулянок спостерігайте за об’єктами і явищами природи, звертайте увагу на їх красу і неповторність, зміни, що відбувають з ними у різні пори року;
- по можливості знайомте дитину із тваринним і рослинним світом найближчого оточення, гуляйте у лісі, парку, на лузі, біля водойми;
- залучайте дитину до ігор з піском, снігом, камінням, різним природним матеріалом (шишки, жолуді, опале осіннє листя);
- пояснюйте правила поведінки у природі, будьте для дитини взірцем, залучайте її до допомоги («я посаджу у землю насінину, а ти будеш його поливати зі свого відерця, і виросте велике дерево», «давай разом погодуємо горобчиків, вони нам подякують за пригощання»);
- звертайте увагу дитини на різні види транспорту (машина, автобус, літак), будівлі (рідний дім, магазин), пояснюйте їх призначення;
- на власному прикладі показуйте послідовність виконання певних дій (одягання, роздягання, прийому їжі); залучайте дитину до їх наслідування;
- поважайте вибір дитини займатися певним видом діяльності.
Ø Емоційно-соціальний розвиток
Вікові особливості
На другому році життя закладається підґрунтя подальшого емоційно - соціального розвитку особистості.
Емоції дітей другого року життя здебільшого пов'язані з предметною діяльністю, її успішністю чи неуспішністю. Інтерес до об'єкта в сполученні з невмінням діяти викликає у дитини невдоволення, гнів, засмучення. Негативні реакції дитини свідчать про те, що спосіб її дії з предметами ще не сформований.
Дитина цього віку надзвичайно емоційна. Якщо вона не хворіє, не голодна, якщо з нею ласкаво спілкуються дорослі, якщо є предмети, з якими вона може різноманітно діяти, дитина життєрадісна, бадьора, активна. Водночас у неї легко можуть виникати короткочасні негативні емоційні стани як наслідок недостатньої уваги дорослих до дитини. Найбільше задоволення й радість відчуває дитина від спілкування з дорослим. Залишений на тривалий час без спілкування з дорослим малюк стає млявим, не цікавиться іграшками. Поведінка дитини, її дії, стійкість уваги, залежить від того, чи подобається їй щось, чи не подобається.
Дитина 2-го року характеризується мінливістю емоційного стану: незначні події можуть призвести до плачу і навпаки, ще не висохли сльози від образи – дитина вже весело посміхається. Їй притаманна висока навіюваність та тонка диференціація емоцій – дитина не розуміє слів, але добре відчуває, люблять її, чи ні. Усі плачуть – і вона так само може заплакати, легко піддається емоційному навіюванню.
Дитина потребує особистісного позитивно забарвленого спілкування. Активність її підвищується навіть від звернених до неї лагідних слів дорослого. У дитини наявна прихильність до тих, хто з нею доброзичливо і привітно спілкується. Вона важко переживає вимушене припинення таких теплих стосунків, наприклад, при переході до іншого дошкільного закладу. Дитина рано виявляє самостійність, відштовхує руку матері, вимагаючи ложку, щоб їсти самій.
Явища, предмети довколишнього світу викликають зацікавленість дитини, стимулюють до запитання, що засвідчує розвиток орієнтовно-пізнавальної діяльності.
Діти добре орієнтуються в найближчому оточенні (впізнають свою маму серед інших, які прийшли у дитячий садок).
Змінюється характер спілкування дитини з дорослим, воно стає мовленнєвим, ситуативно-особистісним.
У дитини спостерігаються перші прояви самосвідомості: відособлення себе від оточуючих: вона вимагає поваги до своїх бажань, уподобань, проявляє впертість, незгоду, неслухняність, радість внаслідок успішних і засмучення внаслідок невдалих дій. Активізується предметно-маніпулятивна діяльність.
У процесі спілкування з дорослими і дітьми дитина навчається розуміти іншу людину. З 1,5 р. виникає прагнення втішити засмучену людину, емоційний відгук на її переживання. Водночас емоційна нестабільність дитини подекуди заважає встановленню позитивних контактів з однолітками. До 2-х років майже всі діти набувають здатності встановлювати контакти один з одним. Виникає елементарне – емоційно-практичне спілкування з однолітками.
Дитина прагне до співучасті в розвагах і забавах з іншими однолітками: вони разом сміються, бігають, кричать. Змінюються і взаємини між дітьми, створюються емоційно-ігрові відносини – загравання, інтерес до дій один з одним, співчуття.
Зростає рівень самостійності дитини: дитина, починає робити те, що привертає її інтерес і до чого в неї є бажання (сама знаходить собі іграшки, предмети, діє ними). З’являються зачатки довільної поведінки, якщо дитині в чомусь відмовляють, вона наполягає більше активно, аніж у період немовляти.
Основні завдання