ДИТИНА-НЕМОВЛЯ (ВІД 10 ДНІВ ДО 1 РОКУ)
Процес розвитку дитини першого року життя можна схарактеризувати як період сенсомоторного розвитку інтелекту (від народження до 2-х років) і орально-сенсорний, психосоціальний розвиток особистості. З врахуванням цього сформовані основні завдання раннього розвитку дитини преддошкільного періоду.
Розвиток дитини від 10 днів до 3-х місяців Вікові особливості Цей віковий період характеризується швидкими темпами сенсомоторного розвитку дитини: розвивається мозок (збільшується його вага на 30 г. щомісячно) та його пластичність. Після народження впродовж місяця у дитини наявні кілька безумовних рефлексів; харчовий (ссальні рухи), зоровий (зрачковий), рефлекс Бабинського (на подразнення підошви реагують пальці ноги); рефлекс хапання. На основі цих рефлексів досить рано утворюються нові умовні рефлекси. Відбувається розвиток аналізаторів, що сприяє розвитку орієнтації дитини в навколишньому середовищі. Основні завдання Моторний розвиток - розвивати загальну рухову активність дитини під час неспання, у процесі взаємодії з дорослим; - сприяти зосередженню дитини на власній активності, фіксуючи і простежуючи свої власні рухи; - навчати первинних рухових навичок, доводячи їх до автоматизму. Психосоціальний розвиток - сприяти формуванню довіри до найближчого оточення людей, особливо до батьків; - стимулювати формування зорового, слухового зосередження; - розширювати досвід емоційного реагування на звукову, слухову, тактильну інформацію; - сприяти пізнанню і адекватному реагуванню на появу близьких людей (прояв «комплексу пожвавлення»). Розвиток передмовленнєвих голосових реакцій Вікові особливості Розвиток мовлення дітей раннього віку поділяють на два періоди: підготовчий (від народження до 1,5-2 років) та період активного мовленнєвого розвитку (від 1,5-2 до 3 років). Перший рік життя належить до підготовчого періоду, впродовж якого на кожному місяці в розвитку мовленнєвого апарату з’являються певні досягнення, які потрібно підтримувати і розвивати. Першій місяць (10 днів – 1 місяць): - у процесі емоційного спілкування дитини з дорослими (провідної діяльності) викликати першу емоційну реакцію на голос дорослого – посмішку у відповідь на розмову дорослого. Один-два місяці: - у процесі емоційного спілкування дорослого з дитиною викликати зорове зосередження на обличчі і розмові дорослого; - на кінець місяця навчити прислуховуватися до голосу чи предмета, що звучить; викликати посмішку у відповідь на розмову та перші звукові передмовленнєві комплекси – агукання (агу – агу – агу), стимулювати їх багато разове повторення; - стимулювати прояви мовленнєвих реакцій у дитини не тільки на руках, а й у ліжку (чи манежі); - у відповідь на ніжні ласкаві слова дорослого викликати перші короткі звуки (г, кх,к,мг,бг), здебільшого поєднання гортанних і губних; - розвивати вміння уважно вдивлятися в обличчя дорослого, який розмовляє з нею; вміння прислухатися до різних звуків: мовлення дорослого, звучання різних іграшок (дзвіночки, брязкальця); - розмовляти з дитиною, загравати з нею, посміхатися затримувати на собі погляд дитини, викликати звуконаслідування; слідкувати поглядом за іграшкою, що рухається і звучить. Два-три місяці: - викликати слухове і зорове зосередження на розмові дорослого, предметах та іграшках; - стимулювати емоційні позитивні прояви у процесі спілкування з дорослим (комплекс пожвавлення) та голосові реакції: гукання, в яких переважають приголосні звуки (тіль-тіль, фрру, фрррі, кх – кх кіх та ін.), та гуління (ня-ня, бя-бу-бі, пі-пя і т.ін.); - досягти ініціативного спілкування дитини; - розвивати вміння розрізняти звуки різної висоти; стимулювати активне звуконаслідування.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|