 |
|
Показники сенсорно-пізнавального розвитку
-виявляє інтерес до предметів оточуючого довкілля, обстежує їх зором, дотиком, полюбляє маніпулювати, грати з ними;
- знаходить у довкіллі знайомі геометричні форми (круг, квадрат, трикутник, куля, куб);
- розрізняє предмети контрастної величини (великий – маленький, високий – низький); порівнює предмети за розміром шляхом прикладання, накладання (більший, менший, найменший);
- знає шість кольорів (червоний, зелений, жовтий, синій, білий, чорний); розрізняє об’єкти предметного і природного довкілля за кольором (зелений – листя, трава, машинка; червоний – м’яч, помідор, прапорець тощо);
- вміє групувати однорідні предмети за формою, розміром, кольором (від 3 до 5-6);
- розуміє прості просторові (над, під, біля) та часові (день, ніч) поняття; розрізняє кількість однорідних предметів (один – багато);
- відчуває різні запахи (фруктовий, квітковий), смаки (яблучний, банановий, морквяний), розрізняє різні слухові подразники (музична мелодія, спів птахів) та дотикові властивості предметів (шершавий, гладенький);
- виконує дії з предметами, що її оточують, використовує їх за призначенням; переносить засвоєні дії з предметами на інші незнайомі предмети;
- із задоволенням виконує доручення дорослого (складає іграшки, приносить потрібні предмети), намагається довести свою самостійність;
- грається з будівельним матеріалом та конструктором, зводить разом з дорослим різні будівлі; збирає й розбирає пірамідки, мозаїку, пазли; діє із рамками на шнурування, застібання; відкриває і закриває коробочки тощо;
- виявляє бажання гратися разом, а не поруч з іншими дітьми;
- під час виконання дій з предметами намагається не відволікатися від поставленого завдання, доводити його до кінця; радіє отриманому результату;
- зацікавлено ставиться до об’єктів та явищ природи, полюбляє спостерігати за ними (за сонцем, станом неба, тваринами і рослинами);
- має уявлення про характерні ознаки явищ природи (сонце – світить, гріє; вітер дує, сніг падає та ін.); найпростіші причинно-наслідкові зв'язки (дощ іде – зволожує земля);
- полюбляє експериментувати та гратися з піском, снігом, водою, знає основні їхні властивості (пісок – сухий пересипається, вологий ліпиться, сніг - білий, холодний, блищить на сонці, з нього можна ліпити сніжки; вода - прозора, без запаху, може змінювати колір);
- розрізняє пори року (весна, зима, літо, осінь) за їх характерними ознаками;
- має уявлення про рослини найближчого оточення; відрізняє дерева від кущів, квіти від плодів;
- знає деяких представників свійських (кішка, собака, корова, порося) та диких (заєць, ведмідь, лисиця, вовк) тварин; особливості їх зовнішнього вигляду (мають голову, лапи, хвіст);
- має уявлення про птахів найближчого довкілля (горобець, голуб), їх характерну поведінку (літають, ходять, клюють); зовнішній вигляд риб (має очі, ротик, хвостик) та спосіб їх життя (плавають у воді);
- намагається дотримуватися елементарних правил поведінки у природі (не смітить у парку, лісі; не ходить по газонах); дбайливо ставитися до тварин і рослин;
- має елементарні уявлення про професії дорослих (вихователь, помічник вихователя, двірник, продавець, лікар); наслідує окремі трудові дії у грі (миє посуд, мете двір, продає товар та ін.);
- знає про предмети побуту (меблі, посуд, електроприлади) та одягу (головні убори, верхній одяг, взуття); вміє класифікувати їх за групами;
- орієнтується у видах транспорту, може назвати декілька з них (машина, літак, пароплав);
- знає про призначення окремих будівель (у будинку – живуть люди, дошкільний заклад - відвідують діти; до магазину - ходять за покупками, у лікарні – лікують людей).
Поради батькам
- облаштуйте для дитини ігровий куточок з різноманітним розвивально-дидактичним матеріалом: пірамідки, конструктори, кубики, втулки, рамки для шнурування, застібання (різного кольору, розміру);
- використовуйте настільно-друковані ігри (пазли, предметні картинки, лото, доміно, розрізні картинки), яскраву друковану продукцію, спонукайте дітей до занять з ними;
- займайтеся з дитиною, грайте з нею; пояснюйте, показуйте, як діяти з предметами, іграшками, будівельним матеріалом; радійте її успіхам; при потребі допомагайте;
- обстежуйте разом з дитиною предмети різні за формою, розміром, кольором, залучайте до ігор-експериментувань з ними;
- спонукайте до певних трудових дій, виховуйте бажання допомоги рідним (накрити на стіл, полити квіти, щось потримати, принести, дістати і т. ін.);
- виховуйте самостійність: стимулюйте до самостійного одягання, роздягання; вчіть прибирати за собою іграшки, одяг та інші предмети, з якими діяла дитина;
- влаштовуйте прогулянки на природу (до лісу, озера, річки, моря, скверу), залучайте до спостережень за явищами та об’єктами природи, за працею людей у природному довкіллі;
- знайомте з правилами поведінки на природі (під час відпочинку - не залишати сміття після себе), залучайте до виконання посильних трудових доручень (насипати зерняток у годівницю і погодувати пташок);
- спостерігаючи за різними видами транспорту (машини, трамвай, автобус), знайомте з характерними особливостями їх зовнішнього вигляду;
- під час відвідування різних установ (дошкільний заклад, магазин, лікарня) звертайте увагу на особливості будівлі, поведінку людей у них;
- надавайте можливість займатися улюбленим видом діяльності.
Ø Емоційно-соціальний розвиток
Вікові особливості
На третьому році життя поступово зменшується мимовільне наслідування. Збільшується кількість стимулів, що викликають позитивні емоції (інші люди, ігри, іграшки, діяльність, слова-оцінки дорослих).
Особливе місце посідають соціальні емоції (з’являється більш стійке ставлення до певних осіб – симпатії, антипатії, острах тощо).
Причини негативних емоцій в ранньому віці майже завжди пов'язані з фізичним станом. Упав, забився – плаче, не виспався, зголоднів, тисне тісне взуття, дряпає вовняний светр – пхикає, вередує, ниє. Як тільки причина дискомфорту усувається, дитина заспокоюється. Діти реагують поганим настроєм на зміну погоди, перепади тиску, магнітні бурі, молодий та повний місяць. У цьому віці вперше з'являються перші страхи – темряви, чудовиськ, собак та ін.
Упродовж 3-го року життя розвиваються різноманітні почуття дітей: вони виявляють задоволення, радість і засмучення, збентеження, почуття прихильності, чуйності, образи, страх. Вони висловлюють незадоволення до брудного, починають розуміти комічне, гумор. Більш складними стають і прояви емоційних переживань. Діти радіють вдалому результату своїх дій (побудував гарний будинок), задоволені, коли їх похвалив дорослий, бентежаться, якщо дорослий зауважив, що він образив малюка, засмучуються, не вміючи щось зробити та ін.
На 3-му році життя у дитини формується Образ-Я, знання дитини про себе: (дівчинка чи хлопчик; «Я – хороший», «Я – великий»); складається ставлення до себе («гордість за власні досягнення»);з’являються емоції сорому: дитина переживає, що втратила позитивну думку про себе; у неї загострене почуття власної гідності, яке виявляється у підвищеній чутливості до визнання успіхів дитини з боку дорослого; намагання перебільшити свої успіхи та знецінити свої невдачі.
Набуває інтенсивного розвитку ситуативно-ділова форма спілкування з дорослими. Це призводить до зміни взаємин із дорослими, виникає ділове, практичне співробітництво. Продовжується розвиток емоційно-практичної форми спілкування з однолітками. Виникає передспівробітництво з однолітками, характерною є «гра поряд, але не разом». Формується й вибіркове ставлення до дітей, складаються перші «дитячі колективи» (хоча вони поки ще нестійкі та нечисленні).
Діти важко переживають, якщо їх надовго відривають від близьких, як і раніше дуже потребують ласки, уваги дорослих до їх діяльності, радіють, коли дорослі схвалюють їхні дії та результати праці.
До кінця раннього віку руйнуються попередні стосунки «дитина-дорослий», перебудовується соціальна ситуація розвитку. Дитина починає усвідомлювати певний рівень своїх досягнень у діяльності, успіх в оволодінні предметами, наслідуванні дорослого і стає ініціатором зміни відносин з дорослим, спрямованої на розширення самостійності.
Дітям властива імпульсивність поведінки, вони діють переважно під впливом почуттів і бажань. Поступово дитина оволодіває правилами поведінки, вчиться підпорядковувати свої бажання, необхідності контролювати свої та чужі вчинки. З’являється прагнення до самостійності: „Я-сам”.
Набуття досвіду спільного з дорослим виконання предметної діяльності призводить до появи прагнення дитини до відособлення та самостійності; поява власне самосвідомості невіддільна від мовлення дитини, в якому з’являється займенник «Я»; форма спілкування з дорослим наприкінці раннього віку відстає від розвитку самосвідомості малюка, зумовлюючи появу кризи трьох років.
На 3-ому році життя головна роль дорослого в розвитку самосвідомості полягає у попередженні кризи 3-х років, що з’являється як реакція на обмеження дитячої самостійності.
Основні завдання