 |
|
Показники фізичного розвитку
- прагне брати участь у всіх оздоровчих заходах (виконувати рухові дії, перебувати на свіжому повітрі у будь-яку пору року, приймати водні та гігієнічні процедури, вживати корисну їжу); розуміє їх значення для збереження і зміцнення власного здоров’я;
- у ході виконання фізкультурно-оздоровчих заходів потребує заохочення, нагадування та схвалення дорослого;
- має певні уявлення про гігієну власного тіла, користується милом. гребінцем, рушником; контролює за нагадуванням дорослого свої фізіологічні потреби;
- намагається культурно поводитися за столом, самостійно їсть різноманітну їжу, користуючись ложкою, чашкою, серветкою;
- добре усвідомлює, що дорослий втішається її правильними діями, з цікавістю намагається самостійно одягатись і роздягатися, складати свої речі; виявляє наполегливість у застібанні ґудзиків;
- виявляє ознаки забруднення тіла, одягу та невідповідність у зовнішньому вигляді, намагається виправити або звертається за допомогою до дорослого,
- відчуває потребу в активній руховій діяльності, прагне виконувати різноманітні рухові дії;
- виявляє зацікавленість у сумісних діях з однолітками, із задоволенням бере участь в ігрових вправах та рухливих іграх, які організовує дорослий;
- володіє природними видами рухів, що забезпечують її успішне пересування у просторі, відчуває власні можливості, подекуди перебільшуючи їх;
- зберігає стійке положення тіла; за нагадуванням дорослих намагається зберігати правильну поставу в процесі різноманітних видів діяльності, орієнтується в просторі, співвідносить свої рухи з предметним оточенням;
- вміє погоджувати свої рухи з рухами інших дітей, ходить та бігає з природними рухами рук і ніг, може змінювати напрям, характер руху згідно із сигналом під час ходьби та бігу;
- енергійно відштовхується двома ногами, підстрибуючи на місці та у стрибках у довжину з місця; вміє зістрибувати з предметів;
- володіє навичками повзання, лазіння, перелізання та підлізання;
- виконує різноманітні дії з м’ячем однією та обома руками; намагається піймати м’яч, що кинув дорослий;
- володіє найпростішими навичками шикування та перешикування (за допомогою дорослого встає за іншими дітьми, в пари або коло);
- систематично і з задоволенням використовує набуті рухові вміння у самостійній руховій діяльності.
Поради батькам
-дотримуйтеся розпорядку дня, щоденно виконуйте з дітьми комплекс ранкової гімнастики, активізуйте та урізноманітнюйте рухову діяльність протягом дня;
- формуйте культурно-гігієнічні, рухові навички, навички самообслуговування і безпечної поведінки під час спільної діяльності;
- власним прикладом нагадуйте дитині про необхідність щоденних гігієнічних процедур;
- знайомте з предметами особистої гігієни: рушник для обличчя та рук, рушник для тіла, рушник для ніг, банне простирадло, гребінець з тупими зубчиками, мочалка для тіла;
- предмети гігієни, якими дитина буде користуватися самостійно, обирайте з урахуванням її вікових можливостей, щоб вони були зручними і безпечними;
- запобігайте травматизму дітей під час виконання лазіння, стрибків, бігу; створюйте безпечні умови для рухової діяльності, здійснюйте страхування та індивідуальну допомогу;
-забезпечуйте відповідний температурний режим та чистоту повітря у приміщенні, здійснюйте систематичне провітрювання;
- забезпечуйте перебування дитини на свіжому повітрі не менше 4-ох годин на день. Під час прогулянок у різні пори року грайте з нею у рухливі ігри, катайтеся на гойдалках, гірках, інших ігрових атракціонах;
- використовуйте широкий спектр засобів загартовування з метою оздоровлення дітей (умивання обличчя, рук до ліктів; сухе та вологе обтирання ніг; ходіння дітей босоніж по килиму; ходіння по вологій доріжці; обливання ніг водою; сухе та вологе обтирання тіла);
- влітку купайтеся разом з дітьми у басейнах, відкритих водоймах;
- створюйте вдома безпечний розвивальний предметно-ігровий простір для задоволення потреб дитини у русі (облаштування фізкультурного осередку з моторними і спортивними іграшками, що відповідають віку дітей, безпеці їхньої життєдіяльності);
- сприяйте пристосуванню дітей до предметного оточення вдома; давайте доручення, поступово ускладнюючи їх: «Пролізь під столом і підніми кубик, положи його в коробку», «Візьми ведмедика, покатай його на машинці між столом і диваном» тощо;
- залучайте дитину до ігор з моторними іграшками (м'яч, машинка, візок), враховуючи її потреби, бажання, настрій;
- використовуйте у роботі з дітьми вправи імітаційного характеру, різноманітне фізкультурне обладнання (м’яч, обруч, кеглі).
- розвивайте моторні вміння і навички: ходьби, підтримання рівноваги, повзання, лазіння, кочення, кидання, заохочуйте до виконання загально розвивальних вправ, участі в ігрових вправах і рухливих іграх;
- допомагайте дитині у разі необхідності, підтримуйте та схвалюйте її успіхи.
Ø Сенсорно-пізнавальний розвиток
Вікові особливості
У процесі різноманітної діяльності відбувається подальший сенсорний розвиток дитини.
Близько 3-х років діти стають спроможними розрізняти основні кольори та їх відтінки, можуть їх назвати. Засвоюють уявлення про форми (круг, овал, квадрат, прямокутник тощо) та 8 кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний). Складним для більшості дітей залишається вміння правильно називати їх властивості та відтінки.
Протягом 3-го року життя зміст гри ускладнюється, в ній діти відображають дії людей, зароджується рольова гра. Дитина, граючи, бере на себе певну роль, зображуючи когось.
З кінця 2-го року життя у дітей розвиватися уява. Відтепер діти легко використовують у грі предмети - замісники: пластмасовий брусок використовують, як мило, олівець – як термометр, стілець замість автомобіля тощо. В кінці 3-го року життя дитина бере на себе ролі «бабусі», «мами», «виховательки». Предметам діти приписують уявні стани, якості («донька захворіла», «вона не слухається маму»); та функції відповідно до змісту своєї гри, правильно позначають свої уявні дії.
Зароджується знакова функція свідомості: дитина легко може уявити ситуації за розповідями. Слухаючи казки, розповіді, діти уявляють персонажів. Але запас життєвих уявлень у них обмежений, дитина не може ще переосмислити одержані враження.
Поряд з інтенсивним розвитком мовлення дітей 3-го року життя активно розвивається наочно-образне мислення. Діти починають встановлювати причинну залежність окремих спостережуваних ними явищ «треба дмухнути, тоді вода швидко охолоне», порівнюють «сніг білий, як цукор», з'являються й такі форми мислення, як перші судження, умовиводи – «хлопчики мамами не бувають», «сир не холоне, бо не гарячий», «холодно, треба вмикнути опалення» (2 роки 8 міс) , «лялька не може ходити, а діти можуть» (2 роки 11 міс) тощо.
Відбувається подальший розвиток процесу узагальнення, на основі якого формуються поняття. Діти виділяють якості та властивості предметів. Наприклад, на запитання: «Хто літає?» Дитина 2 років 9 місяців відповідає: «пташка літає, муха літає, літак літає, а ще бджілка літає». Формується символічна (знакова) функція свідомості – здатність дитини подумки уявляти предмет у вигляді образів, символів чи знаків.
Дитина засвоює предметну діяльність. Вона наполегливо домагається отримання певного результату, її дії носять дослідницький характер. Виконуючи різні дії, дитина ніби досліджує предмет і його властивості. Дії з кубиками поступово перетворюються на конструктивну діяльність. Дитина вже в першому півріччі не тільки відтворює показані їй дорослими споруди, але й намагається сама будувати знайомі їй предмети. У другій половині 3-го року дитина вчиться малювати, ліпити, тобто розвиваються перші навички образотворчої діяльності, яку дитина виконує.
Діти розрізняють функцію предмета, що зумовлює характер дій із цим предметом.
Засвоюють уявлення про 5-6 форм (круг, трикутник, овал, квадрат, прямокутник тощо) та 8 кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний). Складним для більшості дітей залишається вміння правильно називати їх відтінки та властивості.
Основні завдання