 |
|
Вимоги до питань, що виносять для вирішення ідентифікаційних завдань.
Зазначимо, що метою ідентифікації (ототожнення)є встановлення конкретного одиничного об'єкта по залишених ним слідах. При постановці завдання про встановлення тотожності завжди необхідно чітко виділити об'єкт ідентифікації (об’єкт, що перевіряється) і вказати його в питанні. Ідентифікований – це матеріальний об'єкт, конкретно визначений в умовах розслідуваної події. Ним можуть бути живі особи, наприклад, громадянин; предмети, наприклад, взуття, вилучене при обшуку в домоволодінні гр. Л.; рідина в пляшці з-під горілки «Хмільна», що знаходилася на столі в кухні при огляді квартири №3; ділянки місцевості, наприклад, лісосмуга уздовж дорожнього покриття між 124 і 125 км дороги Харків – Ростов і т. ін.
У процесі проведення експертного дослідження здійснюється ідентифікація двох видів.
1. Ідентифікація одиничного предмета по матеріальних слідах-відображеннях його властивостей.
Під слідами-відображеннями розуміють різноманітні за природою відбиття властивостей об'єкта, який ідентифікується, на предметах навколишнього оточення, які виникають внаслідок їх взаємодії. У першу чергу до цих слідів відносяться відбитки зовнішньої будови предметів на сприймаючих об'єктах, які утворилися в результаті їх взаємного механічного контакту. Як безпосередні об'єкти дослідження вивчаються відображення (сліди) рук, ніг, зубів людини, знарядь злому, ходової частини транспортних засобів, каналу ствола вогнепальної зброї, виробничих механізмів, відбитки кліше, знакодрукуючих пристроїв та інших об'єктів, що мають стійку форму. Іншими за походженням слідами-відображеннями є почерк, зафіксований у рукописі, як відображення письмово рухової навички людини; звук на фонограмі, як відображення голосу й усного мовлення; фотопортрет, як відображення зовнішності людини, й т. ін.
Питання про ідентифікацію об'єкта по слідах-відображеннях має стандартну структуру наступного виду: «(Вказати механізм утворення сліду-відображення) + (вказати слід на предметі-слідоносії) + (вказати об’єкт, що перевіряється)?»
Наприклад:
Утворений слід пальця на склі рукою гр. Л.?
Виконаний рукописний текст у дорученні гр. Д.?
Нанесений відбиток печатки в бланку представленим кліше?
Стріляна куля, вилучена з тіла потерпілого, з рушниці ТОЗ 12 №3467?
Виготовлені ґудзики, виявлені на місці події, і ті, що знаходяться на сорочці обвинувачуваного, на одній формі?
2. Ідентифікація цілого об'єкта по відділених від нього частинах.
Цей вид ототожнення являє собою встановлення взаємної належності розділених до або в ході злочинної події частин (часток, фрагментів, осколків, деталей) єдиному цілому об'єкту. Цілими об'єктами, що підлягають ідентифікації (ототожненню), є фізичні об'єкти різного агрегатного стану:
а) Тверді:
– монолітні: тіло людини, стовбур дерева, моток дроту, розсіювач фари, аркуш паперу і ін.;
– множинні: виділений за обставинами справи конкретний обсяг дробу, піску, зерна і т. п.;
– складові: ланцюжок, споряджений патрон, вогнепальна зброя, ножиці і т. п.;
– комплекти: зброя і чохол, пари рукавичок, плащ і пояс та ін.
б) Рідкі: пально-мастильні матеріали, спиртовмісні рідини, розчинники і т. ін.
в) Газоподібні: повітря приміщення, запах предметів і ін.
Своєрідним цілим, що за обставинами справи може підлягати ототожненню, є конкретне джерело походження, під яким розуміється місце виготовлення, виникнення, існування (зберігання, експлуатації) представлених на експертизу об'єктів. Залежно від обставин кримінальної справи під джерелом походження розглядається підприємство-виготовлювач виробів; родовище металів, нафти; ділянка виростання рослинних об'єктів і т. ін. Якщо необхідно ототожнити конкретне джерело походження об'єктів, то його потрібно виділити з матеріальної обстановки, виходячи з конкретних обставин розслідуваної справи. Наприклад, відносно нафтопродуктів об'єктом ідентифікації може бути: родовище нафти, нафтопереробний завод, цистерна з нафтопродуктом, бензовоз, бочка з паливом, паливний бак автомобіля і т. п.
Структура питання при ототожненні цілого по відділених від нього частинах наступна: «Чи становили раніше єдине ціле (вказати сліди злочину або речові докази) і (вказати об'єкт, що перевіряється)?».
Наведена форма питання прийнятна для об'єктів будь-якої природи. Наприклад:
Чи становили раніше єдине ціле аркуш паперу, виявлений на місці події, і блокнот, вилучений у гр. Т.?
Чи становили раніше єдине ціле шматок дроту, використаний у вибуховому пристрої, з мотком дроту, вилученим у гр. Б.?
Чи становили раніше єдине ціле (комплект) рукавичка для правої руки, виявлена на місці події, і рукавичка для лівої руки, вилучена у підозрюваного гр. П.?
Чи становили раніше єдине ціле рідина в пляшці з-під коньяку і та, що перебуває в склянці?
Чи становили раніше єдине ціле рослинна маса в сумці, вилученій у гр. О., і в пакеті, виявленому вдома у гр.?
Для проведення ідентифікаційних досліджень матеріалів і речовин, у тому числі мікрооб'єктів, можуть бути рекомендовані наступна послідовність і формулювання питань (у випадку надання для порівняльного дослідження макрооб'єктів перше питання опускається):
– чи є на поверхні (вказати об’єкт-слідоносій) частки, сліди (указати вид матеріалів, речовини);
– якщо є, то чи становили вони раніше єдине ціле з (вказати об’єкт, що перевіряється);
– якщо встановити належність об'єктів єдиному цілому не видається можливим, то чи мають порівнювані об'єкти загальну родову або групову належність і яку саме.
Наприклад:
Чи є на одязі обвинувачуваного К. частки фарби?
Якщо є, то чи становили вони єдине ціле з покриттям підвіконня, через який відбулося проникнення в будинок?
Якщо встановити належність єдиному цілому неможливо, то чи мають частка фарби на одязі К. і покриття підвіконня загальну родову або групову належність і яку саме?
Вимога про точну вказівку роду або групи необхідна для того, щоб експерт дав перелік властивостей виділюваної множини для наступної оцінки слідчим його обсягу.
При формулюванні ідентифікаційних завдань помилкою є використання наступних висловів:
«Чи ідентичні..», «Чи тотожні...». Ідентифікувати – значить встановити тотожність об'єкта із самим собою в різні періоди часу або в різних його станах. Тому з точки зору теорії ідентифікації безглуздо порушувати питання про тотожність різних об'єктів.
«Подібні…», «Однорідні...», «Аналогічні...», «Однакові...». Застосування цих термінів не відповідає принципу визначеності завдання. Зовсім різні об'єкти можуть мати подібність або однаковість окремих властивостей. Наприклад, два ножі можуть мати одну форму і розміри, але виготовлені з різних матеріалів.
«Чи належить слід…». Слід – результат взаємодії різних об'єктів і тому не може кому-небудь або чому-небудь належати (перебувати в володінні). Слід-відображення залишається, утворюється, наноситься і т. п. на предмет-носій, на якому знаходиться. Слід у вигляді частки або предмета є частиною, утвореною при відділенні від цілого.
«Міг бути залишений слід…» Наведене формулювання неточне, оскільки завдання експерта полягає не у встановленні фізичної можливості процесу утворення сліду конкретним об'єктом, тобто механізму слідоутворення, а в ототожненні цього об'єкта.
Не слід ставити питання про однаковість порівнюваних об'єктів за якою-небудь однією виділеною властивістю. Наприклад: «Однакові представлені об'єкти за хімічним складом?» Об'єкти, що попадають у сферу експертного дослідження, багатоякісні утворення, які характеризуються комплексом зовнішніх (морфологічних) і внутрішніх (хімічним складом, структурою) властивостей. При порівняльному ідентифікаційному дослідженні вивчаються всі властивості в комплексі, тому імперативно виділяти в питанні одну з багатьох властивостей об'єктів помилково. Так, куля, витягнута з тіла потерпілого, і кулі, вилучені в підозрюваного, розрізнялися за складом матеріалу, тому що перша була виготовлена з оболонки кабелю, а інші – із свинцевих пластин акумулятора. Однак вони мали однакові ознаки зовнішньої будови, тому що були відлиті саморобним способом в одній і тій же формі.