 |
|
Аналітична робота в органах доходів і зборів
Аналітична робота в органах доходів і зборів України – це постійна дослідна діяльність, що охоплює широкий комплекс організаційних заходів і прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів доходів і зборів України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються.
Аналітична робота полягає:
- у вивченні закономірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність органів доходів і зборів;
- у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів доходів і зборів.
Основними вимогами до аналітичної роботи є:
- достовірність, повнота, суттєвість, своєчасність, зрозумілість, нейтральність, співставимість результатів;
- системність і плановість;
- комплексне використання методів аналізу.
Перед аналітичною роботою ставиться основна мета:
- забезпечення безперервного спостереження за результатами службової діяльності;
- своєчасне застосування заходів щодо посилення боротьби з порушенням податкового законодавства (щоденне реагування);
- підвищення якісного рівня боротьби з порушенням податкового законодавства шляхом своєчасного і цілеспрямованого прийняття управлінських рішень на рівні Міндоходів та інших органів доходів і зборів, їх служб та підрозділів на місцях;
- підготовка змістовних матеріалів та пропозицій, на підставі яких можливе прийняття ефективних законодавчих актів з боку владних структур.
Провідне місце в аналітичній роботі органів доходів і зборів посідає аналіз і оцінка факторів зовнішнього та внутрішнього середовища податкових органів, які визначають основні умови їх функціонування.
Під зовнішнім середовищем розуміють об’єктивно існуючі умови, в яких діє податкова служба. Це, по-перше, соціально-економічні, політичні, демографічні, територіальні та інші фактори, що впливають на стан дотримання податкового законодавства, форми і методи боротьби з його порушенням, по-друге – власне порушення податкового законодавства.
Внутрішнє середовище – це сам податковий орган, до якого входять дві складові: сили та засоби органу доходів і зборів і результати його діяльності.
Існує два напрями діяльності щодо аналізу й оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища – комплексний (загальний) та вибірковий (частковий) аналіз.
Комплексний аналіз передбачає дослідження всього комплексу причин та умов, які впливають або можуть впливати на конкретний об’єкт або явище, а також методів і шляхів ефективного впливу на нього.
Вибірковий аналіз полягає у дослідженні окремих проблем контролю за дотриманням податкового законодавства та діяльності органів доходів і зборів України.
Залежно від періоду аналізу виділяють такі його види:
- за минулий період (більше року), що проводиться з метою вивчення тенденцій у результатах діяльності податкових органів та тенденцій щодо дотримання податкового законодавства для одержання прогностичних висновків про можливі зміни цих тенденцій, опрацювання перспективних;
- за звітний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік), протягом якого у сфері діяльності оцінюється повний обсяг інформації про діяльність податкових органів, про своєчасність і повноту надходжень платежів до бюджету, про наслідки заходів, що вживались податковою службою для забезпечення дотримання податкового законодавства.
Висновки аналізу складають основу для планування роботи.
Залежно від періодичності проведення аналіз розподіляють на три види:
- поточний (безперервний) аналіз служить потребам оперативного керівництва органом з метою своєчасного внесення корективів у плани роботи та цілеспрямованого вжиття відповідних заходів;
- періодичний аналіз, який проводиться на основі оцінки інформації про хід виконання певної програми, після завершення конкретних їх етапів;
- позачерговий аналіз здійснюється у випадку виникнення надзвичайних обставин, передбачити які заздалегідь було неможливо [3].
Суб’єкт аналізу повинен вміти та мати можливість користуватись усіма доступними джерелами інформації і забезпечувати своєчасне та оптимальне їх використання у ході аналізу.
Уся необхідна для проведення інформація може бути поділена на:
- внутрішню, що формується безпосередньо в податковому органі: це дані про обсяг надходжень від сплати податків та інших обов’язкових платежів, відстрочки платежів, втрати бюджету внаслідок отриманих платниками податків пільг в оподаткуванні, а також про ухилення від сплати, відомості про результати перевірок, включаючи документальні, та заходів щодо стягнення податкового боргу, інформація про результати діяльності всіх служб органу доходів і зборів;
- зовнішню, що виникає поза податковим органом, тому збір її організовується органом доходів і зборів різними каналами: через телефон, факс, радіозв’язок, пошту, спілкування з платниками податків. Великий обсяг інформації йде від засобів масової інформації, ділових паперів, що надходять з установ, організацій та підприємств, правоохоронних і митних органів та банківських установ.
Аналітична робота у податковій службі здійснюється всіма підрозділами всіх рівнів у межах компетенції.
Конкретне аналітичне дослідження передбачає такі етапи:
1. Визначення мети аналітичної роботи.
2. Вибір об’єктів і складання плану (програми) дослідження (перелік питань, які вивчаються).
3. Вибір (розробка) методики дослідження.
4. Складання плану організаційних питань.
5. Перевірка методики дослідження.
6. Збирання матеріалу.
7. Аналіз зібраного матеріалу, його узагальнення, формулювання висновків.
8. Перевірка висновків, їх аналіз на практиці.
9. Підготовка пропозицій за результатами аналізу.
При складанні програми з’ясовується приблизний обсяг майбутньої роботи, питання, які повинні бути вивчені, а також термін аналізу.
Визначаються джерела інформації (оперативна, статистична, бухгалтерська та податкова звітність, акти та довідки перевірок, анкети, опитувальні листи, нормативно-правові документи тощо).
План організаційних питань призначений для упорядкування вирішення питань, пов’язаних з аналітичною роботою. Зокрема, на виконання плану наводиться розрахунок сил та засобів, послідовність і тривалість операцій, склад і функції учасників вивчення.
Збір інформації для проведення аналітичної роботи здійснюється із застосуванням основних методів (вивчення документів, опитування, спостереження).
1. Вивчення документів – підбір і аналіз текстів з тематики аналізу, вивчення нормативних актів, звітної документації, довідок, поточного листування, матеріалів конкретних справ, заяв, пропозицій громадян, публікацій у пресі.
2. Опитування проводиться, як правило, у вигляді анкетування та інтерв’ювання.
Анкетування дозволяє охопити більшу кількість одиниць інформації та об’єктивно її вибрати із застосуванням методів математичної статистики.
Інтерв’ювання передбачає вивчення меншої кількості одиниць спостереження. Існує два основних види інтерв’ю: вільне (неформалізоване) і стандартизоване (формалізоване) опитування.
Спостереження використовується практично у кожному аналізі шляхом ознайомлення зі станом справ на місцях, вивчення оперативної обстановки, узагальнення досвіду роботи та розв’язання інших завдань. Часто здійснюється методом вибіркового обстеження досліджуваної сукупності об’єктів.
За результатами аналізу зібраної інформації, як правило, складається узагальнюючий документ, в якому формулюються висновки [6].
Основним результатом аналітичної роботи є підготовка комплексних аналізів діяльності органів доходів і зборів України. За своїм змістом він може мати такі розділи:
1. Статистика суб’єктів підприємницької діяльності.
2. Надходження податків і зборів:
- обсяги (загальні з них до державного та місцевих бюджетів), структура, динаміка, тенденції;
- втрати бюджету за отриманими платниками пільгами в оподаткуванні (загальна кількість платників, сума отриманих пільг, структура пільг (у платежах за землю, місцевих податках, ПДФО, податку на прибуток, ПДВ тощо), динаміка, питома вага окремих пільг у загальній кількості;
- співвідношення надходжень і втрат.
3. Заборгованість за платежами до бюджету:
- загальна сума податкового боргу;
- структура та динаміка податкового боргу за видами платежів та адміністративними одиницями;
- стан погашення податкового боргу всього, у тому числі за рахунок заліків;
- причини утворення податкового боргу.
4. Заходи податкових органів щодо стягнення несплачених своєчасно платежів (стягнуто безспірно з платника, списано податкового боргу, несплаченого банкрутом за вироком суду, передано справи арбітражним судам, надходження коштів за рахунок продажу майна банкрутів) та вилучення готівки у боржників.
5. Контрольна робота органів доходів і зборів:
- обсяг комплексних перевірок підприємств, установ та організацій, у т.ч. з виявленими порушеннями податкового законодавства;
- обсяг тематичних перевірок, у т. ч. з виявленими порушеннями законодавства;
- обсяг перевірок громадян-підприємців;
- обсяг та структура донарахувань за результатами контрольних заходів;
- обсяг застосування фінансових санкцій (пені, штрафи тощо): нараховано, у т. ч. із загального обсягу тих, які фактично надійшли до бюджету;
- обсяг донарахувань на одного спеціаліста;
- питома вага донарахувань у фактичному надходженні коштів до бюджету.
6. Розгляд органами доходів і зборів скарг, звернень, апеляцій платників податків:
- обсяг скарг та апеляцій, де оскаржені рішення податкових органів про зупинення операцій на рахунках, про стягнення невнесених у строк платежів, про штрафні санкції, постанови про накладення адміністративних стягнень, конфіскацію товарів тощо;
- обсяг рішень, скасованих у результаті розгляду скарг та апеляцій, їх питома вага у загальному обсязі;
- кількість зареєстрованих та ліквідованих свідоцтв фізичних осіб-платників ПДВ;
- кількість присвоєних ідентифікаційних номерів.
Крім того, підрозділи органів доходів і зборів можуть здійснювати підготовку таких аналітичних документів:
- довідок про виконання конкретних завдань (у встановлені терміни або щоденно, щотижня, щодекади, щомісяця тощо) та про надзвичайні події;
- прогнозу результатів діяльності, зокрема надходжень станом на певну дату;
- довідок про стан роботи конкретних управлінь, відділів, служб або за встановленим напрямом діяльності (організаційна, кадрова, фінансова діяльність тощо),
- довідок про стан відомчого контролю;
- довідок про стан взаємодії з іншими службами та правоохоронними органами.
Отже, аналітична робота податкових органів є невід’ємлемою складовою та основою податкового планування та прогнозування, які дають можливість вдосконалити виконання доходної частини бюджету в сфері мобілізації податків та податкових платежів.