 |
|
Аналіз контрольної роботи податкових органів України
Аналітична робота податкових органів проявляється в аналізі діяльності платників податків, розгляді скарг громадян, суб’єктів господарювання, органів державної влади та підготовка за їх результатами довідок, висновків, іншої інформації.
З метою проведення аналізу контрольної роботи на державному рівні скористаємося аналітичними даними податкових органів України за 2010 - 2013 роки [10].
На рис. 2.1 наведена динаміка планових перевірок, здійснених податковими органами України за 2010-2013 роки.
З рисунку видно, що з кожним роком спостерігається зменшення кількості планових перевірок. У 2011 році було проведено 23241 планових перевірок, що на 6% менше в порівнянні з 2010 роком. У 2012 році кількість планових перевірок зменшилась на 813 або на 3,5%. А у 2013 році цей показник зменшився з 22 428 до 21 586 перевірок або на 3,7% порівняно з минулим роком.
Рис. 2.1. Кількість проведених планових перевірок за період
Роки
Удосконалення процедури планування та відбору до перевірки платників податків дали змогу зменшити кількість планових перевірок. План-графік будується на основі ризикоорієнтованості платників щодо несплати податків, тож це дозволяє перевіряти з більшою точністю. Від так обмеження перевірок сумлінними платниками податків призводить до зниження тиску на платників податків. Проведення перевірок здійснюється за принципом ймовірності ухилення від сплати податків і використання схем їх мінімізації.
Що стосується позапланових перевірок, що там спостерігається інша тенденція (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Кількість позапланових перевірок проведених за період
Роки
В 2011 році податковими органами України було здійснено 166301 позапланових перевірок, що на 12,8% менше, ніж в 2010 році. Це можна пояснити тим, що був прийнятий Податковий кодекс України, який передбачав звільнення на рік малого бізнесу від перевірок.
А в 2012 році вже спостерігається зростання цього показника: було проведено 181261 позапланову перевірку, що на 9% більше, ніж в 2012 році. В 2013 році знову спостерігається зростання цього показника на 19303 або на 10,6% в порівнянні з минулим роком.
Збільшення кількості позапланових перевірок пояснюється запровадженням єдиної бази даних, що дозволяє виявляти розходження в документації контрагентів, що є підставою для їх проведення.
Позитивним показником є збільшення кількості перевірених платників у 2011 році на 1682 (з 114885 до 116567) або на 1,5%. У 2012 також спостерігається зростання цього показника на 3,4% (з 116567 до 120530) порівняно з 2011 роком. Проте у 2013 році кількість перевірених платників податків зменшилась на 8,5% (з 120530 до 110314). Це можна охарактеризувати зменшенням податкового втручання податкових органів у діяльність платників податків. Структура перевірених платників податків за 2010-2013 рр. наведена на рисунку 2.3.
Рис. 2.3. Структура перевірених платників податків за 2010-2013 рр.
При цьому варто відмітити, що з кожним роком зменшується кількість перевірених фізичних осіб - суб’єктів господарювання, що свідчить про більшу податкову дисциплінованість цієї групи платників податків.
За результати контрольної діяльності податкових органів виявлено, що кількість перевірок за якими встановлено порушення, мала наступну тенденцію (див. рис. 2.4).
Рис. 2.4. Динаміка перевірок, за якими виявлено порушення
З кожним роком кількість перевірок, за якими виявлені порушення зростає. У 2011 році порівняно з 2010 роком цей показник збільшився на 10309 або на 6%. У 2012 році цей показник склад 196488, що на 8,2% більше, ніж в 2011 році. У 2013 році також збільшилась кількість перевірок, за якими виявлені порушення з 196488 до 220983.
Варто проаналізувати питому вагу перевірок, за якими встановлені порушення, в загальній кількості перевірок (див. рисунок 2.5).
Рис. 2.5. Структура перевірок, за якими встановлено порушення
Бачимо, що з кожним роком питома вага перевірок за якими виявленні порушення збільшується. У 2010 році цей показник склав 79,5%, у 2011- 95,5%, у 2012 – 96,5%, у 2013 – 99,5%. Це свідчить про покращення якості здійснення перевірок податковими органами. Збільшення ефективності перевірок свідчить про належне використання ризикоорієнтованої системи відбору платників до перевірок та застосування єдиної бази даних.
Рівень узгодження донарахованих сум в 2010 році склав 42%, у 2011 році цей показник зріс на 28%. Це характеризується покращенням рівня адміністрування податків і зборів у зв’язку з прийняттям ПКУ. Проте у 2012 спостерігається зменшення цього показника до 56 %. А в 2013 р. знов підвищення цього показника на 4%. На це вплинуло підвищення якості документування доказової бази, за встановленими порушеннями.
Рівень стягнення донарахованих сум у 2011 році склав 97,43%, що у порівнянні з 2010 роком збільшився на 13,78%. У 2012 році цей показник зріс ще на 1,7 %. У 2013 також спостерігається зростання рівня стягнення з 99,13% до 99,62%.
У 2011 році за результатами перевірок донарахування з податків і платежів склало 6,9 млрд. грн, що у порівнянні з 2010 роком, зросло на 3%.
Це пов’язано з удосконаленням податкового законодавства внаслідок прийняття Податкового кодексу України. Проте у наступних роках спостерігається зменшення цього показника: у 2012 році – 6,5 млрд. грн., у 2013 році – 5,4 млрд. грн. Це пояснюється нестабільною економічною ситуацією в країні та розвитком тіньової економіки.
У 2011 році розмір штрафних санкцій склав 2117,5 млн. грн., що у порівняні з 2010 роком більше на 8,4%. В 2012 році цей показник зменшився на 301,3 млн. грн. В 2013 знову зростання сум штрафних санкцій з 1816,2 млн. грн. до 3558,1 млн. грн. Це характеризується зростанням несвоєчасною сплатою зобов’язань платниками податків (рис. 2.6).
Рис. 2.6. Динаміка штрафних санкцій за 2010-2013 рр., млн. грн
Нарахування пені за актами перевірок у 2010-2013 роках мала наступну динаміку див. рис. 2.7.
Рис. 2.7. Динаміка нарахування пені за актами перевірок, млн. грн
Як видно, збільшення нарахувань пені спостерігається лише у 2012 році, що свідчить про несплачені у встановлені законодавством строки суми грошових зобов’язань.
Донараховані податки та платежі в результаті проведених перевірок, включаючи примусове стягнення податкового боргу, в загальних доходах зведеного бюджету займають в середньому 3%, штрафні санкції за актами перевірок – 1%, пеня за актами перевірок менше 1% усіх надходжень, що забезпечувалися податковими органами.
Такий стан свідчить про підвищення якості контрольної діяльності податкових органів в боротьбі з порушенням податкового законодавства. Це є позитивним моментом у здійсненні контрольно-аналітичної роботи податкових органів.
З кожним роком спостерігається зменшення кількості листів, отриманих від платників податків, при цьому зростає кількість звернень за електронною поштою. Це свідчить про розвиток сучасних технологій та впровадження електронно-інформаційної системи щодо модернізації аналітично-контрольної діяльності податкових органів.
Також зростає кількість відвідувань web-сайтів податкових органів, що пов’язано з централізованих розміщеннях необхідної інформації для платників податків на web-порталах та характеризується економією часу з обох сторін. [11].
Ризикоорієнтована система податкового контролю дає змогу запровадити системний підхід до адміністрування податків, інформувати податкові ограни на більш ранній стадії про можливі випадки порушення податкового законодавства, реагувати та упереджати їх.
На сьогодні спостерігається та зростання добровільної спати податків.
Таким чином, результати аналізу свідчать про перспективу підвищення ефективності контрольно-перевірної роботи, слід звернув увагу на те, що при скороченні перевірок надходження до бюджету зростають, що свідчить про високу результативність перевірок.