Главная | Обратная связь

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ В ПОДАТКОВИХ ОРГАНАХ

У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у га­лузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему уп­равління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, тру­дові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань з охорони праці в межах кожної ланки системи.

Кінцевою метою функціонування системи управління охорон­ною праці є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійс­нення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення без­пеки, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов'язків у системі управління охороною праці. З погляду вирі­шуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи: ланки, які забезпечують вирішення законо­давчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних пи­тань охорони праці; ланки, у функціональні обов'язки яких входить . забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі.

До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи держав­ного управління охороною праці, в тому числі: Верховна Рада Украї­ни; Кабінет Міністрів України; Державний департамент з нагляду за охороною праці; Міністерства, в тому числі і Державна податкова адміністрація України; інші центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; місцеві ради.

Верховна Рада України і своєї ініціативи, взаємодіючи із струк­турами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'я­зані зі станом умов праці.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо по­ліпшення цього стану затверджує ці програми та контролює їх ви­конання, визначає функції органів державної виконавчої влади що­до вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці.

Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Державний департамент з нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рів­ні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю від­повідних органів державні програми в галузі охорони праці, коор­динує роботу державних органів та об'єднань підприємств з питань безпеки праці, опрацьовує і переглядає спільно з компетентними органами систему показників та обліку умов безпеки праці, здійс­нює міжнародне співробітництво з питань охорони праці та нагляд за охороною праці в державі тощо [16].

Рішення Державного департаменту з нагляду за охороною праці України, що належить до його компетенції, обов'язкові для вико­нання всіма міністерствами, іншими центральними органами вико­навчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами та організаціями.

Міністерства, державні комітети, інші об'єднання, створені за галузевим принципом, зокрема й податкові органи України як ланка управління охороною праці, визначає науково-технічну політику своєї галузі що до питань охорони праці, роз­робляє і забезпечує реалізацію комплексних заходів що до поліп­шення безпеки праці, здійснює методичне керівництво діяльністю підрозділів галузі з охорони праці, співпрацює з галузевими проф­спілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовує у встановленому порядку навчання та перевірку знань правил і норм охо­рони праці працівниками своєї галузі, створює внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці. Для забезпечення виконання викладених вище функцій в апа­ратах міністерств та прирівняних до них об'єднаннях у Державній податковій адміністрації України створюється служба з охорони праці.

Управлінські рішення з питань охорони праці, що приймаються керуючою частиною податкових органів України, є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами Міністерства доходів і зборів України.

У свою чергу, опрацювавши управлінські рішення керуючої частини Міндоходів України з питань охорони праці, областях, містах Києві приймає свої управлінські рішення стосовно питань з охорони праці у підпоряд­кованих їм ДПІ районів і міст. Така система дозволяє охопити усі структурні підрозділи, які є складовою частиною податкових органів України.

Служба охорони праці виконує такі функції [17]:

- створює ефективну, цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

- проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охо­рони праці;

- готує для розгляду на засіданнях колегії, нарадах, семінарах найважливіші питання з охорони праці;

- організовує облік, аналіз нещасних випадків, професійних та загальних захворювань, а також шкоди від цих подій;

- організовує розробку перспективних та поточних планів ро­боти щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

- організовує підвищення кваліфікації і перевірку знань поса­дових осіб з питань охорони праці;

- розглядає листи та скарги співробітників з питань охорони й праці;

- контролює дотримання чинного законодавства та інших нормативних актів, посадових інструкцій з питань охорони праці працівниками ДПС України; відповідність нормативним актам про охорону праці облад­нання, транспортних засобів, що експлуатуються в підрозділах ДПС України;

своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих з питань безпеки праці:

- бере участь у спеціальних розслідуваннях нещасних випадків,

міжнародному співробітництві з питань поліпшення умов і безпеки праці.

Ця служба виконує ще значну кількість функцій з управління охороною праці, а також наділена рядом повноважень та прав, пе­редбачених Типовим положенням про службу охорони праці.

Фактори виробничого середовища вагомо впливають на стан здоров'я працюючих, хоча в кожному, конкретному випадку виділити цей вплив та дати оцінку "внеску" умов праці у рівень здоров'я (чи недуги) працюючих складно.

Тим більше, що виробниче оточення впливає на організм людини на фоні погіршення якості навколишнього середовища, забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих звичок (вживання алкогольних напоїв, наркотичних за­собів, та ін.).

Органи державної податкової служби України зосереджені в основному в містах, районах, які характеризуються власним мікро­кліматом і комплексом факторів, що негативно впливають на пра­цюючих. До них належать: шум; забруднення атмосфери токсични­ми речовинами, в першу чергу сполуками сірки, важкими металами оксиду вуглецю, продуктами неповного згорання органічного пали­ва (автотранспорт); запиленість повітря, недостатня кількість ульт­рафіолетового опромінення, підвищений рівень тонізуючих та елект­ромагнітних випромінювань тощо.

Адміністративні приміщення податкових органів України інколи роз­ташовуються поблизу промислових підприємств, які (навіть при дотриманні зонування та необхідної відстані між спорудами) своїм спектром шкідливих речовин негативно впливають на працівників податкової служби.

Крім того, органи державної податкової служби України в установленому законом порядку періодично здійснюють на під­приємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності перевірки й обстеження будь-яких виробничих, складських, тор­говельних та інших приміщень та обладнання.

Хоча працівники податкової служби з метою перевірок і обсте­жень знаходяться на підприємствах нетривалий час, але шкідливі і небезпечні фактори, які існують на цих підприємствах, негативно впливають на їх здоров'я.

На працівника органів Міністерства доходів і зборів України, також, діють небезпечні вироб­ничі фактори, обумовлені знаряддям праці, з яким він взаємодії у трудовому процесі. Податкові органи належать до неви­робничої сфери, і знаряддями праці у цій системі є технічне осна­щення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні машини, автоматизовані інформаційні системи, периферійна та ко­піювальна техніка, засоби зв'язку, зокрема стільникового зв'язку.

Крім того, в приміщеннях податкової служби застосовується електроустат­кування, електромережі, електричне освітлення, кондиціонери, які обумовлюють наявність потенційних небезпечних факторів, які мо­жуть стати неприхованими небезпеками в наслідок ненормальної поведінки людини, або несправності обладнання.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездат­ність має мікроклімат приміщень, під яким розуміють фізичний стан повітряного середовища, що визначається такими фізичними параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря.

Фізико-хімічні показники визначають інформацію про вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів.

Одним із головних джерел утворення небезпечних ситуацій в органах ДПС є сама людина, тобто в основі вирішення проблеми безпеки праці лежить людський фактор. А це, в першу чергу, зале­жить від мотивації трудової діяльності, психологічного та фізич­ного стану людини - факторів, які можуть-підвищувати або знижу­вати результативність роботи й обумовлюють безпеку праці.

Тому процес праці та умови її безпеки для працівників ДПС України - необхідно вивчати, враховуючи особистісні та індивідуально-типологічні особливості працюючого, оскільки помилки в процесі праці, ціна яких дуже висока, або небезпечна ситуація є наслідком зіткнення між якостями людини та особливостями конкретної професійної діяльності.

Для обговорення можливого впливу на здоров'я працівників податкової служби має значення ряд якісних характеристик робочого середовища, яке у приміщеннях характеризується такими фізико-хімічні параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря. У приміщеннях з комп'ютерами ще враховуються фізико-хімічні по­казники - вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів.

Висока температура і вологість повітря негативно впливають на функціональний стан людини, тому на робочих місцях необхід­но створювати комфортні теплові умови постійно.

Оптимальне значення температури повітря у приміщенні становить 19-23°С. Рекомендується відносна вологість повітря 55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с. Температура повітря, швид­кість його руху та відносна вологість повітря повинні відповідно становити: 22-24° С; 0,1 м/с; 60-40 % [18].

У приміщеннях необхідно передбачати регулювання парамет­рів мікроклімату в межах, заданих нормативним документом. Необ­хідно також надати можливість індивідуального регулювання роз­дачі повітря в окремих приміщеннях шляхом встановлення конди­ціонерів. Але статистика свідчить, що люди, які впродовж трива­лого часу працюють у приміщеннях з кондиціонерами, хворіють частіше.

Це дивно, бо прохолодне й чисте повітря повинно було б нести здоров'я. Виявилося, що благотворні природні аероіони заст­ряють у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить чистим, але мертвим.

У приміщеннях, де працюють комп'ютери, концентрація іонів у повітрі робочої зони зазнає значних змін. Так, уже через 5 хв. ро­боти монітора концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у сер­цево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нер­вовій системах.

Нормалізуючий вплив на аероіонний склад повітря робочої зо­ни справляють примусова вентиляція, захисні екрани (оснащені за­земленням) та застосування іонізаторів. Використання кімнатного вентилятора (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), збуджуючого рух повітря паралельно площі екрану призводить до підвищення концентрації аероіонів.

У повітрі робочих приміщень присутні різні мікроорганізми. Необхідно зазначити, що робота працівників податкової служби по­в'язана з прийняттям відвідувачів, і тому вміст мікроорганізмів у повітрі приміщень значно зростає. При такому режимі роботи необ­хідно вживати додаткові заходи оздоровлення повітряного середо­вища - додаткової вентиляції, обмеження числа та тривалості пере­бування відвідувачів, створення робочих місць, оснащених загород­жувальними стінами з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами.

Робота працівників державної податкової служби України на­лежать до категорії робіт, яка пов'язана з використанням та оброб­кою великих масивів інформації. Така робота є кропіткою і вимагає постійного психологічного напруження. Впровадження комп'юте­рів та застосування комп'ютеризованих робочих місць дозволило суттєво полегшити працю податківців: накопичення інформації про платників податків, контроль за надходженням податків, прийом податкової звітності в електронному варіанті та інше. Після впро­вадження в Україні ідентифікаційних кодів громадян та організацій робота податкового інспектора без застосування інформаційної тех­ніки, зокрема персонального комп'ютера, взагалі стала неможливою. Але застосування комп'ютера, як свідчать вітчизняні та зарубіжні медики-гігієністи, тягне за собою ряд небезпек. Користувачі комп'ю­терної техніки повинні знати фактори, що впливають на їх функціо­нальний стан, особливості роботи на комп'ютері та розлади, які мо­же спричинити ця робота.

Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можли­вості користувачів комп'ютерів, оскільки їх діяльність характери­зується значними статичними фізичними навантаженнями; недос­татньою руховою активністю (зменшується швидкість кровообігу, і як результат - зменшується доступ кисню в мозок, що викликає ро­зумове перенапруження); напруженнями сенсорного апарату, ви­щих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп'ю­терів відзначається значними інформаційними навантаженнями.

Професійні якості та виробничий досвід, які визначають внут­рішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову працю користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв'язання виробничих завдань навіть у нестандартних си­туаціях.

Зовнішні засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками організації робочого місця, форми та па­раметри його елементів, просторового розташування основного і до­поміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп'ютерів.