РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ В ПОДАТКОВИХ ОРГАНАХ
У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, трудові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань з охорони праці в межах кожної ланки системи. Кінцевою метою функціонування системи управління охоронною праці є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов'язків у системі управління охороною праці. З погляду вирішуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи: ланки, які забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці; ланки, у функціональні обов'язки яких входить . забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі. До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи державного управління охороною праці, в тому числі: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Державний департамент з нагляду за охороною праці; Міністерства, в тому числі і Державна податкова адміністрація України; інші центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; місцеві ради. Верховна Рада України і своєї ініціативи, взаємодіючи із структурами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'язані зі станом умов праці. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо поліпшення цього стану затверджує ці програми та контролює їх виконання, визначає функції органів державної виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці. Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України. Державний департамент з нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю відповідних органів державні програми в галузі охорони праці, координує роботу державних органів та об'єднань підприємств з питань безпеки праці, опрацьовує і переглядає спільно з компетентними органами систему показників та обліку умов безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці та нагляд за охороною праці в державі тощо [16]. Рішення Державного департаменту з нагляду за охороною праці України, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами та організаціями. Міністерства, державні комітети, інші об'єднання, створені за галузевим принципом, зокрема й податкові органи України як ланка управління охороною праці, визначає науково-технічну політику своєї галузі що до питань охорони праці, розробляє і забезпечує реалізацію комплексних заходів що до поліпшення безпеки праці, здійснює методичне керівництво діяльністю підрозділів галузі з охорони праці, співпрацює з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовує у встановленому порядку навчання та перевірку знань правил і норм охорони праці працівниками своєї галузі, створює внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці. Для забезпечення виконання викладених вище функцій в апаратах міністерств та прирівняних до них об'єднаннях у Державній податковій адміністрації України створюється служба з охорони праці. Управлінські рішення з питань охорони праці, що приймаються керуючою частиною податкових органів України, є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами Міністерства доходів і зборів України. У свою чергу, опрацювавши управлінські рішення керуючої частини Міндоходів України з питань охорони праці, областях, містах Києві приймає свої управлінські рішення стосовно питань з охорони праці у підпорядкованих їм ДПІ районів і міст. Така система дозволяє охопити усі структурні підрозділи, які є складовою частиною податкових органів України. Служба охорони праці виконує такі функції [17]: - створює ефективну, цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи; - проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці; - готує для розгляду на засіданнях колегії, нарадах, семінарах найважливіші питання з охорони праці; - організовує облік, аналіз нещасних випадків, професійних та загальних захворювань, а також шкоди від цих подій; - організовує розробку перспективних та поточних планів роботи щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; - організовує підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці; - розглядає листи та скарги співробітників з питань охорони й праці; - контролює дотримання чинного законодавства та інших нормативних актів, посадових інструкцій з питань охорони праці працівниками ДПС України; відповідність нормативним актам про охорону праці обладнання, транспортних засобів, що експлуатуються в підрозділах ДПС України; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих з питань безпеки праці: - бере участь у спеціальних розслідуваннях нещасних випадків, міжнародному співробітництві з питань поліпшення умов і безпеки праці. Ця служба виконує ще значну кількість функцій з управління охороною праці, а також наділена рядом повноважень та прав, передбачених Типовим положенням про службу охорони праці. Фактори виробничого середовища вагомо впливають на стан здоров'я працюючих, хоча в кожному, конкретному випадку виділити цей вплив та дати оцінку "внеску" умов праці у рівень здоров'я (чи недуги) працюючих складно. Тим більше, що виробниче оточення впливає на організм людини на фоні погіршення якості навколишнього середовища, забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих звичок (вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, та ін.). Органи державної податкової служби України зосереджені в основному в містах, районах, які характеризуються власним мікрокліматом і комплексом факторів, що негативно впливають на працюючих. До них належать: шум; забруднення атмосфери токсичними речовинами, в першу чергу сполуками сірки, важкими металами оксиду вуглецю, продуктами неповного згорання органічного палива (автотранспорт); запиленість повітря, недостатня кількість ультрафіолетового опромінення, підвищений рівень тонізуючих та електромагнітних випромінювань тощо. Адміністративні приміщення податкових органів України інколи розташовуються поблизу промислових підприємств, які (навіть при дотриманні зонування та необхідної відстані між спорудами) своїм спектром шкідливих речовин негативно впливають на працівників податкової служби. Крім того, органи державної податкової служби України в установленому законом порядку періодично здійснюють на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності перевірки й обстеження будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень та обладнання. Хоча працівники податкової служби з метою перевірок і обстежень знаходяться на підприємствах нетривалий час, але шкідливі і небезпечні фактори, які існують на цих підприємствах, негативно впливають на їх здоров'я. На працівника органів Міністерства доходів і зборів України, також, діють небезпечні виробничі фактори, обумовлені знаряддям праці, з яким він взаємодії у трудовому процесі. Податкові органи належать до невиробничої сфери, і знаряддями праці у цій системі є технічне оснащення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні машини, автоматизовані інформаційні системи, периферійна та копіювальна техніка, засоби зв'язку, зокрема стільникового зв'язку. Крім того, в приміщеннях податкової служби застосовується електроустаткування, електромережі, електричне освітлення, кондиціонери, які обумовлюють наявність потенційних небезпечних факторів, які можуть стати неприхованими небезпеками в наслідок ненормальної поведінки людини, або несправності обладнання. Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність має мікроклімат приміщень, під яким розуміють фізичний стан повітряного середовища, що визначається такими фізичними параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря. Фізико-хімічні показники визначають інформацію про вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів. Одним із головних джерел утворення небезпечних ситуацій в органах ДПС є сама людина, тобто в основі вирішення проблеми безпеки праці лежить людський фактор. А це, в першу чергу, залежить від мотивації трудової діяльності, психологічного та фізичного стану людини - факторів, які можуть-підвищувати або знижувати результативність роботи й обумовлюють безпеку праці. Тому процес праці та умови її безпеки для працівників ДПС України - необхідно вивчати, враховуючи особистісні та індивідуально-типологічні особливості працюючого, оскільки помилки в процесі праці, ціна яких дуже висока, або небезпечна ситуація є наслідком зіткнення між якостями людини та особливостями конкретної професійної діяльності. Для обговорення можливого впливу на здоров'я працівників податкової служби має значення ряд якісних характеристик робочого середовища, яке у приміщеннях характеризується такими фізико-хімічні параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря. У приміщеннях з комп'ютерами ще враховуються фізико-хімічні показники - вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів. Висока температура і вологість повітря негативно впливають на функціональний стан людини, тому на робочих місцях необхідно створювати комфортні теплові умови постійно. Оптимальне значення температури повітря у приміщенні становить 19-23°С. Рекомендується відносна вологість повітря 55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с. Температура повітря, швидкість його руху та відносна вологість повітря повинні відповідно становити: 22-24° С; 0,1 м/с; 60-40 % [18]. У приміщеннях необхідно передбачати регулювання параметрів мікроклімату в межах, заданих нормативним документом. Необхідно також надати можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в окремих приміщеннях шляхом встановлення кондиціонерів. Але статистика свідчить, що люди, які впродовж тривалого часу працюють у приміщеннях з кондиціонерами, хворіють частіше. Це дивно, бо прохолодне й чисте повітря повинно було б нести здоров'я. Виявилося, що благотворні природні аероіони застряють у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить чистим, але мертвим. У приміщеннях, де працюють комп'ютери, концентрація іонів у повітрі робочої зони зазнає значних змін. Так, уже через 5 хв. роботи монітора концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нервовій системах. Нормалізуючий вплив на аероіонний склад повітря робочої зони справляють примусова вентиляція, захисні екрани (оснащені заземленням) та застосування іонізаторів. Використання кімнатного вентилятора (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), збуджуючого рух повітря паралельно площі екрану призводить до підвищення концентрації аероіонів. У повітрі робочих приміщень присутні різні мікроорганізми. Необхідно зазначити, що робота працівників податкової служби пов'язана з прийняттям відвідувачів, і тому вміст мікроорганізмів у повітрі приміщень значно зростає. При такому режимі роботи необхідно вживати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища - додаткової вентиляції, обмеження числа та тривалості перебування відвідувачів, створення робочих місць, оснащених загороджувальними стінами з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами. Робота працівників державної податкової служби України належать до категорії робіт, яка пов'язана з використанням та обробкою великих масивів інформації. Така робота є кропіткою і вимагає постійного психологічного напруження. Впровадження комп'ютерів та застосування комп'ютеризованих робочих місць дозволило суттєво полегшити працю податківців: накопичення інформації про платників податків, контроль за надходженням податків, прийом податкової звітності в електронному варіанті та інше. Після впровадження в Україні ідентифікаційних кодів громадян та організацій робота податкового інспектора без застосування інформаційної техніки, зокрема персонального комп'ютера, взагалі стала неможливою. Але застосування комп'ютера, як свідчать вітчизняні та зарубіжні медики-гігієністи, тягне за собою ряд небезпек. Користувачі комп'ютерної техніки повинні знати фактори, що впливають на їх функціональний стан, особливості роботи на комп'ютері та розлади, які може спричинити ця робота. Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можливості користувачів комп'ютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю (зменшується швидкість кровообігу, і як результат - зменшується доступ кисню в мозок, що викликає розумове перенапруження); напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп'ютерів відзначається значними інформаційними навантаженнями. Професійні якості та виробничий досвід, які визначають внутрішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову працю користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв'язання виробничих завдань навіть у нестандартних ситуаціях. Зовнішні засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками організації робочого місця, форми та параметри його елементів, просторового розташування основного і допоміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп'ютерів. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|